Клінічні ознаки.

Інкубаційний період 2—3 тижні. Інвазія у овець може перебігати гостро, хронічно і латентно.

При гострому перебігу першим симптомом є свербіж. У овець він може з'явитися у різних ділянках тіла — на шиї, спині, в ділянці крижів, бічних ділянок тулуба та кореня хвоста. Він посилюється вночі, особливо після тривалих перегонів та дощу. На кінець другого місяця патологічний процес генералізується. На уражених ділянках тіла з'являються кірки, іноді тріщини, шкіра, лущиться, потовщується, волосся випадає. Шкіра стає складчастою. Звертають на себе увагу звисаючі у різних ділянках тіла пучки руна, які виділяються на загальному темно-сірому фоні своєю білизною. Збільшення площі облисіння погіршує загальний стан тварини: знижується апетит, з'являються ознаки анемії і кахексії.

У літній період у ягнят реєструють хронічний перебіг псороптозу. Він супроводжується помітним свербіжем, звалюванням вовни, зменшенням приросту маси тіла, позитивною реакцією на розчісування шкіри у місцях з порушеним руном. Однак потовщення та ущільнення шкіри у цих ділянках не спостерігаються. Лише в осінній період картина швидко змінюється у бік загострення процесу.

У дорослих овець в літній період реєструють латентну форму псороптозу, яку можна встановити лише уважним спостереженням. Не досить чіткою є і проба на розчісування. Діагноз може бути підтвердженим лише спеціальним акарологічним дослідженням.

Діагностика.

Діагноз встановлюють, грунтуючись на клініко-епізоотологічних даних, підтверджених позитивними результатами акарологічного дослідження. При гострому перебігу це зробити нескладно й за клінічним проявом хвороби. У сумнівних випадках беруть зскрібки на межі уражених і здорових ділянок шкіри чи з центру свіжого осередка.

Зскрібки беруть з кількох місць. Відібраний матеріал (2— З см³) досліджують у бактеріологічній чашці на чорному фоні візуально. Краї чашки перед цим змазують вазеліном. При підігріванні до 30 °С уже через 10 хв у позитивних випадках легко знаходять рухомі сіро-білі крапки. Цей діагноз уточнюють за допомогою лупи чи мікроскопа (вітальний метод).

Кірки можна розм'якшити за допомогою 10 %-ного лугу (1 :2), для чого їх витримують 30 хв у ньому (мортальний метод). При мікроскопії препаратів у такому матеріалі знаходять не лише дорослих кліщів, а й їх яйця, личинки та німфи.

При проведенні контролю за ефективністю лікування при дослідженні зскребка використовують гас (вітальний метод) з метою виявлення живих, рухливих нашкірників. При діагностиці хронічного та латентного псороптозу, а також у ранній період появи хвороби при негативних результатах акарологічне дослідження повторюють кілька разів з 5-добовим інтервалом.

Псороптоз диференціюють від ряду інших захворювань овець з подібним клінічним проявом. У першу чергу виключають саркоптоз і хоріоптоз, іноді й демодекоз. Свербіж спостерігається також при іксодидозах, мелофагозі, сифункулятозах та малофагозах, при захворюваннях шкіри, спричинених незадовільними умовами годівлі та утримання.

Іксодид, паразитичних комах — вошей, волосоїдів, рунця овечого — вдається знайти при уважному візуальному обстеженні шкіри тварин і, таким чином, виключити ці захворювання. Арахнози відрізняються лише акарологічним обстеженням. Зміни в годівлі та поліпшення умов утримання допоможуть у пошуках причинного фактора незаразного походження.