Лікування.

Для дегельмінтизації свиней застосовують ті ж антгельмінтики, що й для лікування диктіокаульозу у жуйних тварин: 25 %-ний розчин дитразинфосфату, 50 %-ний водний розчин піперазинсульфату, водний розчин йоду, нілверм, тетрамізол, препарати фенбендазолу (панакур, фенкур, сипкур, бровадазол), івомек та ін. 25 %-ний розчин дитразинфосфату вводять підшкірно в дозі 0,4 г/кг маси тіла з інтервалом 2—5 днів дворазово. З профілактичною метою — одноразово; 50 %-ний водний розчин піперазинсульфату — підшкірно дворазово з інтервалом 24 год у дозі 0,5 мл/кг маси тіла. Нілверм (тетрамізол) у дозі 10 мг/кг маси тіла тварини і мебендазол — 20 мг/кг маси тіла одноразово груповим методом з кормом.

Профілактика включає заходи щодо знезараження навколишнього середовища й профілактичні дегельмінтизації. З цією метою щоденно очищають свинарники, й вигульні дворики, гній знезаражують біотермічно. У теплу пору року свиней виводять у табори, розміщені на підвищених місцях, не випасають свиней на низинних ділянках і не випускають на вигули після дощу. Молодняк утримують ізольовано від дорослого поголів'я.

Профілактичні дегельмінтизації проводять два рази на рік: восени — через 3—4 тижні після переведення тварин на стійлове утримання і навесні — до початку пасовищного періоду. В неблагополучних щодо метастронгільозу господарствах протягом пасовищного періоду здійснюють хіміопрофілактику, застосовуючи з кормом препарати піперазину у дозі 0,05 г/кг.

Заходи боротьби з гнусом

Заходи боротьби та профілактики. Проводять загальні та спеціальні заходи. Ферми, літні табори і загороди розташовують далеко від заболочених лісів, боліт, на сухих добре продуваються вітром ділянках. Обмежують виплід гнусу проведенням меліорації заболочених ділянок, регулюють рівень води у водоймах. Тварин із заболочених лісів, боліт переводять на сухі, добре продуваються вітром ділянки. Випасають тварин в денний час, а при нападі гедзів - рано вранці і ввечері. Для боротьби з гнусом застосовують перметрін, неостомазан, протеід, бутокс, неоцідола, ектомін та ін препарати відповідно до настанов щодо їх використання. При неможливості попередити масовий напад гнусу на тварин їх ставлять на кілька днів на стійлове утримання.

Трихінельоз

Трихінельоз (Trichinellosis) — антропозоогельмінтоз із гострим чи хронічним перебігом вираженого алергічного характеру, який, викликає нематода Trichinella spiralis. За характером епідемічних спалахів він нагадує інфекційні захворювання (дизентерію, тиф, туляремію та ін.), за злоякісністю перебігу та смертністю — йому немає порівняння.

Характеристика збудника.

Т. spiralis віднесена до роду Trichinella, родини Trichinellidae, підряду Trichocephalata. У зв'язку з існуючими проблемами, пов'язаними з відмінностями у популяції трихінел, визнана наступна класифікація цієї нематоди:  Т. spiralis — використовують для позначення будь-якої або усіх популяцій паразита, крім тих випадків, коли необхідно назвати конкретну популяцію. При необхідності ідентифікації такої популяції застосовують такі визначення;  Trichinella spiralis (spiralis) — трихінела «домашнього» різновиду. Найбільше поширена серед свиней та щурів, передається від свиней до людини через м'ясо при його недостатній термічній обробці. Паразит зустрічається у помірних широтах, але його ареал може досягати й північних і південних широт;  Trichinella spiralis (nativa) — трихінела, що зустрічається у диких м'ясоїдних і, можливо, ссавців, які живуть у морі. Вона має невисоку інвазійність для свиней і щурів. Захворювання людини характеризується тривалим препатентним періодом, викликає серйозні хронічні ускладнення, тяжко піддається лікуванню стероїдними препаратами;  Trichinella spiralis (nelsoni) — трихінела, що в основному зустрічається у диких м'ясоїдних (собачих та котячих) і всеїдних в районах південної півкулі. Має низьку інвазійність для свиней і щурів, викликане нею захворювання у людей перебігає із слабко вираженими клінічними ознаками;  Trichinella pseudospiralis — зустрічаються у птахів і рідше у ссавців. Вона характеризується відсутністю капсули у личинки. Знайдена на території колишнього СРСР та США. Патогенна для мавп.