- •Ценуроз церебральний
- •Фасціольоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Гіподерматози
- •Будова гіподерм.
- •Біологія оводів.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Заходи боротьби та профілактика гіподерматозу.
- •Еймеріоз курей
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патолагоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування та профілактика.
- •Еймеріоз кролів
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Еймеріоз великої рогатої худоби
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування та профілактика.
- •Токсоплазмоз
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Профілактика.
- •Естроз овець
- •Будова еструса.
- •Біологія овода.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Заходи боротьби та профілактика естрозу.
- •Аскаридоз свиней
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Неоаскаридоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бабезіоз собак
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бабезіоз коней
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Лікування.
- •Бабезіоз великої рогатої худоби
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Гастрофільоз однокопитних
- •Біологія оводів.
- •Патогенез.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Бореліоз
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Бореліоз
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Опісторхоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагноз.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Псороптоз кролів
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування і профілактика.
- •Псороптоз овець
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування та профілактика.
- •Анаплазмоз
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Сірі м'ясні мухи (вольфартіоз).
- •Будова збудника.
- •Біологія збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез та клінічні ознаки.
- •Діагноз.
- •Заходи боротьби та профілактики.
- •Дикроцеліоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Заходи боротьби та профілактика.
- •Ехінококоз
- •Біологія збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика та заходи боротьби.
- •Диктіокаульоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Балантидіоз
- •Характеристика збудника хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Кнемідокоптоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез і клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Лікування.
- •Макраканторинхоз свиней
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Профілактика.
- •Саркоцистоз
- •Характеристика збудників хвороби.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Профілактика.
- •Отодектоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування і профілактика.
- •Метастронгільоз
- •Характеристика збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Імунітет.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Трихінельоз
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Епізоотологічні дані.
- •Імунітет.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Диференційний діагноз.
- •Профілактика трихінельозу.
- •Токсокароз і токсаскаридоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Дирофіляріоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Лікування.
- •Телязіоз великої рогатої худоби
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Клінічні ознаки.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Кровососки
- •Будова вовноїда.
- •Біологія збудника.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез та клінічні ознаки.
- •Заходи боротьби та профілактика.
- •Стронгілоїдоз
- •Характеристика збудників.
- •Епізоотологічні дані.
- •Патогенез.
- •Клінічні ознаки.
- •Патологоанатомічні зміни.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Заходи боротьби з мухами.
- •Деларвація біотопів мух.
- •Дезинсекція.
Заходи боротьби та профілактика гіподерматозу.
Основний метод боротьби з оводовими захворюваннями є осіння (вересень — жовтень) обробка тварин (рання хіміотерапія), що передбачає знищення личинок першого віку у початковий період їх міграції в організмі худоби. Пізня обробка — умертвління личинок другого й третього віків, які знаходяться в норицевих капсулах (жовнах).
Ранню обробку великої рогатої худоби проводять системно діючими інсектицидами: гіподермін-хлорофос, діаксафос, сульфідофос-20, препарат івомек. Необхідно обробляти все поголів'я великої рогатої худоби, яке випасали на пасовищі, у тому числі й тварин приватного сектора. Щоб досягти 100%-ного лікувального ефекту, худобу обробляють восени двічі з інтервалом 30 днів. Препарати наносять на спину, поливаючи тонким струменем з обох боків хребта від холки до крижів з будь-якого дозуючого обладнання: шприца, напівавтомата Шилова, шприца Жане, автомата-дозатора. Гіподермін-хлорофос тваринам масою до 200 кг наносять з розрахунку 16 мл, понад 200 кг — 24 мл, діоксафос — відповідно 12 і 16, сульфідофос-20 тваринам масою до 200 кг — 5, 200—400 кг — 10, понад 400 кг — 12 мл. Івомек вводять одноразово підшкірно з розрахунку 200 мкг на 1 кг маси тіла.
Пізню обробку худоби проти личинок другої і третьої стадій здійснюють у весняно-літній період року зазначеними препаратами у тих же дозах методом поливання безпосередньо на жовна. Ефективно діє свіжовиготовлений 4 %-ний (за діючою речовиною) водний розчин хлорофосу, який легко втирають в уражені ділянки шкіри спини (200—250 мл на тварину). Якщо в минулому році мав місце високий ступінь гіподерматозної інвазії (5 % і вище), проводять поголовну обробку худоби методом поливання, а при наявності жовен на деяких тваринах лікують лише уражених.
Не обробляють інсектицидами хворих і виснажених тварин, а також корів (нетелей) за два тижні до отелення. Дійних корів бажано обробляти не усіх зразу гіподермін-хлорофосом, діоксафосом і 4 %-ним хлорофосом (сульфідофосом-20 обробляють лише молодняк і м'ясну худобу), а по черзі (гуртами) з метою зменшення виділення залишків інсектицидів з молоком. Протягом п'яти днів після обробки не рекомендується поставляти молоко в дитячі і лікувальні установи. Забій тварин на м'ясо після обробки сульфідофосом-20 дозволяється через 35 днів, іншими інсектицидами— через 21 день. Антидотом фосфорорганічних сполук є 1 %-ний розчин атропіну, який ін'єктують тваринам підшкірно в дозі 1 мл на 100 кг маси (при проносі, слинотечі та пригніченому стані).
Еймеріоз курей
— значно поширена протозойна хвороба курчат, яку спричиняють найпростіші з роду Eimeria. При захворюванні спостерігається анемія, різко виражена спрага, загальне пригнічення і слабкість. Падіж курчат може становити 60 % і більше. Інвазія завдає великих збитків птахівництву.
Збудниками еймеріозу курей є дев'ять видів найпростіших з роду Eimeria, з яких до найбільш поширених і патогенних належить Е. tenella, що паразитує у сліпих кишках курчат і рідше — дорослих курей, а також Е. necatrix, яка локалізується у тонкому кишечнику, Е. maxima паразитує в передній і середній частинах кишечника.