Патологоанатомічні зміни.

При розтині трупів основні патологоанатомічні зміни виявляють у легенях: запалення слизових оболонок бронхів і трахеї, вони заповнені пінистою рідиною і диктіокаулами. В легенях уражені ділянки мають тістоподібну консистенцію, мармуровість, при надавлюванні чути хрустіння.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз ставлять на підставі гельмінтоларвоскопічних досліджень з урахуванням епізоотологічних даних та клінічних ознак. Проби фекалій досліджують за методом Бермана-Орлова, Щербовича або Вайда (від овець і кіз). Для диференціації личинок диктіокаул від личинок інших стронгілят на предметне скло до досліджуваної проби додають 1—2 краплі водного розчину метиленового синього, від якого личинки диктіокаул набувають світло-бузкового кольору, а личинки інших нематод залишаються незабарвленими.  Посмертно диктіокаульоз діагностують при виявленні збудників у бронхах і трахеї та відповідних патологоанатомічних змін.

Лікування.

Для дегельмінтизації жуйних при диктіокаульозі застосовують: дитразину цитрат, ціазон, дивезид, водний розчин йоду, аерозоль йодистого алюмінію та імпортні препарати — нілверм, тетрамізолу гранулят, лівомізол, препарати фенбендазолу (панакур, фенкур, сипкур, бровадозол), фебантел (ринтал), локсуран, мебенвету гранулят, івомек та ін.  Дитразину дитрат призначають у формі свіжовиготовленого 25 %-ного розчину (простерилізованого на водяній бані) великій рогатій худобі у дозі 2 мл на 10 кг маси тварини (сухої речовини 0,05 г/кг) підшкірно триразово (на перший, другий і четвертий дні), вівцям і козам — у дозі 4 мл на 10 кг маси тварини (сухої речовини 0,1 г/кг) підшкірно (у ділянці шиї або за ліктьовим суглобом) дворазово з добовим інтервалом. Ціазон застосовують вівцям у дозі 0,03 г/кг маси тварини груповим методом у суміші з кормом з профілактичною метою — три дні підряд по одному разу в день, а з лікувальною проводять два триденних курси з інтервалом 1—2 тижні. Дивезид призначають одноразово у формі водного розчину, для виготовлення якого вміст трьох пакетів препарату розчиняють у 750 мл дистильованої води і кип'ятять 5 хв. Виготовлений розчин ін'єктують підшкірно вівцям з профілактичною метою у дозі 2 мл на 10 кг маси тварини, з лікувальною — 3 мл на 10 кг маси тіла; великій рогатій худобі з профілактичною і лікувальною метою — у дозі 1,5 мл на 10 Кг маси тіла, але не більше 20 мл на тварину.  Водний розчин йоду — свіжовиготовлений розчин йоду (1 г йоду кристалічного, 1,5 г калію йодиду, 1500 мл дистильованої або кип'яченої води для овець і 1000 мл для телят) вводять внутрішньотрахеально шприцом у дозах: ягнятам і козенятам — 15—20 мл, а телятам — 0,6 мл/кг маси тварини в кожну легеню. З лікувальною метою розчин йоду застосовують дворазово з добовим інтервалом, з профілактичною — одноразово.  Аерозоль йодистого алюмінію за Лопаревим застосовують для групової дегельмінтизації жуйних при диктіокаульозі. Головним діючим началом аерозолю йодистого алюмінію є йод у формі йодистоводневої кислоти, яка утворюється у бронхах у слизі при розпаді йодистого алюмінію.  Для виготовлення аерозолю на 1 м³ герметичного приміщення потрібно йоду кристалічного або технічного 0,8—1 г, алюмінієвої пудри — 0,07—0,09 і хлористого амонію 0,1 г. В металевих стаканах або відрах змішують алюмінієву пудру з йодом, а потім додають хлористий амоній і кілька крапель води, експозиція 40 хв. З лікувальною метою дегельмінтизацію проводять триразово з інтервалом 3 год, а з профілактичною — одноразово. На 1 м² підлоги розміщують три дорослі тварини або 4 ягнят.  Нілверм призначають у формі 10 %-ного водного розчину підшкірно або у порошку з кормом вівцям у дозі 0,015 г/кг одноразово, телятам — 0,01 г/кг маси тварини дворазово з інтервалом 24 год. Тетрамізолутранулят застосовують вівцям у дозі 0,01 г/кг маси тіла за діючою речовиною дворазово з інтервалом 24 год. Телятам масою до 100 кг — 0,75 г на 10 кг, більше 100 кг — 0,5 г/10 кг маси тіла дворазово з інтервалом 1—5 діб. Максимальна разова доза 15 г (3 г за діючою речовиною).  Лівомізол телятам вводять підшкірно одноразово в дозі 0,017 г/кг маси тварини за діючою речовиною; мебенвету гранулят одноразово з кормом — 0,02 г/кг маси.  Препарати фенбендазолу (панакур, фенкур, сипкур, бровадозол) призначають всередину індивідуально або груповим способом з кормом у дозі: телятам 10 мг/кг, вівцям 5 мг/кг маси тіла за діючою речовиною. Фебантел (ринтал) призначають індивідуально або груповим методом у дозах: телятам 75 мг/кг маси за діючою речовиною або в формі 10 %-ного грануляту — 75 мг/кг і вівцям відповідно 10 і 100 мг/кг маси тварини. Локсуран — 40 %-ний водний розчин дитразин цитрату призначають великій рогатій худобі в дозі 1,25 мл/10 кг маси тіла підшкірно або внутрішньом'язово триразово на 1—2 і 4-й дні: вівцям і козам — 2,5 мл/10 кг маси тварин підшкірно дворазово з інтервалом 24 год.  Вальбазен — всередину в дозі 7,5 мг альбендазоду на 1 кг маси тіла за діючою речовиною або 3 мл/10 кг маси тіла вівцям та козам і 15 мл/50 кг маси тіла тварини — великій рогатій худобі. Івомек застосовують підшкірно одноразово у дозі 0,2 мг/кг маси тіла.