3. Механізм контролю та стимулювання досягнення планових показників

Планування товарообігу почати краще з визначення мінімального обсягу товарообігу (критичного), який забезпечить йому беззбиткову роботу. Усі розрахунки з визначення цього обсягу зводяться до визначення точки беззбитковості.

Розрахунок мінімально необхідного обсягу товарообігу можна виконати, розклавши товарообіг на складові його елементи. Роздрібний товарообіг являє собою суму роздрібних цін проданих або запланованих до продажу товарів. У свою чергу, роздрібна ціна складається з покупної для торгового підприємства ціни товару і торговельної надбавки. Сума купівельних цін являє собою товарообіг торговельного підприємства за купівельними цінами. Торговельні надбавки призначені для покриття витрат обігу й одержання торговельним підприємством прибутку.

Таким чином,

Т р. ц. = Т п. ц. + ТН,

де Т р. ц. – обсяг товарообігу за роздрібними цінами, тис. грн;

Т п. ц. – обсяг товарообігу за закупівельними цінами, тис. грн;

ТН – сума торгових надбавок, тис. грн.

У свою чергу:

ТН = ВО + П,

де П – сума прибутку, тис. грн;

ВО – сума витрат обігу, тис. грн.

Але оскільки мінімально необхідний обсяг товарообігу дозволяє покрити лише витрати і не забезпечує одержання прибутку, то формула визначення критичного обсягу товарообігу буде мати вигляд:

Т кр. = Т п. ц. + ВО поч. + ВО кін.,

де Т кр. – критичний обсяг товарообігу за роздрібними цінами, грн.

Прибуток – це різниця між виручкою від реалізації продукту господарської діяльності фірми та сумою витрат факторів виробництва на цю діяльність у грошовому вимірі. Прибуток розрізняють: валовий (тобто загальний), чистий (те, що залишається після сплати податків і відрахувань), бухгалтерський та економічний.

Прибуток від реалізації – це різниця між валовим доходом і витратами на реалізацію товарів (витратами обігу). Прибуток є результативним показником господарської діяльності торгової мережі. Балансовий прибуток – сума прибутку підприємства від реалізації продукції та доходів від інших видів діяльності. Балансовий прибуток як кінцевий фінансовий результат виявляється на підставі бухгалтерського обліку. Чистий прибуток являє собою різницю між балансовим прибутком і сумами відрахувань і платежів до бюджетів різних рівнів.

Основним джерелом прибутку від реалізації товарів є валовий дохід. Валовий дохід дорівнює сумі торговельних надбавок. Валовий дохід – це виручка від реалізації товарів і послуг (товарообіг) за вирахуванням витрат на оплату вартості отриманих від постачальників товарів. Валовий дохід складається із суми коштів, отриманих від реалізації товарів, за рахунок різниці між ціною продажу товарів (товарообігом) і ціною їх придбання. Ця частина валового доходу являє собою торгову надбавку.

До найважливіших чинників, що формують обсяг і рівень валового доходу, відносяться: обсяг, склад і асортиментна структура товарообігу; умови поставки товарів; економічна обґрунтованість торговельної надбавки; чисельність і якість додаткових послуг.

Збільшення обсягу товарообігу означає ріст маси валового доходу: чим більше продано товарів, тим більше сукупна маса коштів, отриманих від торговельної надбавки.

Залежно від цілей планування дохід від продажу продукції (робіт, послуг) можна планувати на майбутній рік, на квартал, місяць і оперативно. Річне планування доходу, так само як і витрат на продані товари (надані роботи, послуги), у даний час має труднощі через нестабільні економічні умови господарювання. Квартальне (місячне) планування доходу можливо і необхідно для визначення прибутку, оперативне – в цілях контролю за надходженням фактичного доходу на розрахунковий рахунок підприємства.