Модуль 1. Підприємницькі мережі, їх роль у розвитку ритейлу

Тема 1. Мережева торгівля: історія виникнення та сучасний стан

1. Закони самоорганізації підприємств в умовах ринку. Історія виникнення мережевого бізнесу.

2. Підприємницькі мережі: сучасні аспекти формування і розвитку.

3. Визначення та класифікація товарних систем.

4. Поняття «торговельна мережа». Класифікація торговельних мереж.

5. Місце мережевих структур на міжнародному ринку, розвиток мережевої торгівлі за форматами.

6. Особливості мережевої структури в ритейлі. Організація мережевого бізнесу на прикладі провідних світових торгових мереж.

1. Закони самоорганізації підприємств в умовах ринку. Історія виникнення мережевого бізнесу

В останні десятиліття відбулося злиття ідей з різних наукових напрямів у концепцію самоорганізації. Ринкова економіка зазнає постійні зміни та чутливо реагує на них. Короткочасні коливання споживчих переваг, не гнучка реакція у виробничому процесі, а також спекуляції на сировинних ринках є прикладами чутливих реакцій в економічній системі.

Сучасна організаційна наука враховує те, що жодне підприємство не може розвиватися в умовах жорсткого управління, без елементів самоорганізації. Цілеспрямована управлінська діяльність повинна приймати рішення, розширюючи можливості саморегулювання системи. Розширення процесів самоорганізації та саморегулювання в господарських системах може відбуватися на основі використання прогресивних економічних нормативів, критеріїв. Наприклад, при виборі нових технологій, нових проектів розглядаються тільки ті, які відповідають вимогам за критеріями матеріаломісткості, енергомісткості, природоємності, трудомісткості, наукоємності і т. ін.

Основою поглядів Адама Сміта, засновника ринкової економіки, було уявлення про самоорганізацію складної економічної системи, в якій пропозиція і попит на товари між виробниками та споживачами визначають економічну динаміку. Для опису цієї динаміки Сміт розглядав «натуральну» ціну, що складається з вартості виробництва товару. Коли ринкова ціна перевищує натуральну, прибуток зростає, що спричиняє розширення виробництва і таким чином – зниження ціни. Зворотний розвиток має місце тоді, коли ринкова ціна менша натуральної.

Таким чином, за допомогою механізму взаємодії між можливостями збільшення прибутку і ризиком економічних втрат ринкова система здійснює самоврядність і прагне до стану абсолютної рівноваги між попитом і пропозицією. Сміт припускав консервативну самоорганізацію, за допомогою якої в економічній рівновазі встановлюється соціальний стан порядку деякого суспільства («багатство народу»).

Кожен вид діяльності відрізняється специфікою розміщення виробничих потужностей і розмірами підприємств. Інфраструктура торгівлі з характерним співвідношенням дрібних, середніх і великих підприємств складалася з розвитком конкуренції та науково-технічного прогресу. І якщо на ранніх стадіях товарного обігу переважала тенденція спеціалізації та відокремлення окремих видів діяльності (відділення оптової торгівлі від роздрібної, спеціалізація торгових підприємств на окремих групах товарів і т. ін.), то на більш зрілих стадіях завдання максимізації прибутку обумовлюють тенденції, пов’язані з концентрацією капіталу та власне укрупненням підприємств. Перші торгові мережі у вигляді декількох магазанів або крамниць під одним управлінням з’явилися давно. Однак більшість великих сучасних торговельних мереж сформувалася в ХХ в. і є результатом змін економіки та науково-технічного прогресу.

Процеси самоорганізації та самоврядування характерні для всіх складних систем – від суспільства загалом до підпріємніцьких організацій. Складні організаційні системи, в свою чергу, маюьт здатність не тільки до самоорганізації та саморегулювання, але і до відповідного впливу на зовнішнє середовище з метою власного життєзабезпечення та подальшого саморозвитку.

Багато фахівців датують появу самоорганізації, самоуправління та самообслуговування 1929 роком і пов’язують його з «Великою депресією», що вибухнула в США. Тоді комерсанти Цинциннаті, щоб знизити ціни на продукти для бідних верств населення, вирішили максимально зменшити витрати на організацію самої торгівлі. Товар був викладений на полиці, а штат продавців скоротили, залишивши лише одного-двох на виході з магазину.

Однак це можна назвати винаходом дискаунтера, ніж самообслуговуванням, яке з’явилося набагато раніше. Перші два магазини з прямим доступом до товару були відкриті незалежно один від одного ще в 1912 році в Каліфорнії. Приблизно в той же час почала працювати і мережа з шести торговельних закладів під назвою Humpty Dumpty Stories, що належать фірмі Bay Cities Merchantile Co. Перший супермаркет у сучасному розумінні відкрив у 1916 році підприємець з Мемфіса Кларенс Саундерс. Через сім років після цього створена ним мережа нараховувала 2 800 магазинів.

Американцям належить ще й винахід форматів – торгового центру (1922–1923 рр.) та гіпермаркету (1930 р.). Хоча з цим ніяк не погоджуються бельгійці та французи, які стали першими в організації торгівлі за принципом «трафік». Будуючи магазини великих форматів на околицях міст, вони зосередили увагу на різних акціях та промоціях, про які люди дізнавалися з рекламних проспектів, що доставляються їм додому. Низькі ціни, вигідні пропозиції, інші всілякі торгові «виверти» змушували покупця відправлятися в «шоп-тури».

Ідея «трафіку» припала до смаку багатьом мережам. Її використовували і використовують Carrefour, Cora, Castorama, Leroy Merlin та інші. Однак у таких країнах, як Італія, Німеччина або ж Великобританія вона не прижилася. Там ритейл продовжує розвиватися в основному за колишнім принципом торгівлі «потоків» – магазини базуються в центрі руху покупців з довколишніх районів. Маючи негативний досвід в Європі, французи намагалися на початку 80-х років перенести свій «трафік» у США. Але і Carrefour, і Auchan, і Leclerc незабаром переконалися, що це марно, і покинули Америку.

Загалом західноєвропейський ритейл післявоєнного часу нагадував український початку 90-х: у ньому переважали незалежні магазини, об’єднані в невеликі мережі, власники яких навіть не уявляли, які зміни будуть в майбутньому. Але вже через кілька років голандська роздрібна торгівля відчула на собі «мертву хватку» мережі Albert, британська торгівля опинилася під владою Tesco (зараз її річний прибуток до сплати податків сягає мільярда фунтів стерлінгів), у Німеччині почала заявляти про себе мережа Metro.

Концентрація мереж у країнах Західної Європи досі залишається різною. Наприклад, на півдні – в Іспанії, Португалії, Італії, Греції – супермаркети, гіпермаркети не дуже популярні і змогли захопити 50–60 % ринку. А на півночі, в скандинавських країнах та Англії, їх частка вже майже досягла 90 %. Неоднорідна й структура торгівлі. Незважаючи на агресивний наступ великих мережовіків, такий «анахронізм», як маленькі магазини, лавки та базари витіснити з ринку не вдалося.