3. Внутрішній аналіз конкурентоспроможності

Внутрішній аналіз конкурентоспроможності ґрунтується на обліку конкурентних переваг торговельної мережі, які є головними факторами успіху (ГФУ) і за якими вона безперечно перевершує своїх суперників на даний момент часу. Основними ГФУ для підприємств торгівлі можуть бути наступні:

- виробничі: вигідне місцерозташування, низький рівень витрат, висока ефективність використання ресурсів, ефективні відносини з постачальниками, можливість розширення;

- технологічні: передове устаткування, ліцензії, технологічні інновації;

- маркетингові: глибоке знання ринку і потреб покупців, низькі ціни, ефективна реклама; привабливий дизайн торгових залів;

- організаційні: рівень розвитку інформаційної системи, її здатність швидко забезпечувати обробку комерційної інформації; наявність обліку в організації управлінської діяльності, стиль керівництва, стимулювання розвитку персоналу, заохочення новаторства;

- професійні: компетентність і навички персоналу, унікальна кваліфікація персоналу перших осіб;

- економічні: наявність значних фінансових ресурсів або можливостей їх залучення.

У підсумку ГФУ обумовлюють переваги перед конкурентами або за витратами, або за якістю і ступенем різноманітності товарів, що забезпечує вищу рентабельність використання капіталу, ніж у конкурентів.

Мікросередовище (оперативне середовище) охоплює чинники, які безпосередньо впливають на конкурентне середовище торговельного підприємства.

До основних чинників мікросередовища належать ті, що формують, бажання підприємств переглянути свої стратегічні цілі та підпорядкувати їх єдиній маркетинговій, ціновій політиці та стандартам структури, до якої вони прагнуть приєднатися, або навпаки володіти таким ексклюзивним потенціалом, який відсутній у конкурентів, а саме: вдале місце розташування торговельного підприємства; постачальники, клієнти, інноваційні технології обслуговування, прогресивні методи продажу та інше. Показником успішності таких торговельних підприємств буде виступати результат їх господарської діяльності, що в комплексі характеризує спроможність до подальшого розвитку.

Серед внутрішніх чинників торговельного підприємства слід виділили також професійне зростання персоналу, набуття навичок, формування цінності роботи, участі у вирішенні проблем, командне вирішення тих чи інших питань торговельного підприємства, оптимізація трудової мотивації, підвищення трудової та виробничої дисципліни, залучення працівників до участі управління підприємством, вдосконалення демографічної структури персоналу.

Окрім людського чинника, існує ще й організаційна гнучкість, що передбачає можливість застосування різних форм організації бізнесу; рівень внутрішньої конкурентоспроможності, прагнення підприємства до диверсифікації діяльності, робочого потенціалу, постачальників, споживачів.

Передбачається, що глибокий аналіз усіх сторін діяльності торговельної мережі повинен виділити головні чинники її успіху, і на основі їх розвитку та з урахуванням факторів зовнішнього середовища повинна розроблятися конкурентна стратегія.