2. Бенчмаркінг як інструмент підвищення конкурентоспроможності торговельної мережі

Поняття «бенчмаркінг» уперше виникло в 1972 році в Інституті стратегічного планування Кембриджу під час дослідницької діяльності консалтингової групи PIMS. У той період було сформульовано основний принцип бенчмаркінгу: «для того щоб знайти ефективне рішення в сфері конкуренції, необхідно знати кращий досвід інших підприємств, які досягли успіху в подібних умовах». Першим практичним застосуванням теорії бенчмаркінгу став проект компанії Ксерокс щодо порівняння якості виробленої нею продукції із успішнішими на той час японськими аналогами («Бенчмаркінг конкурентоздатності»).

Бенчмаркінг має спільни риси з конкурентним аналізом, хоча насправді він є більш деталізованим, формалізованим і упорядкованим, ніж підхід конкурентного аналізу. Сьогодні суть це поняття трактується як «безупинний систематичний пошук і впровадження найкращих практик, що приведуть організацію до більш досконалої форми».

Яких результатів може очікувати фірма, що прийняла рішення про використання бенчмаркінгового підходу?По-перше,вонабуде точно знати, що робить і наскільки добре це робить. По-друге, буде досягнуто фокусування на кращому зовнішньому досвіді.

Бенчмаркінговий підхід даєорганізації можливість запозичити кращий досвід інших, уникаючи «винаходу колеса». Культура підприємницької діяльності в організації буде орієнтована на такі цінності, як здатність робітників до навчання, підвищення власного потенціалу, що, у свою чергу, слугує поштовхом для розвиткуторговельної мережі. У підсумкувоназможе зміцнити свою конкурентну позицію, а також досягти підвищеннярівнязадоволеності покупців.

За результатами опитувань щодовикористання бенчмаркінгу самимипідприємцями, проведених провідними школами бізнесу, було з’ясовано, що найбільш ефективним джерелом одержання цінних ідей і знань керівникипідприємстввважають не консультантів або навчальні програми шкіл бізнесу, а бесіди з колегамитазнайомство з досвідом інших підприємств. Тому і не дивно, що методологія бенчмаркінгу стає дедалі популярнішою. Опора на відпрацьований і перевірений практикою досвід сприяє зниженню ризику, дозволяє підприємцям уникнути багатьох помилок, скоротити тимчасові і фінансові витрати, пов’язані з набуттям власного досвіду шляхом проведення експериментів.Використання бенчмаркінгу дає можливість підприємству сформувати власну команду внутрішніх консультантів, напрацювати досвід проведення організаційних змін і, таким чином, створити базу для подальшого вдосконалення організації і управління, розраховуючи на власні сили.

Більшість українських підприємців поняттям бенчмаркінгу не оперує. Їм також не відомі і повноцінні бенчмаркінгові проекти, які б здійснювалися українськими консультаційними фірмами. Хоча, звичайно, елементи бенчмаркінгу використовуються в багатьох проектах з вдосконалення методів роботи українських підприємств.

Перший приклад – сертифікація системи якості підприємства відповідно до стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), що сприяє підвищенню конкурентоспроможності української продукції, яка виходить на міжнародний ринок. Процес сертифікації є бенчмаркінговим процесом. Щоб бути сертифікованою за системою ISO,підриємтсвоповиннопривести свої бізнес-процеси і внутрішні процедури відповідодо вимог ISO. Найвідомішими успішними прикладами сертифікації українських компаній за системою ISO є пивний завод «Оболонь». Сертифікація була проведена за участю закордонних консультантів. Сьогодні в Україні немає жодного прикладу сертифікації всієї організації бізнесу, тобто система ISO використовується для ідентифікації «критичних місць»,уяких і впроваджуються часткові вдосконалення.

Тобто система ISO може бути використана не тільки підприємствами, що поставили перед собою мету сертифікації за цим стандартом, але і будь-яким підприємством, що здійснює програму вдосконалення бізнесу, як «база порівняння» для виявлення «критичних місць». Як «платформа» для порівняння може бути використана також американська система сертифікації (Malcom Baldrige Award Criteria).

Ще один приклад використання методології бенчмаркінгу українськими компаніями – «перейняття» готових методик для вирішення конкретної проблеми, іншими словами, «передового досвіду». Підприємці такерівники підприємств прагнутьточно знати,які прийоми, підходи таметоди працюють краще, якими є результати використання,аголовне – чи буде це працювати.

Наприклад, клієнт – спільне підприємство, виробник будівельного інструменту. Однією з проблем, виявлених консультантами на етапі діагностики роботи компанії, була неефективна організація роботи з дилерами. Ця проблема, виявлена внаслідок аналізу фокус-групита дилерівпідприємства, полягала в тому, що підприємство не дотримувалося продуманої, єдиної для всіх дилерів політики продажу. Реалізація продукції здійснювалася як дилерами підприємства, так і власним маркетинговим підрозділом. Консультанти запропонували трансформувати процес управління продажами через дилерську мережу на основі інформації про організацію ідентичного процесувконкурентів, частку ринку яких підприємство планувало завоювати. Основні його принципи – здійснення заходів щодо просування продукції разом із дилерами, запровадження гнучкої системи знижок для дилерів, поступова відмова від реалізації продукції підприємством безпосередньо кінцевим споживачам.

Існує декілька видів бенчмаркінгової діяльності. Вони відрізняються за складністю завдань, що ставляться (прості і складні), за спрямованістю (внутрішня і зовнішня), за рівнем, на якому передбачається проводити бенчмаркінг (стратегічний і операційний). Яким чиномпідприємствовикористовує бенчмаркінг, залежитьвід йогоцілей, стадіїйогорозвиткутастану основних конкурентів.

Марк Сміт у часописі «Business Engineer» наводить приклад успішного застосування бенчмаркінгу з метою вдосконалення бізнесів-процесів на прикладі найбільшої авіалінії США, яка при вивченні своїх бізнесів-процесів виявила, що ключем для поліпшення її основних характеристик стало зменшення кількості часу, який літак проводить на землі, без зниження якості польотів. Скорочення перебування літака на землі означало гнучкіший розклад, краще задоволення клієнтів і ефективніше використання літака, а усе разом – великий прибуток.

Команда з реінжинірингу, передусім, почала вивчати роботу інших авіаліній. Як і в багатьох галузях, у сфері авіаперевезень існувало об’єднання компаній, що дозволяє її членам ефективно обмінюватися інформацією. Такий обмін відбувся, і після тестування авіалінія виявила, що вона відрізняється найменшим у галузі часом обслуговування літака.

Не задовольнившись званням «краща в галузі», авіалінія виявила можливість досягти успіху на вищому рівнітавикористовувати це як конкурентну перевагу. Коли члени команди зібралися разом, щоб узгодити свої моделі процесів, вони здійснили справжній прорив. Їхні процеситацільові функції багато в чому відповідали процесам і цільовим функціям обслуговуючої команди в автоперегонах. Команда провела декілька тижнів на автодромі Індіанаполісутавивчила літературу на тему мінімізації часу обслуговування гоночної машини. Члени команди дізналися про спеціалізований інструментарій, про роботу в команді, про спеціальне навчання, загальні цілітазавдання. Команда знайшла найефективніший процес обслуговування літака. Авіалінія, як і раніше, має найменший час обслуговування і кращі показники в галузі.

Таким чином, більшість підприємств використовує «бенчмаркінг» як один із засобів, за допомогою якого вони залишаються конкурентоспроможними.