47 Напрями та методи історичної антропології

муфта, до якої прикріплена загнута пластина. Така система рухомих стояків і муфт з пластинами дає змогу встановити череп у так званій франкфуртській горизонтальній площині, яка проходить через верхні краї слухових отворів і нижній край лівої очної орбіти.

Гоніометр, котрий також слугує для вимірювання кутів черепа, — це транспортир із закріпленою в центрі стрілкою. На задній поверхні транспортира є муфта з гвинтом, за допомогою якої гоніометр можна закріпити на округлій ніжці ковзного або товщинного циркуля.

Мандибулометрзастосовується для фіксації розмірів та кутів нижньої щелепи. Складається з підставки і двох рухомих площин із міліметровими шкалами.

Мандибулометр

Остеометрична дошка, або вимірювальний штатив Р. Мартіна— це прилад, призначений для остеометричних вимірювань. Він скла- дається з горизонтальної дошки розміром 65 х 22 см з міліметровою розміткою, двох прикріплених до неї під прямим кутом верти- кальних дощечок заввишки 8 см та дощечки трикутної форми, що ЇЇ можна вільно пересувати по горизонтальній дошці. Нульова познач- ка шкали знаходиться на стику вертикальних дощечок. Розміри кісток фіксуються за допомогою рухомої дощечки.

Вимірювальний штатив Мартіна (остеометрична дошка)

Головні напрями антропологічних студій

За характером, напрямами та об’єктами досліджень розрізняють палеоантропологічнідослідження та вивченняживих людей.

Об’єктом палеоантропологічних досліджень є кісткові рештки людейіз поховань широкого хронологічного діапазону — від доби

48 Програма й методика антропологічних досліджень

нижнього палеоліту до середньовіччя. Найчастіше не черепи й зуби, які найкраще зберігаються у грунті, викінчення кінцівок, тазові кістки тощо. Збирання й транспортування кісткових решток перед­бачає дотримання спеціальних правил.

Важливим завданням палеоантропологічного дослідження є ви­значення статі та віку похованих. Такі індивідуальні характеристики лягають в основу демографічних розрахунків, котрі дають уявлення про статевовіковий склад, тривалість життя та соціальну структуру давніх суспільств.

Наступний етап палеоантропологічного дослідження — індиві­дуальні виміри черепів та підрахунки індексів, що вказують на спів­відношення окремих розмірів. На основі індивідуальних даних вираховують середні значення та розмах варіацій краніометричних ознак у конкретній серії. Це дає змогу реконструювати фізичний тип

і за допомогою спеціальних статистичних методів з’ясувати ступінь генетичної спорідненості окремих груп давнього населення земної кулі. Зіставлення їхніх краніологічних характеристик дозволяє вста­новити шляхи міграцій давніх племен, визначити співвідношен­ня місцевого й прийшлого населення в тому чи іншому регіоні, побачити витоки антропологічних особливостей сучасних етнічних груп.

Цю інформацію істотно доповнюють результати остеометричних досліджень. На основі вимірів кісток посткраніального скелета можна реконструювати основні показники фізичного розвитку давнього населення земної кулі, а саме: зріст, пропорції та вагу тіла.

Останнім часом для з’ясування генетичних взаємостосунків давніх популяцій дедалі ширше застосовуються дані одонтологічних досліджень, які є своєрідним містком між давніми та сучасними антропологічними типами. Крім того, розроблені спеціальні методи, які дають змогу за кістковими рештками визначити групи крові давніх людей. Усе це суттєво збагачує дані, отримані на підставі традиційних методів.

У процесі палеоантропологічних досліджень учені фіксують також випадки травм (переломи кісток, поранення тощо), захворю­вань, трепанацій і штучних деформацій черепа, підпилювання зубів

із ритуальною метою і т. ін. Ці дані є важливим джерелом інформації про загальні умови життя, рівень медичних знань, світогляд та звичаї давньої людності. '

Метою антропологічних досліджень живих людейє висвітлення антропологічного (расового) складу та генетичних взаємостосунків окремих груп сучасного населення земної кулі. Необхідною переду­мовою таких досліджень є правильний вибір контингенту обстежу­ваних: тут слід ураховувати чисельність вибірки, яка повинна скла­дати близько 100 осіб однієї статі, її вікову структуру, інші демо­