210 Сучасне людство: єдність і різноманіття

кавказоїдів, євразійців), що поділяються на світло- й темнопігмен- товані варіанти; монголоїдів (ксантохроїдів, азійсько-американську расу) з далекосхідними, північно-, південноазійськими, американо­їдним та ескімосоїдним типами; негроїдів (меланхроїдів, еквато­ріальну, або негро-австралоїдну, расу) із власне негроїдним, буш- менським, австралійським, меланезійським і пігмейським, чи не- грильським, типами. До рангу самостійних або змішаних рас часто потрапляють ефіопська (східноафриканська), ведоїдна, дравідська (південноіндійська), айнська (курильська), полінезійська, уральська та південносибірська. Малі раси, кількість яких у різних класифіка­ціях коливається здебільшого від 20 до 30, розділяються на антропо­логічні типи, а ті у свою чергу — на популяції, тобто ареальні групи людей, пов’язані між собою спільністю походження. Усі сучасні вчені дотримуються видової єдності людства, розглядаючи раси як таксономічні одиниці виду Ното sapiens. Підкреслюється, що в його рамках раси вільно схрещуються між собою й дають плодюче потом­ство.

Коротка морфологічна характеристика основних расових груп

Майже половину населення земної кулі охоплює велика європеоїдна раса. Вона характеризується світлим або трохи смуглявим кольором шкіри; світлим, змішаним і темним забарвлен­ням очей; м’яким, здебільшого прямим чи хвилястим, рідше — кучерявим волоссям, колір якого варіює від світлих до темних від­тінків; вузьким прямим, опуклим або ввігнутим носом із середнім чи високим переніссям; вузьким або середнім за шириною лицем, добре або середньо профільованим як у горизонтальній, так і у вертикальній площинах. Складка верхньої повіки досить розвинута у північних групах і майже відсутня на півдні Європи; епікантус трапляється рідко, головним чином на півночі та на сході ареалу даного расового комплексу. Третинний волосяний покрив вираже­ний добре або середньо. Зріст варіює від дуже високого до середньо­го, пропорціям тіла властива мезоморфія. Лопатоподібні різці, як правило, відсутні або не перевищують 5—7 %. Дельтовий індекс низький.

Основним ареалом проживання носіїв великої європеоїдної раси до географічних відкриттів кінця XV— XVI ст. була територія Євро­пи, Північної Африки, Передньої та Центральної Азії. Тепер ця раса широко представлена також на Американському континенті (особ­ливо в Північній Америці), у Сибіру й на Далекому Сході, в Австра­лії та в Південній Африці.

211 Загальні уявлення про раси

Велика монголоїдна раса, риси котрої властиві приблизно чверті населення земної кулі, характеризується смуглявою шкірою жовту­ватих відтінків; темним, іноді чорним, із синюватим вилиском, жорстким прямим, іноді хвилястим волоссям; здебільшого плес­катим обличчям із помітно виступаючими вилицями; досить вузьким носом із невисоким або середнім за висотою переніссям; добре вираженими складкою верхньої повіки та епікантусом, який в окремих групах властивий 90— 95 % носіїв цієї раси; слабко розвинутою бородою й майже повністю відсутнім третинним воло­сяним покривом на тілі; середньою товщиною губ; в основному середнім зростом; дуже високим відсотком лопатоподібних різців (до 80— 90 %) і завиткових узорів на кінчиках пальців. У американських індіанців, особливо на півночі континенту, ніс виступає досить сильно, а епікантус трапляється рідко. Монголоїдна раса поширена у Центральній, Північно-Східній і Південно-Східній Азії, а також в Америці.

Велика негроїдна раса, яка охоплює менше 10 % населення земної кулі, визначається темним (від брунатно-жовтуватого до жовто-бу­рого) кольором шкіри; карими, широко відкритими очима. Форма волосся — від дуже кучерявого до хвилястого, ніс дуже широкий з середньовисоким та низьким переніссям. Обличчя здебільшого вузь­ке або середнє за шириною, губи товсті, зубний відділ обох щелеп виступає вперед (альвеолярний прогнатизм); горизонтальне профі­лювання обличчя середнє або сильне; складка верхньої повіки розвинута слабо; епікантус у дорослих, як правило, відсутній. Зріст варіює від дуже високого до дуже низького. Крім того, між африкан­ськими й австрало-тйхоокеанськими популяціями спостерігаються значні відмінності в частоті лопатоподібних форм верхніх різців і величині дельтового індексу.

В минулому негроїдна раса була поширена в Африці південніше Сахари, в Азії (на Зондських та Філіппінських островах), у Мела­незії, Австралії, Новій Зеландії й Тасманії. В XIX ст. тасманійці були повністю винищені англійськими колонізаторами. Внаслідок рабо­торгівлі великі групи негрів — вихідців з Африки нині мешкають на Американському континенті.

Співвідношення расових, етнічних та лінгвістичних характеристик

Поняття “популяція”, “раса”, “етнос” мають одну спільну ознаку — єдність ареалу, яка принаймні існувала в минуло­му. Ця єдність стимулює активний обмін інформацією (генетичною —

Ознаки (розміри в мм, кути в град.)	Екваторіальна	Євразійська	Азійсько-американська
Колір шкіри	темний (у бушменів жовту вато-бури й)	світлий або смаглявий	світлий або смаглявий (часто жовтуватий)
Форма волосся	кучеряве або хвилясте	пряме або хвилясте	пряме, часто жорстке
Колір волосся та очей	темні	від темних до світлих	темні
Ріст бороди	від слабкого до дуже силь­ного	сильний або дуже сильний	слабкий
Епікантус	відсутній (є у бушменів)	відсутній	присутній (у індіанців майже відсутній)
Ширина носа	40- 50	34- 36	35- 42
Надперенісся	низьке та середнє	високе	низьке та середнє (у ін­діанців високе)
Виступання носа	слабке	сильне	від слабкого до сильного
Профіль верхньої губи	прохейлія	ортохейлія	прохейлія
Товщина губ Череп:	товсті та дуже товсті	тонкі та середні	середні та товсті
Носовий показник	51 — 60 (середній або вели­кий)	43—49 (малий)	43— 53 (малий або серед­ній)
Назомолярний кут	140— 142 (середній), у бушменів 146	близько 135 (малий)	145— 149 (великий)
Верхня висота обличчя	62—71 (мала та середня)	66— 74 (мала та середня)	70— 80 (середня і велика)
Ширина вилиць	121— 138 (мала та середня)	124— 139 (мала та середня)	131—145 (середня і вели­ка)
Висота орбіти	30— 34 (низька та середня)	33—34 (середня)	34—37 (велика)

	Раси
Ознаки (розміри в мм)	Австралійська	Ведоїдна (цейлонська)	Меланезійська	Негрська (центрально­ африканська)	Негрильська (центрально­ африканська)	Бушменська (південно­ африканська)
Колір шкіри	темний	темний	темний	темний	темний	жовтувато - бурий
Колір волосся	темний	темний	темний	темний	темний	темний
Колір очей	темний	темний	темний	темний	темний	темний
Форма волосся	хвилясте	хвилясте	кучеряве	сильно кучеряве	сильно кучеряве	сильно кучеряве
Ріст бороди	рясний	слабкий	рясний	слабкий	середній	слабкий
Ширина носа	46—50 (дуже велика)	близько 40 (середня)	41-47 (велика)	43-45 (велика)	близько 45 (велика)	39-41 (середня)
Носовий показник	97- 104	82-94	85-99	90- 100	97- 111	73-92
Товщина губ	товсті	товсті	товсті	дуже товсті	середні	товсті
Горизонтальне про­філювання обличчя	середнє	середнє	середнє	середнє	середнє	слабке (лице плескате)
Череп:
Висота орбіти	33- 33,5	33	29-33	34	—	31
Носовий показник	55-57	53	51-60	54-58	—	57- 60
Верхня висота обличчя	61-71	61	62— 69	68- 69	—	62

Ознаки (розміри в мм)			Раси
	Австралійська	Ведоїдна (цейлонська)	Меланезійська	Негрська (центрально­ африканська)	Негрильська (центрально­ африканська)		Бушменська (південно­ африканська)
Ширина вилиць	134-139	124	123-137	128-134	—		121-126
Лицевий кут	78	84	77- 82	78-81	—		—
Поздовжній діаметр	188	179	167-184	180- 189	—		179- 183
Поперечний діаметр	132	128	129- 136	130-139	—		132- 136
Висотний діаметр	133	133	130- 139	129-137	—		125-131
Черепний показник	71	72	72- 82	71-77	—		73-75
Надбрівні дуги	сильні	середні	середні та сильні	слабкі	слабкі та середні		від слабких до сильних
Зріст (см)	166— 170	152-159	148-168	160- 180	144- 149		144- 160
Область розселення	Австралія	Південна Ін­дія, Цейлон, внутрішні об­ласті Малак­ки, Суматри, Борнео-Целе- бесу	Меланезія, Філіппіни, Малакка, Ан- даманські о-ви, Тасма­нія	Африка на південь від Сахари	Центральна Африка		Південно-За­хідна Африка

			Раси
Ознаки (розміри в мм)	Атланто- балтійська	Середньо­європейська (група варіантів)	Індо- середземноморська	Біломоро- балтійська	Бал кано-кавказька
Колір шкіри	дуже світлий	дуже світлий	смуглявий або світлий	дуже світлий	смуглявий або світлий
Колір волосся	світлий	середній	темний	світлий	темний
Світлі очі (%)	70- 80	30- 50	0- 15	55- 60	0- 20
Форма волосся	пряме	пряме і хвилясте	хвилясте, інколи пряме	пряме	пряме чи хвилясте
Ріст бороди	рясний	рясний або середній	рясний або середній	середній	дуже рясний
Носовий показник Випукла спинка	58-65	59-68	61-66	71-72	59-67
носа (%) Увігнута спинка	20- 55	20- 50	20- 50	0-6	40-60
носа (%)	3-20	3-15	3-7	близько 40	3- 10
Поздовжній діаметр	192- 198	184- 195	188- 195	185-190	179- 194
Поперечний діаметр	154- 161	151-161	140-151	151-153	154-162
Головний показник	78- 84	79- 86	74- 78	79-83	83- 89
Ширина вилиць	139-145	138- 143	129- 137	близько 140	140-147
Лицевий показник	82-90	81-91	90-94	близько 86	85- 87
Зріст (см)	168-175	165- 169	162-172	164- 169	165-177
Область розселення	Північно-Захід­на Європа	Середня смуга Європи	Південна Європа, Північна Африка, Аравія, Ірак, Пів­денний Іран, Пів­нічна Індія	Південно-Схід­на Європа	Балканський півострів, Кав­каз, Західний Іран

Ознаки (розміри	Раси
в мм, кути в град.)	Північноазійська	Арктична	Далекосхідна	Південноазійська	Американська
Пряме волосся (%)	90- 100	90- 100	близько 100	85- 100	різко переважає
Жорстке волосся (%)	40-75	60-95	80-95	100?	100?
Колір волосся (№ 27, 4) (%)	75-90	90-” 100	близько 100	100	100
Колір шкіри	світлий або смуглявий	смуглявий	смуглявий	смуглявий	смуглявий
Колір очей (% змі­шаного відтінку)	15-50	0- 10	0	0	0
Епікантус (%)	50- 80	30-50	близько 70	15- 50	у дорослих рідко
Ріст бороди	дуже слабкий	помірний	слабкий	слабкий	слабкий
Довжина носа	50- 55	50-55	51-52	45-50	59
Ширина носа	35-38	36-39	37	38-42	42
Носовий показник	70-77	70-77	70	74-88	70
Увігнута спинка носа (%)	5-40	10- 40	15	15- 60	дуже рідко
Випукла спинка носа (%)	3-20	5-25	25	0- 15	74
Товсті губи (%)	до ЗО	до 40	40	70- 80	товстіші, ніж у європейців

Ознаки (розміри в мм, кути в град.)	Раси
	Північноазійська	Арктична	Далекосхідна	Південно- азійська	Американська
Нижньощелепна ширина	115-117	116- 120	105	—	—
Ширина вилиць	147- 151	143- 149	148	136-141	151
Висота обличчя (від перенісся)	120- 125	120- 128	125	109-117	128
Череп:
Ширина вилиць	142- 143	137- 141	131- 136	132- 136	139- 145
Верхня висота об­личчя	75-80	77- 79	72-76	66— 74	69-76
Орбітний показник	81-86	81-84	81-86	79- 85	78-84
Носовий показник	48-49	43-44	46	48-55	42-51
Лицевий кут	87- 88	84- 86	81-86	82- 84	79-84
Назомолярний кут	145- 149	145- 148	145- 147	143- 145	136- 143
Кут носових кісток	18- 22	21-25	14- 19	12-20	—
Черепний показник	75-85	77-78	76-81	77- 88	73-86
Зріст (см)	157- 164	158- 165	167- 169	155- 163	153- 174
Область розселення	Сибір на схід від Єнісею	Північно- Східна Азія, Крайня Північ Америки	Північний Ки­тай та прилеглі області	Південний Китай, Індо­китай, Індоне­зія	Американський материк, окрім Крайньої Півночі

218 Сучасне людство: єдність і різноманіття

через шлюби, культурною — шляхом спілкування), сприяючи виробленню спільного генофонду й відносної одноманітності мовних і культурних характеристик. Наслідком цих процесів є певні паралелі між фізичним типом та етнічними рисами, які на побуто­вому рівні сприяють утвердженню думки про внутрішній причинний зв’язок між зовнішністю людей та їхньою національністю.

Палеоантропологічні дані свідчать про те, що на ранніх етапах розвитку людського суспільства найдавніші етнічні спільності — роди і племена — за своїми фізичними рисами могли бути доволі однорідними. Однак безперервні міграції, які стали дуже інтенсив­ними вже в добу неоліту (VI— IV тис. до н. е.), сприяли активному змішуванню людських колективів, що спричинювало зміни в їхньому генофонді. Особливого розмаху метисація набула після Великих географічних відкриттів. Це привело до того, що нині межі расових та етнічних угруповань здебільшого не збігаються.

Сучасні етноси, як правило (хоча й не завжди), однорідні на рівні великих рас, рідше малих, дуже рідко — антропологічних типів. Наприклад, більшість європейських народів належить до однієї великої раси — європеоїдної. Однак в антропологічному складі французів, німців, італійців, поляків тощо виокремлюються різні морфологічні варіанти, які суттєво відрізняються між собою. Так, у Південно-Західній Франції поширені риси індо-середземпоморсь­кої, у П ідей но-Східній — альпійської, у Північно-Західній — атлан- то-балтійської рас (типів).

Ще кращою ілюстрацією тези про незбіг етнічних і расових характеристик є американський народ: незалежно від кольору шкіри чи, скажімо, форми волосся всі громадяни США — нащадки євро­пейських колоністів, корінних жителів континенту й африканських невільників — мають однакову національну самосвідомість: американець.

Схожі закономірності простежуються й при зіставленні лінгвіс­тичних та антропологічних класифікацій народів світу. В деяких випадках (особливо на рівні великих рас та мовних сімей) між ними справді можна провести доволі чіткі паралелі. Наприклад, більшість негроїдів Африки розмовляє мовами нігерійсько-кордофанської, а більшість монголоїдів, Азії — китайсько-тибетської мовних сімей. Однак мовна спорідненість ще не є запорукою схожості морфо­фізіологічних ознак.

Цю тезу можна проілюструвати прикладом з тюркомовними на­родами: деякі з них характеризуються яскраво вираженими монго­лоїдними рисами (якути), інші належать до південних європеоїдів (азербайджанці, гагаузи), ще одні — до перехідних типів, що склались у процесі взаємодії кількох антропологічних компонентів (казахи, чуваші та ін.).