- •Isbn 966-06-0165-
- •1 Вступ
- •5 Вступ
- •Рекомендована література
- •11 Від спостережень до науки
- •13 Від спостережень до науки
- •Homo sylvestris nocturnus
- •15 Від спостережень до науки
- •17 Від спостережень до науки
- •19 Формування антропології
- •21 Формування антропології
- •23 Формування антропології
- •25 Формування антропології
- •27 Формування антропології
- •29 Формування антропології
- •31 Розвиток антропології в Україні
- •33 Розвиток антропології в Україні
- •35 Розвиток антропології в Україні
- •37 Розвиток антропології в Україні
- •39 Розвиток антропології в Україні
- •Рекомендована література
- •45 Напрями та методи історичної антропології
- •47 Напрями та методи історичної антропології
- •49 Визначення вікуii статі за кістками скелета
- •51 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •53 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •5 5 Визначення вису й статі за кістками скелета
- •(ПогиличииП) оіІіір
- •57 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •15'25 Рокіб /7 -24 роки 17 *25 рокіб
- •4 Роки
- •2 Роки ( і' 8 місяців)
- •59 I Визначення віку й статі за кістками скелета
- •63 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •65 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •1 Краніометрія та краніоскопія
- •71 Краніометрія та краніоскопія
- •7 3 Краніометрія та краніоскопія
- •7 5 Краніометрія та краніоскопія
- •Спосіб вимірюваннякутій горизонтального профілювання обличчя координатним циркулем
- •Обличчя
- •77 Краніометрія та краніоскопія
- •79 Краніометрія та краніоскопія
- •81 Остеометричиі дослідження
- •8 3 Остеометричні дослідження
- •85 Остеометричні дослідження
- •87 Остеометричні дослідження
- •93 Методика збирання і транспортування кісткових решток
- •95 Система обліку, опису й архівації даних
- •Плечова кістка Права Ліва
- •103 Соматометрія та соматоскопія
- •105 Соматометрія та соматоскопія
- •107 Соматометрія та соматоскопія
- •115 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •117 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •Протоконід; мстакопід; гіпокоиіл; еіпокоііід; і іпокопулід;
- •119 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •Делмош умори
- •121 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •122 Програма й методика антропологічних досліджень
- •124 Програма й методика антропологічних досліджень
- •129 Еволюційні попередники людей
- •131 Еволюційні попередники людей
- •132 Походження людини
- •134 Походження людини
- •135 Еволюційні попередники людей
- •137 Еволюційні попередники людей
- •140 Походження людини
- •142 Походження людини
- •143 Еволюційні попередники людей
- •144 Походження людини
- •145 Формування людини сучасного фізичного типу
- •148 Походження людини
- •149 Формування людини сучасного фізичного типу
- •150 Походження людини
- •151 Формування людини сучасного фізичного типу
- •152 Походженнялюдини
- •153 Формування людини сучасного фізичного типу
- •154 Походження людини
- •155 Формування людини сучасного фізичного типу
- •156 Походженнялюдини
- •157 Формування людини сучасного фізичного типу
- •158 Походження людини
- •159 Формування людини сучасного фізичного типу
- •Сховище черепа печерного ведмедя Зображення звіра
- •Ського шару стоянки Пронятин
- •160 Походження людини
- •161 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •162 Походження людини
- •163 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •165 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •166 Походження людини
- •167 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •168 Походження людини
- •Виробничі процеси із добу верхнього палеоліту:
- •Допомогою різня
- •169 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •170 Походження людини
- •172 Походження людини
- •174 Походження людини
- •176 Походження людини
- •177 Деякі вузлові проблеми антропосоціогенезу
- •178 Походження людини
- •180 Походження людини
- •182 Походження людини
- •184 Походження людини
- •Рекомендована література
- •Географічний розподіл пігментації волосся і очей » Європі:
- •190 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •191 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак
- •195 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак
- •202 Сучасне людство: єдністьі різноманіття
- •1 Загальні уявлення про раси
- •206 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •Класифікація рас (за е. Ейкіитедтом)
- •210 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •219 Антропологічна структура населення земної кулі
- •221 Антропологічна структура населення земної кулі
- •Раси раси
- •223 Антропологічна структура населення земної кулі
- •226 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •227 Антропологічна структура населення земної кулі
- •228 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •229 Антропологічна структура населення земної кулі
- •230 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •231 Антропологічна структура населення земної кулі
- •233 Антропологічна структура населення земної кулі
- •234 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •235 Антропологічна структура населення земної кулі
- •236 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •238 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •240 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •242 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •244 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •246 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •Наука проти расизму
- •248 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •249 Наука проти расизму
- •250 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •252 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •254 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •256 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •257 Рекомендована література
- •261 Найдавніша людність території України
- •262 Історична антропологія України
- •263 Найдавніша людність території України
- •264 Історична антропологія України
- •265 Найдавніша людність території України
- •266 Історична антропологія України
- •267 Найдавніша людність території України
- •268 Історична антропологія України
- •270 Історична антропологія України
- •272 Історична антропологія України
- •Чоловік і жінка із пізньотрипільського могильника поблизу с. Вихватинці (реконструкція м. Герасимова)
- •274 Історична антропологія України
- •276 Історична антропологія України
- •278 Історична антропологія України
- •280 Історична антропологія України
- •282 Історична антропологія України
- •284 Історична антропологія України
- •286 Історична антропологія України
- •288 Історична антропологія України
- •290 Історична антропологія України
- •292 Історична антропологія України
- •294 Історична антропологія України
- •296 Історична антропологія України
- •298 Історична антропологія України
- •300 Історична антропологія України
- •301 Антропологічні особливості давнього населення України
- •302 Історична антропологія України
- •304 Історична антропологія України
- •305 Антропологічний склад українського народу
- •306 Історична антропологія України
- •307 Антропологічний склад українського народу
- •308 Історична антропологія України
- •309 Антропологічний склад українського народу
- •310 Історична антропологія України
- •311 Антропологічний склад українського народу
- •315 Антропологічний склад українського народу
- •317 Антропологічний склад українського народу
- •322 Історична антропологія України
- •Геногеографічні зони України (за є. Даниловою):
- •323 Антропологічний склад українського народу
- •325 Запитання й завдання
- •Рекомендована література
- •Підм. До друку 22.09.2000. Формат 60 х 84 1/16. Папір офсет. № 1. Гарнітура Тайме. Друк офсет. Ум. Друк. Арк. 19,53. Ум. Фарбонідб. 19,99. Обл.-нид. Арк. 20,45 . Вид. № 3936. Зам. № 0-220
Цікаво,
що більшість кістяків характеризується
своєрідною будовою великогомілкової
кістки: вона різко сплощена з боків і
має великий передньо-задній діаметр
(77. Брока).
На думку багатьох учених, це пов’язано
з постійними навантаженнями ікроножних
м’язів під час бігу: адже основою
господарської діяльності кроманьйонців
було полювання на прудких тварин.
Характерні
риси гримальдіїїського
типу
неоантропів уперше були виявлені на
кістяках з парного поховання у “Гроті
дітей” поблизу Ментони, розкопки якого
проводилися 1901 року. Скелети належали
дорослій жінці та юнакові 16— 17 років
(імовірно, матері та сину), яким були
властиві доліхокранія, відносно широке
обличчя, а головне — досить широкий,
слабко виступаючий ніс, масивна нижня
щелепа з помірно розвинутим підборідним
виступом і яскраво виражена прогнатність
верхньої щелепи. Поховані визначалися
невисоким зростом — 155— 157 см.
Близьким
комплексом ознак характеризується
також чоловік 20—25 років, кістяк якого
був знайдений у 1954 р. на стоянці Маркіна
Гора поблизу с. Костьонки (Росія).
Неоантроп
зі
стоянки. Маркіна Гора (реконструкція
М.
Герасимова)
Жінка-неоантроп
зі стоянки Пржедмості (реконструкція
Г. Лебединської)
Загалом,
гримальдійському типові притаманне
поєднання “кро- маньйоїдних” та деяких
негроїдних рис. У зв’язку з цим відомий
російський вчений Г.
Дебець
відносив цей тип до найдавніших груп
неоантропів — спільних пращурів
сучасних європеоїдів та негроїдів.
Однак повторна реконструкція черепів
Із “Грота дітей", здійснена165 Неоантроп: антропологічна характеристика
чеським
антропологом Є.
Влчеком,
показала, що широконосість та прогнатизм
“гримальдійців” були дещо перебільшеними.
На цій підставі Влчек висунув тезу про
те, що в них переважали риси південних
європеоїдів.
Брюиський
тип
виділено на підставі краніологічних
матеріалів (понад 20 черепів), виявлених
у кінці минулого — на початку нинішнього
століття в Моравії поблизу міст Брно
(німецька назва — Брюнн), Брюкса та
Пржедмосця. Представники даного типу
були менш масивні, ніж кроманьйонці.
За деякими специфічними особливостями
будови черепа (відносно низьке склепіння,
спадистий лоб із сильно розвинутим
надбрів’ям, слабкіше виступання носа)
вони тяжіють до неандертальців (М.
Матейка).
Архаїчні
риси морфологічної будови були властиві
також деяким групам неоантропів на
теренах Східної Європи, що підтверджують
знахідки черепних кришок на р. Підкумок
поблизу П’ятигорська, на березі р.
Сходня поблизу Москви та на Хорошенському
острові на Водзі. Окремі “неандерталоїдні”
ознаки виявлено на черепах дітей із
парного поховання на стоянці Сунгир
поблизу Владимира (Росія), хоча загалом
вони належали людям сучасного фізичного
типу.
Наведені
факти свідчать на користь тих учених,
які наголошують на відсутності жорсткого
зв’язку між неандертальцями і добою
мустьє та неоантропами й добою верхнього
палеоліту. Очевидно, перші “справжні
сапієнси” дійсно з’явилися задовго
до рубежу 40— 35 тис. років тому, а останні
палеоантропи часто долали його. Так,
нещодавно кісткові рештки “класичного”
неандертальця в супроводі
верхньопалеолітичного інвентаря були
виявлені в місцезнаходженні Сен-Сезер
(Франція).
Крім
описаних вище, на теренах Європи за
верхнього палеоліту мешкали представники
ще кількох морфологічних варіантів
неоантропа
(В.
Бунак),
На
Африканському континенті в даний
історичний період переважали
популяції людей, зовнішньо схожих на
сучасних бушменів та готентотів —
носіїв так званого койсанського, або
боскопського, комплексу ознак (довга
та низька черепна коробка, широкий ніс,
який досить слабко виступає з площини
обличчя, тощо). Наведені риси властиві
черепам із Асселяра (Алжир), Сінга
(Судан), Фіш-Хука (Південно-Африканська
Республіка). Крім того, у Тропічній та
Південній Африці (місцезнаходження
Флорисбад, Кеп-Флетс та ін.), судячи з
досить фрагментарних і погано датованих
матеріалів, був представлений також
протоавстралоїдний масивний тип,
поширений також в інших регіонах Старого
Світу.
Неоднорідними
в антропологічному плані були
верхньопалео- літичні популяції Азії,
серед яких виділяють кілька типів
(деякі вчені вважають їх варіантами
одного протоморфного типу, на основі
якого166 Походження людини