221 Антропологічна структура населення земної кулі

думку М. Чебоксарова, це свідчить про вплив дуже давнього монголоїдного компонента, витоки котрого сягають неолітичної доби.

Представник атланто-балтшської Представник біломоро-балтійської

Раси раси

У багатьох регіонах Північної Європи наведені ознаки тісно переплітаються з рисами біломоро-балтійської раси, поширеної серед північних росіян, литовців, латишів, естонців, північних білорусів, карелів, комі-зирян та ін. Це найбільш депігментована група антропологічних типів. Порівняно з попередньою вона характе­ризується також меншим зростом, слабшим розвитком третинного волосяного покриву, тенденцією до брахікефалії, ширшим і нижчим обличчям із коротким носом, який нерідко має увігнуту спинку (до ЗО— 40 %). Висловлювалось припущення, що носії цих рис у мину­лому широко розселялися не лише на півночі Східної Європи, а й у центральних і західних регіонах Європейського континенту (В. Бу­нак): .

Найчисельнішою в Європі нині є середньоєвропейська раса, яка обіймає величезну територію від Атлантичного океану на заході до Волги на сході (так званий “пояс шатенів”). Її різновиди представ­лені серед німців, чехів, словаків, поляків, австрійців, росіян, україн­ців, котрим загалом властиві мішаний, іноді — досить темний колір очей, пряме і хвилясте волосся, переважання брахікефалії, середні розміри обличчя, помірний розвиток третинного волосяного покри­ву. Ніс здебільшого прямий, перенісся високе. Зріст, як правило,

222 Сучасне людство: єдність і різноманіття

середній. У деяких регіонах півдня й південного сходу європейської частини Росії й особливо в Україні відчувається значний вплив понтійського (південноєвропеоїдного) темнопігментованого компо­нента. Крім того, в Поволжі й Приураллі помітна домішка монго­лоїдних рис, що виявляється у збільшенні діаметра вилиць, інтен- сивнішому розвитку складки верхньої повіки, появі епікантуса.

Індо-середземноморська раса в Європі поширена серед іспанців і португальців, південно-західних французів, італійців, південних греків. їй притаманні смуглявий колір шкіри, темне хвилясте волос­ся, здебільшого карі очі (хоча в окремих групах змішані відтінки складають 10—25 %), прямий і вузький ніс із високим переніссям, середній розвиток третинного волосяного покриву, доліхо- або мезокефалія, переважно середній зріст. Складка верхньої повіки розвинута слабко, епікантус відсутній. Пропорції тіла часто лепто- сомні.

Так само темнопігментованою є балкано-кавказька раса, поши­рена головним чином серед етнічних груп гірського поясу Європи (Альпи, Балкани, Карпати). Вона визначається також брахікефалією, хвилястим волоссям, широким обличчям із сильно випнутим носом (часто з опуклою спинкою), значним розвитком третинного волося­ного покриву, високим зростом.

Крім наведених вище груп антропологічних типів, деякі фахівці виділяють в Європі ще одну — лопарську расу, носіями якої нині є