- •Isbn 966-06-0165-
- •1 Вступ
- •5 Вступ
- •Рекомендована література
- •11 Від спостережень до науки
- •13 Від спостережень до науки
- •Homo sylvestris nocturnus
- •15 Від спостережень до науки
- •17 Від спостережень до науки
- •19 Формування антропології
- •21 Формування антропології
- •23 Формування антропології
- •25 Формування антропології
- •27 Формування антропології
- •29 Формування антропології
- •31 Розвиток антропології в Україні
- •33 Розвиток антропології в Україні
- •35 Розвиток антропології в Україні
- •37 Розвиток антропології в Україні
- •39 Розвиток антропології в Україні
- •Рекомендована література
- •45 Напрями та методи історичної антропології
- •47 Напрями та методи історичної антропології
- •49 Визначення вікуii статі за кістками скелета
- •51 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •53 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •5 5 Визначення вису й статі за кістками скелета
- •(ПогиличииП) оіІіір
- •57 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •15'25 Рокіб /7 -24 роки 17 *25 рокіб
- •4 Роки
- •2 Роки ( і' 8 місяців)
- •59 I Визначення віку й статі за кістками скелета
- •63 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •65 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •1 Краніометрія та краніоскопія
- •71 Краніометрія та краніоскопія
- •7 3 Краніометрія та краніоскопія
- •7 5 Краніометрія та краніоскопія
- •Спосіб вимірюваннякутій горизонтального профілювання обличчя координатним циркулем
- •Обличчя
- •77 Краніометрія та краніоскопія
- •79 Краніометрія та краніоскопія
- •81 Остеометричиі дослідження
- •8 3 Остеометричні дослідження
- •85 Остеометричні дослідження
- •87 Остеометричні дослідження
- •93 Методика збирання і транспортування кісткових решток
- •95 Система обліку, опису й архівації даних
- •Плечова кістка Права Ліва
- •103 Соматометрія та соматоскопія
- •105 Соматометрія та соматоскопія
- •107 Соматометрія та соматоскопія
- •115 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •117 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •Протоконід; мстакопід; гіпокоиіл; еіпокоііід; і іпокопулід;
- •119 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •Делмош умори
- •121 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •122 Програма й методика антропологічних досліджень
- •124 Програма й методика антропологічних досліджень
- •129 Еволюційні попередники людей
- •131 Еволюційні попередники людей
- •132 Походження людини
- •134 Походження людини
- •135 Еволюційні попередники людей
- •137 Еволюційні попередники людей
- •140 Походження людини
- •142 Походження людини
- •143 Еволюційні попередники людей
- •144 Походження людини
- •145 Формування людини сучасного фізичного типу
- •148 Походження людини
- •149 Формування людини сучасного фізичного типу
- •150 Походження людини
- •151 Формування людини сучасного фізичного типу
- •152 Походженнялюдини
- •153 Формування людини сучасного фізичного типу
- •154 Походження людини
- •155 Формування людини сучасного фізичного типу
- •156 Походженнялюдини
- •157 Формування людини сучасного фізичного типу
- •158 Походження людини
- •159 Формування людини сучасного фізичного типу
- •Сховище черепа печерного ведмедя Зображення звіра
- •Ського шару стоянки Пронятин
- •160 Походження людини
- •161 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •162 Походження людини
- •163 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •165 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •166 Походження людини
- •167 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •168 Походження людини
- •Виробничі процеси із добу верхнього палеоліту:
- •Допомогою різня
- •169 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •170 Походження людини
- •172 Походження людини
- •174 Походження людини
- •176 Походження людини
- •177 Деякі вузлові проблеми антропосоціогенезу
- •178 Походження людини
- •180 Походження людини
- •182 Походження людини
- •184 Походження людини
- •Рекомендована література
- •Географічний розподіл пігментації волосся і очей » Європі:
- •190 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •191 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак
- •195 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак
- •202 Сучасне людство: єдністьі різноманіття
- •1 Загальні уявлення про раси
- •206 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •Класифікація рас (за е. Ейкіитедтом)
- •210 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •219 Антропологічна структура населення земної кулі
- •221 Антропологічна структура населення земної кулі
- •Раси раси
- •223 Антропологічна структура населення земної кулі
- •226 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •227 Антропологічна структура населення земної кулі
- •228 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •229 Антропологічна структура населення земної кулі
- •230 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •231 Антропологічна структура населення земної кулі
- •233 Антропологічна структура населення земної кулі
- •234 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •235 Антропологічна структура населення земної кулі
- •236 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •238 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •240 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •242 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •244 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •246 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •Наука проти расизму
- •248 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •249 Наука проти расизму
- •250 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •252 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •254 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •256 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •257 Рекомендована література
- •261 Найдавніша людність території України
- •262 Історична антропологія України
- •263 Найдавніша людність території України
- •264 Історична антропологія України
- •265 Найдавніша людність території України
- •266 Історична антропологія України
- •267 Найдавніша людність території України
- •268 Історична антропологія України
- •270 Історична антропологія України
- •272 Історична антропологія України
- •Чоловік і жінка із пізньотрипільського могильника поблизу с. Вихватинці (реконструкція м. Герасимова)
- •274 Історична антропологія України
- •276 Історична антропологія України
- •278 Історична антропологія України
- •280 Історична антропологія України
- •282 Історична антропологія України
- •284 Історична антропологія України
- •286 Історична антропологія України
- •288 Історична антропологія України
- •290 Історична антропологія України
- •292 Історична антропологія України
- •294 Історична антропологія України
- •296 Історична антропологія України
- •298 Історична антропологія України
- •300 Історична антропологія України
- •301 Антропологічні особливості давнього населення України
- •302 Історична антропологія України
- •304 Історична антропологія України
- •305 Антропологічний склад українського народу
- •306 Історична антропологія України
- •307 Антропологічний склад українського народу
- •308 Історична антропологія України
- •309 Антропологічний склад українського народу
- •310 Історична антропологія України
- •311 Антропологічний склад українського народу
- •315 Антропологічний склад українського народу
- •317 Антропологічний склад українського народу
- •322 Історична антропологія України
- •Геногеографічні зони України (за є. Даниловою):
- •323 Антропологічний склад українського народу
- •325 Запитання й завдання
- •Рекомендована література
- •Підм. До друку 22.09.2000. Формат 60 х 84 1/16. Папір офсет. № 1. Гарнітура Тайме. Друк офсет. Ум. Друк. Арк. 19,53. Ум. Фарбонідб. 19,99. Обл.-нид. Арк. 20,45 . Вид. № 3936. Зам. № 0-220
ареалом
цих прямоходячих
мавп,
які остаточно вимерли приблизно 850 тис.
років тому, залишалась Африка. Морфологічні
особливості “людини вмілої” та її
місце в еволюційній історії людства
В
1960 р. в першому, найдавнішому шарі
Олдувайсь- кої ущелини, що датується
2— 1,7 млн років тому, Льюїс
Лікі
виявив кісткові рештки гомінідів (нижню
щелепу з зубами та дві тім’яні кістки
жіночої особини 11—12 років; ключицю й
кістки рук ще двох особин, дорослої та
молодої; більшу частину кісток ноги
четвертої особини) у супроводі десяти
кам’яних знарядь зі слідами штучної
обробки. За розмірами тіла (зріст до
120 см, вага —25— 40 кг) та будовою зубів
ці істоти нагадували грацильних
австралопітеків, відрізняючись від
них відносно великим об’ємом мозку —
645— 660 см3.
Спосіб
виготовлення найдавніших знарядь праці
Кістки
стопи свідчили про те, що за локомоцією
ця група гомінідів упритул наблизилася
до сучасних людей, утримуючи тіло в
майже цілком випрямленому положенні.
Що ж до кисті, то в її будові поєднувались
як мавпячі, так і людські риси. Так, за
гнучкістю пальців вона нагадувала
кисть тих порід мавп, які пересувались,
опираючись на руки. Водночас великий
палець був протиставлений іншим, а
нігтьові фаланги мали ознаки, які
вказують на початок формування широких
пальцевих подушечок і добре розвинутого
дотикового апарату. Це свідчить про
те, що згадані істоти були спроможні
виготовляти знаряддя праці. На думку
англійського вченого Дж.Нейпіра,
їм було властиве так зване силове
охоплення, коли предмет згрібається
всією жменею і затискується нею, немов
обценьками. Для підтвердження своєї
гіпотези він провів експеримент,
власноруч виготовивши чопер — примітивне
кам’яне знаряддя з грубими сколами,
—
використовуючи лише силове охоплення.140 Походження людини
141
Еволюційні
попередникилюдей
Інші
дослідники припускають, що прадавні
“олдувайці” вже мали не лише силове,
а й “точне” охоплення, що давало змогу
не лише виготовляти грубі знаряддя, а
й ретельніше обробляти їх.
Л.
Лікі
кваліфікував свої знахідки як належні
до роду Ното,
надавши їм видову назву Ното
habilis
— “людина вміла”. Однак Ле
Гро Кларк
(США), В.
Якимов,
В.
Кочеткова
(СРСР)
та інші вчені не погодилися з цим,
вказавши на близькість цих істот із
гранильними австралопітеками.
Згодом
нові кісткові рештки Homo habilis були
виявлені на східному пустельному березі
о.
Туркан у
Кенії, де з 1969 р. протягом тривалого
часу працювала експедиція під керівництвом
Р.
Лікі. Особливого
розголосу набув череп № 1470 (за інвентарним
реєстром Національного музею в Найробі,
де він зберігається), знайдений разом
із кістками нижніх кінцівок. Він
характеризувався відсутністю надочного
валика, а головне — значно вищим, ніж
у своїх олду- вайських “родичів”,
об’ємом мозку — близько 780 см3.
Зріст кенійського створіння, яке
жило 1,89— 1,88 млн років тому, становив
156- 160 см.
Ця
та інші знахідки змусили скептиків
змінити своє ставлення до “людини
вмілої”, визнавши її приналежність до
роду Ното.
Цьому сприяло і подальше розширення
географії знахідок: у Східній Африці
вже відомо близько двох десятків
кісткових решток представників даного
біологічного виду. До нього іноді
відносять і телантропа,
що мешкав на півдні Африканського
континенту, та чадантропа
з Центральної Африки.
Більшість
знахідок Homo habilis датуються 2— 1,7 млн
років тому. Це дало підстави висунути
гіпотезу про те, що відокремлення
“людської” лінії гомінідів від
спільного з австралопітеками еволюційного
стовбура сталося приблизно 2,5— 2 млн
років тому.
Який
же спосіб життя вела “людина вміла”?
Зауважимо, що реконструкція життєдіяльності
найдавніших представників роду Ното
здійснюється на підставі комплексного
аналізу, по-перше, палеоекологічних
даних, які дають певне уявлення про
природно- кліматичні умови кінця
пліоцену — початку плейстоцену;
по-друге, викопних кісткових решток;
по-третє, предметів матеріальної
культури та залишків фауни, знайдених
на стоянках Homo habilis; по- четверте,
етологічних спостережень за поведінкою
людиноподібних мавп і т. ін.
З— 2
млн років тому тип природного середовища
в Олдуваї загалом не відрізнявся від
сучасної екосистеми долини Серенгеті
в Танзанії, де переважають відкриті
степові простори з острівцями зелені
на берегах дрібних озер із солонуватою
водою. Ці умови вимагали неабиякої
пластичності морфологічного типу та
поведінки гомінідів, не всі з яких
змогли пристосуватися до них.