Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
segeda_s_p_antropologiya_navch_posibnik.docx
Скачиваний:
65
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
8.92 Mб
Скачать

228 Сучасне людство: єдність і різноманіття

(ведам, гілеменам, мунда, тоалам, малангам та ін.) властиві помірно темні відтінки шкіри, густе чорне хвилясте волосся, товсті або се­редні за товщиною губи, помірний прогнатизм, середня ширина носа; слабкий третинний волосяний покрив. Зріст середній або низький. За палеоантропологічними матеріалами, в минулому ве- доїдні типи були поширені значно більше, ніж тепер.

Представник ведоїдної раси Представник меланезійської раси

В окремих регіонах півострова Малакка, на Філіппінських та Андаманських островах поширена ще одна австралоїдна раса — меланезійська, що складається принаймні з чотирьох варіантів. Так, андаманці, аета з філіппінського острова Лусон і семанги — меш­канці Малакки належать до пігмейського (негритоського) типу, го­ловними ознаками котрого є дуже низький зріст (близько 145—

150 см), темні шкіра, очі й так само темне кучеряве волосся, від­носно слабкий розвиток третинного волосяного покриву, широкий ніс, помірний прогнатизм.

Проміжне становище між європеоїдними індо-середземно- морськими та австралоїдними ведоїдними типами займає південно- індійська, або дравідська раса (таміли, телуги та інші етнічні групи півдня Індостану), якій властиве таке поєднання ознак: темна шкіра з коричневим відтінком, хвилясте, трохи кучеряве темне волосся, карі очі, слабкий або середній розвиток третинного волосяного покриву, середній або невисокий зріст, середньої ширини обличчя з досить широким, але значно вужчим, ніж у негроїдів Африки та австралійців, носом.

229 Антропологічна структура населення земної кулі

Своєрідними рисами зовнішності визначаються айни — давні мешканці Японських островів, Курил і Сахаліну (нині локалізовані па Півночі японського острова Хоккайдо).

На думку вчених, айнська, або куріїльська, раса утворилася в результаті взаємодії монголоїдного й тихоокеанського морфоло­гічного компонентів. Із монголоїдами айнів зближують плескате обличчя, наявність епікантуса, жорсткість волосся, із австралоїдами та полінезійцями — досить смуглява шкіра, товсті губи, відносно широкий ніс, хвиляста форма волосся, значний розвиток третинного волосяного покриву. Цікаво, що айни займають ізольоване ста­новище з-поміж етнічних груп Азії не тільки за своїм фізичним типом, а й за мовою та культурою. Незначна домішка курильської раси відзначена лише в нивхів, ульчіві, деяких інших народів Нижнього Приамур’я й острова Сахалін.

Америка

Переважну більшість сучасного населення цього континенту становлять нащадки європейських колоністів — носіїв великої європеоїдної раси. Крім того, тут проживають близько 50 млн негрів, предки котрих завозилися работоргівцями з Африки (в основному з Гвінейського узбережжя та з Анголи). Великі групи людності Центральної й Південної Америки представлені іспано-

230 Сучасне людство: єдність і різноманіття

індіанськими й португало-індіанськими метисами, а також мула­тами. Що ж до корінних жителів континенту — індіанців та ескімосів, то чисельно вони значно поступаються іншим етнічним і расовим групам.

До появи європейців (кінець XV ст.) понад 90% індіанців Америки зосереджувалися в гірських областях Південних Кордильє­рів, на півострові Юкатан і в Андах, де склалися високорозвинуті землеробські цивілізації та виникли ранньокласові держави ацтеків, майя та інків. Всі інші регіони заселялися малочисельними племе­нами, які займалися мисливством, рибальством і збиральництвом. У процесі європейської.колонізації багато індіанських народів були повністю знищені, а чисельність інших значно скоротилася. В наші дні їхня етнічна самобутність і расовий тип найкраще збереглися в середовищі великих індіанських народностей півдня Мексики й Андської зони, а також маленьких племен, ізольованих від зовніш­нього світу у важкодоступних тропічних лісах басейнів річок Ама­зонка й Оріноко.

Індіанець Північної Америки Індіанець Південної Америки

Окремі групи індіанців мешкають у Північній Америці, де вони, як правило, витіснені в резервації.

Ескімоси заселяють арктичне узбережжя й острови Канади і Гренландії.

Й. Денікер виділяв серед американських індіанців чотири раси: північноамериканську, що характеризується високим зростом, мезоке­фалією, прямим чи орлиним носом; середньоамериканську (малий

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]