- •Isbn 966-06-0165-
- •1 Вступ
- •5 Вступ
- •Рекомендована література
- •11 Від спостережень до науки
- •13 Від спостережень до науки
- •Homo sylvestris nocturnus
- •15 Від спостережень до науки
- •17 Від спостережень до науки
- •19 Формування антропології
- •21 Формування антропології
- •23 Формування антропології
- •25 Формування антропології
- •27 Формування антропології
- •29 Формування антропології
- •31 Розвиток антропології в Україні
- •33 Розвиток антропології в Україні
- •35 Розвиток антропології в Україні
- •37 Розвиток антропології в Україні
- •39 Розвиток антропології в Україні
- •Рекомендована література
- •45 Напрями та методи історичної антропології
- •47 Напрями та методи історичної антропології
- •49 Визначення вікуii статі за кістками скелета
- •51 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •53 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •5 5 Визначення вису й статі за кістками скелета
- •(ПогиличииП) оіІіір
- •57 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •15'25 Рокіб /7 -24 роки 17 *25 рокіб
- •4 Роки
- •2 Роки ( і' 8 місяців)
- •59 I Визначення віку й статі за кістками скелета
- •63 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •65 Визначення віку й статі за кістками скелета
- •1 Краніометрія та краніоскопія
- •71 Краніометрія та краніоскопія
- •7 3 Краніометрія та краніоскопія
- •7 5 Краніометрія та краніоскопія
- •Спосіб вимірюваннякутій горизонтального профілювання обличчя координатним циркулем
- •Обличчя
- •77 Краніометрія та краніоскопія
- •79 Краніометрія та краніоскопія
- •81 Остеометричиі дослідження
- •8 3 Остеометричні дослідження
- •85 Остеометричні дослідження
- •87 Остеометричні дослідження
- •93 Методика збирання і транспортування кісткових решток
- •95 Система обліку, опису й архівації даних
- •Плечова кістка Права Ліва
- •103 Соматометрія та соматоскопія
- •105 Соматометрія та соматоскопія
- •107 Соматометрія та соматоскопія
- •115 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •117 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •Протоконід; мстакопід; гіпокоиіл; еіпокоііід; і іпокопулід;
- •119 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •Делмош умори
- •121 Одонтологічні, дерматогліфічні, гематологічні розвідки
- •122 Програма й методика антропологічних досліджень
- •124 Програма й методика антропологічних досліджень
- •129 Еволюційні попередники людей
- •131 Еволюційні попередники людей
- •132 Походження людини
- •134 Походження людини
- •135 Еволюційні попередники людей
- •137 Еволюційні попередники людей
- •140 Походження людини
- •142 Походження людини
- •143 Еволюційні попередники людей
- •144 Походження людини
- •145 Формування людини сучасного фізичного типу
- •148 Походження людини
- •149 Формування людини сучасного фізичного типу
- •150 Походження людини
- •151 Формування людини сучасного фізичного типу
- •152 Походженнялюдини
- •153 Формування людини сучасного фізичного типу
- •154 Походження людини
- •155 Формування людини сучасного фізичного типу
- •156 Походженнялюдини
- •157 Формування людини сучасного фізичного типу
- •158 Походження людини
- •159 Формування людини сучасного фізичного типу
- •Сховище черепа печерного ведмедя Зображення звіра
- •Ського шару стоянки Пронятин
- •160 Походження людини
- •161 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •162 Походження людини
- •163 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •165 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •166 Походження людини
- •167 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •168 Походження людини
- •Виробничі процеси із добу верхнього палеоліту:
- •Допомогою різня
- •169 Неоантроп: антропологічна характеристика
- •170 Походження людини
- •172 Походження людини
- •174 Походження людини
- •176 Походження людини
- •177 Деякі вузлові проблеми антропосоціогенезу
- •178 Походження людини
- •180 Походження людини
- •182 Походження людини
- •184 Походження людини
- •Рекомендована література
- •Географічний розподіл пігментації волосся і очей » Європі:
- •190 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •191 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак
- •195 Міжгрупова мінливість морфофізіологічних ознак
- •202 Сучасне людство: єдністьі різноманіття
- •1 Загальні уявлення про раси
- •206 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •Класифікація рас (за е. Ейкіитедтом)
- •210 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •219 Антропологічна структура населення земної кулі
- •221 Антропологічна структура населення земної кулі
- •Раси раси
- •223 Антропологічна структура населення земної кулі
- •226 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •227 Антропологічна структура населення земної кулі
- •228 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •229 Антропологічна структура населення земної кулі
- •230 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •231 Антропологічна структура населення земної кулі
- •233 Антропологічна структура населення земної кулі
- •234 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •235 Антропологічна структура населення земної кулі
- •236 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •238 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •240 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •242 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •244 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •246 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •Наука проти расизму
- •248 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •249 Наука проти расизму
- •250 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •252 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •254 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •256 Сучасне людство: єдність і різноманіття
- •257 Рекомендована література
- •261 Найдавніша людність території України
- •262 Історична антропологія України
- •263 Найдавніша людність території України
- •264 Історична антропологія України
- •265 Найдавніша людність території України
- •266 Історична антропологія України
- •267 Найдавніша людність території України
- •268 Історична антропологія України
- •270 Історична антропологія України
- •272 Історична антропологія України
- •Чоловік і жінка із пізньотрипільського могильника поблизу с. Вихватинці (реконструкція м. Герасимова)
- •274 Історична антропологія України
- •276 Історична антропологія України
- •278 Історична антропологія України
- •280 Історична антропологія України
- •282 Історична антропологія України
- •284 Історична антропологія України
- •286 Історична антропологія України
- •288 Історична антропологія України
- •290 Історична антропологія України
- •292 Історична антропологія України
- •294 Історична антропологія України
- •296 Історична антропологія України
- •298 Історична антропологія України
- •300 Історична антропологія України
- •301 Антропологічні особливості давнього населення України
- •302 Історична антропологія України
- •304 Історична антропологія України
- •305 Антропологічний склад українського народу
- •306 Історична антропологія України
- •307 Антропологічний склад українського народу
- •308 Історична антропологія України
- •309 Антропологічний склад українського народу
- •310 Історична антропологія України
- •311 Антропологічний склад українського народу
- •315 Антропологічний склад українського народу
- •317 Антропологічний склад українського народу
- •322 Історична антропологія України
- •Геногеографічні зони України (за є. Даниловою):
- •323 Антропологічний склад українського народу
- •325 Запитання й завдання
- •Рекомендована література
- •Підм. До друку 22.09.2000. Формат 60 х 84 1/16. Папір офсет. № 1. Гарнітура Тайме. Друк офсет. Ум. Друк. Арк. 19,53. Ум. Фарбонідб. 19,99. Обл.-нид. Арк. 20,45 . Вид. № 3936. Зам. № 0-220
Значні
площі займали ліси, які поширювалися
трохи південніше, ніж тепер. У південних
районах переважали степи та лісостепи,
а в Центральній Азії — напівпустелі
та пустелі. Поряд із тваринами помірного
клімату (бізоном, кабаном, благородним
оленем, лосем, косулею, ведмедем, вовком
тощо) в Євразії в ранньому та середньому
плейстоцені жили теплолюбні південний
слон, етруський носоріг, великий
гіпопотам, кінь Стенона, шаблезубий
тигр та ін. Що ж до Африки, то тут
переважали савани, напівсавани та
тропічні джунглі, де мешкали теплолюбні
тварини.
Колективи
архантропів, чисельність котрих,
вочевидь, коливалася від 35— 40 до 75—
90 особин, загалом вели рухомий спосіб
життя, вільно пересуваючись з місця на
місце. Це пояснюється пошуками харчових
ресурсів, оскільки в екологічних умовах
раннього палеоліту “кормова територія”,
яка забезпечувала продуктами харчування
одну людину, становила 25 км2.
Однак уже принаймні в середньому ашелі
з’явились обжиті стійбища, де першолюди
жили протягом тривалого часу. Кілька
з них (площею від 28— 38 до 180— 300 м2)
було досліджено в Олоргесаіліє (Кенія),
де знайдено понад тонну кам’яних
знарядь та манупортів — необроблених
каменів (Г.
Айзек).
На
думку вчених, це свідчить про те, що
архантропи перебували тут принаймні
два—три місяці. Крім того, вони могли
повертатися туди й пізніше.
Найдавніші
стійбища архантропів розташовані
переважно на берегах річок та проток,
навколо озер і на морських узбережжях.
Цікаво, що на деяких з них простежуються
залишки штучних споруд. Наприклад,
на стоянці біля водоспаду Каламбо
(Замбія) були знайдені викладені
напівколом камені, які, очевидно,
слугували фундаментом огорожі від
вітру; в Латамне (Сирія) — вапнякові
брили, що могли бути залишками якихось
більших за розмірами споруд; у Терра-Аматі
(Франція) — рештки 21-ї халабуди — легких
жител, споруджених із жердин. За
спостереженнями А.
Люмле,
ці житла мали овальну форму; їхня довжина
сягала 7— 15, а ширина —
6
м. На долівках халабуд містилися ямки
діаметром близько 30 см: очевидно, в них
були закопані стовпчики, які підпирали
стелю. Залишки штучних споруд виявлено
також на стоянці Азих (Азербайджан) та
в Назареті (Ізраїль).
Архантропи
могли селитись і протягом тривалого
часу мешкати в печерах, які захищали
їх від негоди та холоду: сліди їхнього
перебування залишилися в Печері Вогнищ
у Південному Трансваалі (Південноафриканська
Республіка), в печері Котцетанг поблизу
селища Чжоукоудянь (Китай), про яку вже
йшлося, в печері Ла Кан де Лараго біля
м. Тотавель (Франція) тощо.
Важливу
роль у життєдіяльності першолюдей
відігравало збиральництво. На думку
вчених, у тропічних та субтропічних
зонах воно150 Походження людини
давало
змогу отримати близько 60— 80 % харчового
раціону, а в тих регіонах Старого Світу,
де переважав помірний клімат, — близько
20—40 %.
Водночас в ашельську епоху дедалі
більшого значення набуло загінне
полювання на великих тварин. Про це,
зокрема, свідчать розкопки стоянок
Торральба та Амброна в Іспанії, де
виявлені рештки понад 75 слонів.
Ефективність полювання забезпечувалася
багатьма чинниками, а саме: спільними
узгодженими діями членів первісних
колективів, наявністю досконалих
знарядь, зокрема дерев’яних списів,
використанням вогню. Цікаві спостереження
зробив американський антрополог К.
Гоуелл
в Амброні: на його думку, прадавні
мисливці підпалювали траву, щоб гнати
слонів у потрібному напрямку. Крім
того, під час полювання на великих
тварин вони послуговувалися палаючими
головешками та списами з обпаленими
загостреними кінцями.
Археологічні
дослідження в печері Котцетанг показали,
що синантропи регулярно застосовували
вогонь для господарських потреб: попіл
і дрібні часточки вугілля трапляються
майже повсюдно, а в одній із галерей
товщина шару попелу сягає 7 м. Це ж
стосується і першолюдей Європи: у центрі
кожної з халабуд, розкопаних у Терра-
Аматі, знайдені залишки вогнищ (ями
діаметром 30—50 см або місця, вимощені
галькою), захищені від північно-східного
вітру кам’яною огорожею. Сліди
використання вогню виявлені також у
печерах Ескаль (Франція), на стоянках
Вертешселлеш (Угорщина), Лантьян (Китай)
та на інших ашельських місцезнаходженнях.
Вогонь
захищав архантропів від холоду та
хижаків. Він значно поліпшував смакові
якості м’яса, а головне — термічна
обробка сприяла кращому засвоєнню їжі
людським організмом і, як наслідок,
удосконаленню фізичної подоби першолюдей.
“Зміна характеру харчування, —
писав з цього приводу М.
Нестурх,
— відбилася на будові різних органів
людського тіла... Ослабнув і скоротився
жувальний апарат і лицевий відділ,
видозмінився зубний ряд. Останні
перетворення йшли корелятивно з
потоншенням стінок мозкової коробки
і зменшенням зовнішнього рельєфу
черепа, які в свою чергу були пов’язані
з прогресивним розвитком і збільшенням
розміру головного мозку. Вплив нового
складу їжі, більш концентрованої в
розумінні багатства на складні хімічні
органічні сполуки, мав сприятливо
відбитись і на головному мозкові...”
З
архантропами пов’язаний новий етап у
розвитку суспільних відносин. У
колективах первісних людей, яким
доводилося спільно долати труднощі в
боротьбі за існування, поступово
утверджувалися нові, суто соціальні
зв’язки. Значно поглибилася господарська
спеціалізація статевовікових груп.
Наприклад, вогонь у печерах скоріше за
все підтримували літні особини. В надрах
ашельської доби, вочевидь, містяться
витоки прагромади
— основного типу соціальної151 Формування людини сучасного фізичного типу