Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хоз право конспект лекцій 28.06.09.doc
Скачиваний:
176
Добавлен:
11.02.2015
Размер:
2.1 Mб
Скачать

4.3. Юридичні особи як суб’єкти господарювання

Згідно зі статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

Можна виділити наступні ознаки юридичної особи:

  1. організаційна єдність характеризується наявністю стійких взаємозв’язків між членами юридичної особи, внутрішньою структурою і функціональною диференціацією;

  2. легітимність існування того чи іншого виду юридичної особи. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку встановленому законом, дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, який є відкритим для загального ознайомлення. Організація набуває статусу юридичної особи і має право бути суб’єктом господарських відносин тільки з моменту державної реєстрації;

  3. наділення цивільною правоздатністю і дієздатністю; юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою притаманні лише людині;

  4. наявність можливості виступати позивачем і відповідачем у суді. У статті 102 ЦПК України зазначено, що сторонами в цивільному процесі, крім громадян, можуть бути державні підприємства, установи, організації, кооперативи, їх об’єднання інші громадські організації, що мають статус юридичної особи;

  5. майнова відокремленість юридичної особи є матеріальною базою діяльності юридичної особи. Ступінь майнової відокремленості у різних юридичних осіб неоднаковий. Так, відповідно до статті 85 ГК України господарські товариства є власниками свого майна. Статтею 74 ГК України визначається, що майно державного комерційного підприємства перебуває в державній власності, але закріплене за таким підприємством на праві господарського відання. Майно казенного підприємства згідно зі статтею 76 ГК України, закріплюється за ним на праві оперативного управління;

  6. принцип самостійної цивільно-правової відповідальності юридичної особи полягає в тому, що організація обов’язково повинна нести самостійну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах закріпленого за нею майна, якщо інше не встановлене законом. Так, відповідно до статті 80 ГК України командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства лише своїми вкладами (вкладники);

  7. участь у цивільному обігу від власного імені. Статтею 90 ЦК України визначається, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи повинно містити інформацію про характер її діяльності;

Відповідно до статті 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не передбачено законом і вказується в її установчих документах.

Для створення юридичної особи, згідно зі статтею 87 ЦК України, її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Так, статтею 82 ГК України встановлено, що установчим документом повного і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю є устав. Товариство створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою (ч. 2 ст. 87 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 87 ЦК України установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками).

У статті 81 ЦК України визначені такі види юридичних осіб:

  1. залежно від мети їх створення:

а) юридична особа, створена шляхом об’єднання майна;

б) юридична особа, створена шляхом об’єднання осіб;

в) юридична особа, створена шляхом об’єднання осіб та майна.

  1. Залежно від порядку створення юридичної особи поділяються на:

а) юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів передбачених статтею 87 ЦК України.

б) юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 79 ГК України до господарських товариств належать юридичні особи засновники яких ставлять перед собою мету одержання прибутку і для цього об’єднують матеріальні ресурси. До об’єднання юридичних осіб відносять благодійні фонди, партії, до об’єднань осіб і капіталу – виробничі кооперативи, члени яких, відповідно до статті 95 ГК України, формують майно кооперативу з пайових внесків і одночасно своєю працею беруть участь у діяльності кооперативу.

Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу у випадках, встановлених законодавством (ч. 4 ст. 81 ЦК України). Так, згідно зі статтею 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у випадку коли суб’єкт господарювання зловживає монопольним становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб’єкта господарювання, що займає монопольне становище.

Статтею 83 ЦК України передбачено створення юридичних осіб у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Відповідно до вказаної статті товариства бувають підприємницькими та непідприємницькими.

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками, можуть бути створені лише як господарські товариства або виробничі кооперативи.

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу. Проте, стаття 86 ЦК України передбачає можливість здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та установами, якщо ця діяльність відповідає меті, з якою вони були створені, та сприяє її досягненню.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна ( ч. 3 ст. 83 ЦК України).

Господарський кодекс України називає такі види юридичних осіб, як підприємства та об’єднання. Так, згідно зі статтею 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, можуть діяти підприємства таких видів: державне, приватне, комунальне, підприємство, що діє на основі колективної власності, підприємство, засноване на змішаній формі власності.

Об’єднання підприємств, відповідно до статті 118 ГК України, є господарською організацією, утвореною у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.