23.4. Підстави та порядок проведення ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності

Залежно від рівня економічного розвитку, інших факторів, з метою захисту своїх інтересів, усі країни, незалежно від форм управління економікою, застосовують широку систему методів державного регулювання у сфері зовнішньоекономічних відносин. Це можуть бути як тарифні (митні тарифи, податкові, кредитні й інші фінансові пільги), так і нетарифні методи, (кількісні обмеження шляхом квотування, ліцензування обсягів експорту або імпорту, валютне регулювання тощо).

До числа найбільш розповсюджених інструментів нетарифного адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться ліцензії та квоти.

Ліцензія – належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом установленого порядку визначених товарів або валютних засобів з метою інвестицій і кредитування.

Квота – граничний обсяг певної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) в установленому порядку, який визначається в натуральних або ціннісних одиницях.

Ліцензування і квотування експорту й імпорту застосовується виходячи з загальнодержавних цілей, а саме:

у випадку погіршення розрахункового балансу, збільшення зовнішньої заборгованості країни;

у випадку порушення рівноваги за окремими товарами на внутрішніх ринках;

у разі потреби забезпечення певних пропорцій між імпортною і вітчизняною продукцією;

у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

згідно з міжнародними угодами.

В Україні вводяться наступні види експортних (імпортних) ліцензій:

генеральна – відкритий дозвіл на експортно-імпортні операції з певного товару або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування щодо цього товару;

разова – разовий дозвіл, що має іменний характер і надається для здійснення окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;

відкрита – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензування експортно-імпортних операцій полягає в необхідності одержання дозволу, виданого державними органами, на здійснення зовнішньоторговельних операцій, експортних або імпортних, з певними товарами, які є в списках тих, хто ліцензується за імпортом або експортом. Ліцензії на експортно-імпортні операції видаються на основі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з формою, яка затверджується Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Ліцензування зовнішньоторговельних операцій тісно взаємодіє з кількісними обмеженнями зовнішньоторговельних операцій – квотами на імпорт і експорт окремих товарів. Введення квот гарантує, що експорт або імпорт певного товару не буде перевищувати встановлені розміри. Квотування є досить гнучким інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, оскільки зміна тарифів звичайно регламентується національним законодавством або міжнародними договорами.

Види квот, що вводяться в Україні:

глобальні квоти – квоти, що встановлюються на товар без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;

групові квоти – квоти, що встановлюються на товар із встановленням групи країн, куди товар може експортуватися або звідки імпортується;

індивідуальні квоти – квоти, що встановлюються на товари з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або звідки він може імпортуватися.

Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій ухвалюється Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, а також термінів дії цього режиму. Реалізація квот, так само як і ліцензій, на окремі товари, роботи або послуги, здійснюється Міністерствами зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

І нарешті, чинним законодавством установлений не тільки перелік товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, а і перелік, у який входять предмети, товари, послуги, експорт-імпорт яких за будь-яких умов забороняється. До них відноситься:

експорт із території України предметів, що становлять національне, історичне, культурне надбання українського народу;

імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення і тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму і расової дискримінації, геноциду тощо, що суперечать відповідним нормам Конституції України;

експорт та імпорт товарів, здійснюваний із порушенням прав промислової й інтелектуальної власності.