9.2. Поняття, види та порядок створення акціонерного товариства.

Акціонерне товариство – це господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій (ст. 24 Закону України «Про господарські товариства»).

Особливості правового статусу акціонерних товариств:

1. Лише акціонерні товариства мають статус публічного емітента акцій.

2. Статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, тобто формується шляхом емісії та продажу акцій, що, з одного боку, забезпечує вільний перелив капіталу, а з іншого боку,  стабільність функціонування суб'єкта господарювання за рахунок неможливості виділу частки капіталу в разі виходу учасника.

3. Особи, які придбали акції акціонерних товариств, стають акціонерами і реєструються в реєстрі власників іменних цінних паперів.

4. Акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій. (Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про господарські товариства» у випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства також у межах несплаченої суми).

Акціонерні товариства можуть бути (ст. 81 ГК України):

відкритими – акції, яких можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

закритими – акції, яких розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Засновниками акціонерного товариства є особи, які виконують передбачені законом дії щодо заснування товариства. Вони несуть солідарну відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов’язаннями, що виникли до реєстрації товариства.

Учасники  це особи, які виконують обов’язки власників акцій перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством.

Для створення акціонерного товариства його засновники укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства. Цей договір не є установчим документом товариства.

Особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства.

Відповідно до ст. 81 ГК України для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити відкрити підписку на акції, що триває протягом 6 місяців, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Загальний розмір статутного фонду акціонерного товариства, а також номінальна вартість та кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета діяльності. Однак він повинен бути не меншим за суму, еквівалентну 1 250 мінімальним заробітним платам.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати акціонерами усіх раніше випущених акцій шляхом:

• додаткової підписки на акції;

• збільшення номінальної вартості вже випущених акцій.

Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається.

Зменшення статутного фонду можливе шляхом:

• зменшення номінальної вартості випущених акцій;

• зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

Правовий режим акцій регулює Закон України “Про цінні папери і фондовий ринок”.

Акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. Обіг іменних акцій фіксується у реєстрі власників іменних цінних паперів, що ведеться товариством.

За ознакою класу закон визначає:

• прості акції, які надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права та не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

• привілейовані акції, які надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів.

Привілеями, насамперед, є:

1) переваги на одержання дивідендів, а саме: річний розмір дивіденду фіксується у відсотках від номінальної вартості акції і виплачується незалежно від річного прибутку товариства. Якщо прибутку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду, а не лише з фонду дивідендів;

2) доплата її власнику в разі, якщо розмір дивіденду на привілейовану акцію виявиться нижчим від дивіденду на просту акцію;

3) пріоритетна участь власника привілейованої акції в розподілі ліквідних активів товариства, яке припиняється.

Оскільки власники привілейованих акцій ризикують як підприємці менше, ніж власники простих акцій, вони мають обмежені управлінські права. За загальним правилом, привілейовані акціонери не мають права на участь в управлінні товариством, але статути можуть визначати коло питань, у вирішенні яких бере участь і ця категорія акціонерів. Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та ст. 158 ЦКУ частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25%.

Правовий режим дивідендів – врегульований правом порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів за акціями з чистого прибутку акціонерного товариства.

Дивіденд – це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами пропорційно до вартості належних їм акцій; це також сума (величина, розмір) доходу акціонера на одну акцію.

Відповідно до ч. 3 ст. 158 ЦК України акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:

1) до повної сплати всього статутного капіталу;

2) при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду;

3) в інших випадках, встановлених законом.