12.3. Поняття, підстави та порядок ліквідації суб'єкта господарювання

Ліквідацією визнається припинення юридичної особи без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб.

Припинення юридичної особи шляхом ліквідації може бути добровільним або примусовим.

Припинення юридичної особи в добровільному порядку здійснюється на таких підставах (п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України):

за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами (без наведення мотивів прийняття відповідного рішення) за власною заявою, в тому числі:

у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу;

у зв’язку із досягненням мети, для якої було створено юридичну особу;

в інших випадках, передбачених установчими документами.

У примусовому порядку припинення юридичних осіб відбувається за рішенням суду на таких підставах (п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України: ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та ч. 3 ст. 110 ЦК України):

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідності мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених чинним законодавством).

Вимога про припинення юридичної особи в примусовому порядку (крім ліквідації у зв’язку із банкрутством) з вищенаведених підстав може бути пред’явлена до суду лише органом, що здійснює державну реєстрацію, чи учасником юридичної особи.

Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання  юридичної особи вставлено ст. 60 ГК України та ст. 111 ЦК України.

Ліквідація суб’єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником майна суб’єкта господарювання чи його представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом. Ліквідацію суб’єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж 2 місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб’єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Претензії кредиторів до суб’єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб’єкта, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України та іншими законами.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Погашеними вважають такі вимоги кредиторів:

1. вимоги, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом;

2. вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредитору відмовлено;

3. вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом..

Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГК України.