Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хоз право конспект лекцій 28.06.09.doc
Скачиваний:
176
Добавлен:
11.02.2015
Размер:
2.1 Mб
Скачать

11.6. Поняття та види об’єднань підприємств

Відповідно до ст. 118 ГК України об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об’єднання підприємств є юридичною особою. Виділяють наступні види об’єднань підприємств.

1. Залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можна виділити:

господарські об’єднання — об’єднання підприємств, утворені за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність;

державні чи комунальні господарські об’єднанняоб’єднання підприємств, утворені державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України, міністерств, компетентних органів місцевого самоврядування, як правило, у формі корпорацій або концернів, незалежно від найменування об’єднання (комбінат, трест тощо).

2. Залежно від організаційно-правових форм об’єднань підприємств існують такі об’єднання.

Асоціація - договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації й кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації.

Корпорація - договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум - тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерн - визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково­-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Згідно зі ст. 122 ГК України вищими органами управління об’єднанням підприємств визнаються загальні збори учасників.

До компетенції вищого органу господарського об’єднання належить:

  1. затвердження статуту господарського об’єднання та внесення змін до нього;

  2. вирішення питань про прийняття в господарське об’єднання нових учасників та виключення учасників з його складу;

  3. утворення виконавчого органу господарського об’єднання відповідно до його статуту чи договору;

  4. вирішення фінансових та інших питань відповідно до установчих документів господарського об’єднання.

До компетенції виконавчого органу господарського об’єднання (колегіального чи одноособового) належить вирішення питань поточної діяльності. Здійснення управління поточною діяльністю об’єднання підприємств може бути доручене адміністрації одного із підприємств (головного підприємства об’єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об’єднання.

Відповідно до Закону України «Про промислово-фінансові групи в Україні» від 21 листопада 1995 р. в Україні створюються промислово-фінансові групи.

Згідно зі ст. 1 Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні», промислово-фінансова група є об’єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

У складі промислово-фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.

Головне підприємство ПФГ  підприємство, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні виробничої, господарської та фінансової діяльності відповідно до Закону та укладеної Генеральної угоди про сумісну діяльність.

Головним підприємством ПФГ не можуть бути торговельне підприємство, транспортне підприємство, підприємство у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банк, фінансово-кредитна установа.

Створення ПФГ забороняється у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг.

Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умови, що розрахунковий обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ буде еквівалентним сумі 100 млн. дол. США за рік, починаючи з другого року після створення ПФГ.

Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб’єкт господарювання. Порядок утворення та інші питання діяльності промислово-фінансових груп визначаються Законом України “Про промислово-фінансові групи”.

Загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації регулюються Законом України “Про холдингові компанії в Україні” та іншими нормативно-правовими актами”.

Холдингова компанія - відкрите акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Корпоративне підприємство - господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє, користується та розпоряджається холдингова компанія.

Холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) - пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, який перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства.

Рішення про утворення холдингової компанії приймається власниками холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформлюється відповідним договором.

Холдингова компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в Державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід’ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Державна реєстрація холдингових компаній проводиться державним реєстратором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та інших нормативно-правових актів.

Статутний фонд холдингової компанії формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових вкладів у формі майна, коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії. Статутом холдингової компанії встановлюються обмеження щодо правочинів, які мають право вчиняти органи управління компанії, а також випуску цінних паперів. Господарське товариство не може мати у власності цінні папери холдингової компанії, корпоративним підприємством якої воно є.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про холдингові компанії в Україні», до виключної компетенції загальних зборів холдингової компанії належить вирішення питань:

  1. формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики щодо корпоративних підприємств;

  2. визначення напрямів та порядку використання прибутку корпоративних підприємств;

  3. затвердження планів виробничого та соціального розвитку корпоративних підприємств;

  4. інші питання.

Зазначені рішення приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів або їх представників, які зареєструвалися для участі в загальних зборах. Якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями корпоративного підприємства.

Ліквідація холдингової компанії здійснюється в разі:

  1. ліквідації всіх корпоративних підприємств холдингової компанії та залишення у статутному фонді холдингової компанії холдингового корпоративного пакета акцій (часток, паїв) тільки одного корпоративного підприємства;

  2. скасування відповідним органом Антимонопольного комітету України або Кабінетом Міністрів України дозволу на концентрацію, узгоджені дії суб’єктів господарювання;

  3. прийняття загальними зборами акціонерів холдингової компанії рішення про її ліквідацію (ст. 10 Закону України «Про холдингові компанії в Україні»)

Асоційовані підприємства (господарські організації) – це група суб’єктів господарювання – юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та (або) організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та (або) в управлінні. (ст. 126 ГК України) Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність виникає у разі, якщо одне з підприємств має можливість блокувати прийняття рішень іншим залежним підприємствам, які повинні прийматися відповідно до установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність виникає в разі, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю  підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства у статутному фонді та (або) загальних зборах чи інших органах управління дочірнього підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного підприємства та опубліковано в органах преси.