25.6. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг

Здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом, тягне за собою накладення на фізичну особу – суб'єкта підприємницької діяльності – чи посадову особу штраф у розмірі від двадцяти до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Неподання, несвоєчасне подання або подання запевне недостовірних відомостей Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, якщо подання цих відомостей передбачене чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності – чи посадову особу штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ухиляння від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України тягне за собою накладення на фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності – чи посадову особу штрафу в розмірі від двадцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринках фінансових послуг (стаття 166-10 цього Кодексу).

Від імені Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення має право Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, його заступники, директори департаментів та голова відповідного територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" (далі – Закон) розроблений Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг).

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року №292/2003, Держфінпослуг здійснює регулятивні та наглядові функції за діяльністю з надання фінансових послуг.

Стаття 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринках фінансових послуг.

З метою систематизації законодавства України існує необхідність включити адміністративні правопорушення, передбачені статтею 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, стаття 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надає право посадовим особам Держфінпослуг складати протоколи лише про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених цією статтею.

Разом з тим стаття 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" визначає, що Держфінпослуг як спеціально уповноважений орган з регулювання ринків фінансових послуг є одним із суб'єктів державного фінансового моніторингу.

Здійснюючи нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Держфінпослуг проводить перевірки суб’єктів нагляду в цій сфері відповідно до статей 10 та 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

На сьогодні Держфінпослуг не може реалізувати положення статей 10 та 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", оскільки посадові особи Держфінпослуг не мають встановленого законом права складати протоколи про адміністративні правопорушення, що передбачені статтею 166-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладати відповідні адміністративні стягнення.

Для вирішення зазначених проблем главу 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно доповнити нормами про адміністративну відповідальність за правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринках фінансових послуг, та перелік органів, посадові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначений статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнити Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Ухвалення даного Закону дозволить більш ефективно виконувати покладені на Держфінпослуг завдання щодо дотримання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства щодо запобігання право-порушенням у сфері фінансових послуг та запобіганню і протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом.

У разі прийняття відповідного регуляторного акта будуть дотримані принципи державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та склади правопорушень, пов’язані з діяльністю на ринках фінансових послуг, будуть передбачені у кодифікованому нормативно-правовому акті, яким є Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Ухвалення цього Закону сприятиме до систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення шляхом включення складів адміністративних правопорушень, передбачених статтею 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до такого кодифікованого акта законодавства, як Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ухвалення цього Закону сприятиме підвищенню ефективності діяльності Держфінпослуг в напрямі запобігання правопорушенням у сфері фінансових послуг та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, з боку посадових осіб-учасників ринку фінансових послуг, які надають фінансові послуги. Закон спрямований на підвищення рівня відповідальності суб'єктів нагляду та зменшення кількості правопорушень з боку їх посадових осіб. Введення цього регуляторного акта не потребує додаткових витрат із Державного бюджету.