Тема 4. Загальна характеристика суб'єктів господарювання

4.1. Поняття та види суб’єктів господарювання

Відповідно до чинного законодавства України право на здійснення господарської діяльності мають суб’єкти господарювання.

Згідно зі статтею 55 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання — учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання можуть бути:

1) господарські організації - юридичні особи: державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Ознаки суб’єкта господарського права:

1) визначеність організаційно-правової форми, яку суб’єкт обирає самостійно з числа передбачених законами;

2) майнова відособленість, яка може існувати в різних формах: майно може бути закріплене за суб’єктом господарювання на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління та оперативного використання;

3) легітимність існування в якості суб’єкта господарювання (необхідність державної реєстрації встановлюється ст. 58 Господарського кодексу України);

4) наявність господарських прав та обов’язків, що становлять господарську компетенцію;

5) відповідальність за результати господарювання (може виражатися у вигляді: економічної відповідальності за несприятливі результати власної діяльності, оперативно-господарських санкцій, майнової відповідальності).

Згідно з розділом 3 „Майнова основа господарювання” Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання на якій базується їх господарська діяльність становлять право власності, право господарського відання, право оперативного управління, право оперативно-господарського використання.

Суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління чи праві оперативно-господарського використання або на основі інших речових прав (право володіння, право користування тощо).

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правочинності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника. Власник майна має право здійснювати контроль за використанням та збереженням належного йому майна, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність суб’єкта підприємництва.

Правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності. Власник здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна і має право вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, майно що не використовується, а також майно, що використовується ним не за призначенням.

Суб'єкт господарювання — відокремлений підрозділ (структурна одиниця) господарської організації - використовує надане йому майно для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна. Обсяг майнових правочинностей суб’єкта господарювання визначається господарською організацією, до складу якої входить зазначений суб’єкт.

Суб’єкти господарювання-господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи.

Суб’єкти господарювання-відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій, які можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, без статусу юридичної особи.

Усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) податковий та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.