11.3. Правове становище підприємства, що діє на основі колективної власності

Згідно зі ст. 93 ГК України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Граничний розмір приватного капіталу, а також кількості найманих працівників колективного підприємства законодавством не встановлено.

Одним із видів підприємств колективної власності є виробничі кооперативи, господарська діяльність яких здійснюється на принципах підприємництва визначених ст. 44 ГК України. Статтею 95 ГК України виробничий кооператив визначається як добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі в його діяльності.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність не заборонену законом. Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, кількістю не менше ніж три особи. Кооператив є юридичною особою, діє на основі статуту та відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним йому майном, а його члени несуть субсидіарну відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому від їхнього пайового внеску (ст. 108 ГК України).

Наступним різновидом підприємств колективної власності є підприємства споживчої кооперації. Згідно зі ст. 111 ГК України споживча кооперація – це система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об’єднань), а також підприємств та установ цих організацій, які є самостійною формою кооперативного руху. Первинною ланкою цієї системи є споживче товариство – організація громадян, яка на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об’єднуються для спільної господарської діяльності з метою організованого колективного забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Споживче товариство є юридичною особою, діє на основі статуту. Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок та їх спільної власності.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються корпоративні або унітарні підприємства утворені споживчим товариством або спілкою споживчих товариств з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок.

Підприємствами колективної власності визнаються також підприємства об’єднань громадян та релігійних організацій.

Згідно зі ст. 112 ГК України, підприємством об’єднання громадян та релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об’єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об’єднань громадян та релігійних організацій реалізують їх вищі органи управління в порядку передбаченому законом та статутним документом.

Засновником підприємства об’єднання громадян є об’єднання, які наділені статусом юридичної особи. Політичним партіям дозволено засновувати тільки підприємства засобів масової інформації, підприємства що здійснюють виробництво суспільно-політичної літератури, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних заходів.

Релігійні організації мають право засновувати підприємства необхідні для забезпечення діяльності цих організацій (видавничі, поліграфічні, виробничі, сільськогосподарські, реставраційно-будівельні тощо).

11.4. Поняття та правове становище комунального підприємства.

Комунальним підприємством є унітарне підприємство, що утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Цими органами утворюються статутні фонди, а мінімальний їх розмір встановлюється відповідною місцевою радою (ст. 78 ГК України).

Комунальні підприємства можуть бути:

1. комерційними  майно закріплюється на праві господарського відання;

2. некомерційні підприємства  майно закріплюється на праві оперативного управління.

Найменування комунального унітарного підприємства повинне містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить. Керівник комунального підприємства призначається органом місцевого самоврядування і є підзвітним останньому.

Комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить. Збитки завдані цьому підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.