Тема 13. Особливості ліквідації суб'єкта господарювання у зв’язку з банкрутством

13.1. Основні поняття законодавства про банкрутство

Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулюється Господарським кодексом України (гл. 23). Порядок і умови визнання суб’єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задовольнити претензії кредиторів регулює спеціальний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Боржник - суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом 3 місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Боржником відповідний суб’єкт вважається на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, банкрутом — після того, як господарський суд прийме постанову про визнання боржника банкрутом.

Кредиторами неплатоспроможних боржників є суб’єкти, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов’язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство

Суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства, а також відокремлені структурні підрозділи господарської організації

13.2. Заходи щодо запобігання банкрутству

При Міністерстві економіки діє Агентство з питань банкрутства, головною метою якого є проведення заходів щодо запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, суб’єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених законом. Крім цього воно здійснює:

повноваження державного органу з питань банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,

ліцензування діяльності фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які діють як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори),

ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Регіональне (обласне) управління з питань банкрутства відповідно до покладених на нього завдань:

аналізує стан додержання законодавства з питань банкрутства та інформує про результати аналізу Мінекономіки;

забезпечує в регіонах реалізацію процедур банкрутства щодо відсутнього боржника;

бере участь у проведенні аналізу фінансово-господарського становища суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають у державній власності, із метою виявлення серед них боржників та запобігання їх банкрутству.

Засновники (учасники) суб’єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Законодавством передбачено два види позасудових процедур, які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству:

надання фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення його зобов’язань перед кредиторами, включаючи зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

відновлення платоспроможності цього суб’єкта (досудова санація) - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, яка включає реорганізаційні, організаційно-господарські, управлінські, інвестиційні, технічні, фінансово-економічні, правові заходи відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.