- •Тема 1. Поняття господарської діяльності
- •1.3. Принципи господарювання та їх зміст
- •Тема 2. Поняття господарського права
- •2.1. Господарське право: поняття, предмет,метод та принципи регулювання
- •2.2. Місце господарського права в системі права України
- •2.3. Джерела господарського права та їх класифікація
- •Тема 3. Господарські правовідносини
- •3.1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- •3.2. Об’єкти господарських правовідносин,
- •3.3. Суб’єкти господарських правовідносин та їх види
- •Тема 4. Загальна характеристика суб'єктів господарювання
- •4.1. Поняття та види суб’єктів господарювання
- •4.2. Фізичні особи-підприємці як суб’єкти господарювання
- •4.3. Юридичні особи як суб’єкти господарювання
- •4.4. Правоздатність та дієздатність юридичної особи
- •Тема 5. Правові засади створення суб'єктів господарювання та порядок їх державної реєстрації
- •5.1. Поняття та види легалізації підприємства господарювання
- •5.2. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.3. Загальний порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.4. Порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.5. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.6. Скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •5.7. Припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
- •5.8. Спеціальний порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •Тема 6. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності
- •6.1. Поняття ліцензування та його принципи
- •6.2. Органи ліцензування
- •6.3. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови
- •6.4. Порядок отримання ліцензій на заняття окремим видом підприємницької діяльності
- •6.5. Переоформлення, видача дубліката й анулювання ліцензії
- •6.6. Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування
- •Тема 7. Правове регулювання патентування господарської діяльності
- •7.1. Поняття патентування та його правові основи
- •7.2. Види торгових патентів їх характеристика
- •7.3. Порядок придбання торгового патенту
- •7.4. Визначення вартості торгового патенту
- •7.5. Порядок використання торгового патенту та наслідки його порушення
- •Тема 8. Правове регулювання стандартизації та сертифікації
- •8.1. Поняття і юридичне значення стандартизації та сертифікації
- •8.2. Об’єкти стандартизації. Суб’єкти стандартизації
- •8.3. Поняття та види сертифікатів
- •8.4. Порядок проведення сертифікації
- •Тема 9. Правове становище господарських товариств
- •9.1. Поняття, ознаки та види господарських товариств
- •9.2. Поняття, види та порядок створення акціонерного товариства.
- •9.3. Управління діяльністю акціонерного товариства.
- •9.4. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю
- •9.5. Особливості правового становища повного товариства
- •9.6. Правове становище командитного товариства
- •Тема 10. Поняття, ознаки та принципи діяльності виробничого кооперативу
- •10.1. Поняття, ознаки та принципи діяльності виробничого кооперативу
- •10.2. Порядок створення виробничого кооперативу
- •10.3. Порядок управління та функціонування виробничого кооперативу
- •10.4. Порядок реорганізації та ліквідації
- •Тема 11. Правове становище підприємств та їх об’єднань
- •11.1. Поняття та види підприємств
- •1. Види підприємств залежно від форм власності:
- •2. Види підприємств залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:
- •3. Види підприємств залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції протягом року:
- •11.2. Поняття приватного підприємства
- •11.3. Правове становище підприємства, що діє на основі колективної власності
- •11.5. Поняття та правове становище державного підприємства
- •11.6. Поняття та види об’єднань підприємств
- •1. Залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можна виділити:
- •2. Залежно від організаційно-правових форм об’єднань підприємств існують такі об’єднання.
- •Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності
- •12.1. Поняття, способи та форми припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •12.2. Поняття, види реорганізації та правові наслідки їх застосування
- •12.3. Поняття, підстави та порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- •Тема 13. Особливості ліквідації суб'єкта господарювання у зв’язку з банкрутством
- •13.1. Основні поняття законодавства про банкрутство
- •13.2. Заходи щодо запобігання банкрутству
- •13.3. Підстави порушення провадження по справі про банкрутство
- •13.4. Розпорядження майном боржника
- •13.5. Санація боржника як судова процедура
- •13.6. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство
- •13.7. Мирова угода
- •Тема 14. Правове регулювання обмеження монополізму та захисту суб'єктів господарювання від едобросовісної конкуренції
- •14.1. Розвиток законодавства про недобросовісну конкуренцію
- •14.2. Антиконкурентна, й та дискримінаційна монополістична діяльність
- •14.3. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання
- •14.4. Повноваження Антимонопольного комітету України
- •14.5. Недобросовісна конкуренція
- •14.6. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
- •Тема 15. Правове регулювання ціноутворення.
- •15.1. Поняття та види цін, їх функції
- •15.3. Вільні, фіксовані, регульовані, оптові та роздрібні, біржові, аукціонні, тендерні ціни та порядок їх встановлення
- •15.4. Особливості вільно встановлюваних цін
- •15.5. Контроль за дотриманням дисципліни цін.Відповідальність за порушення законодавства з питань ціноутворення
- •Тема 16. Правове забезпечення захисту прав споживачів
- •Тема 17. Загальна характеристика господарських зобов’язань
- •17.1. Поняття та ознаки господарського зобов’язання
- •17.2. Елементи господарського зобов’язання
- •17. 3. Види господарських зобов’язань
- •17.4. Підстави виникнення господарських зобов’язань
- •17.5. Господарський договір як підстава виникнення господарсько-договірного зобов’язання
- •17.6. Класифікація господарських договорів
- •7) Залежно від наявності вільного волевиявлення особи на укладення договору:
- •17.7. Зміст господарського договору
- •17.8. Укладення господарського договору
- •17.9. Способи забезпечення виконання
- •17.10. Способи припинення господарсько-договірних зобов’язань
- •Тема 18. Особливості господарських договорів про передачу майна у власність та користування
- •18.1. Договір поставки
- •18.2. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •18.3. Договір енергопостачання
- •18.4. Договір міни (бартеру)
- •18.5. Договір оренди
- •18.6. Договір лізингу
- •Тема 19. Особливості господарських договорів про виконання робіт
- •19.1. Договір підряду
- •19.2. Договір підряду на капітальне будівництво
- •Тема 20. Особливості господарських договорів про надання послуг
- •20.1. Правове забезпечення укладання та виконання договору перевезення. Поняття, загальна характеристика, істотні умови, сторони за договором, їх права та обов’язки
- •20.2. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору перевезення
- •20.3 Комерційне посередництво у сфері господарювання
- •20.4. Порядок укладання та припинення агентського договору
- •20.5. Особливості предмета агентського договору
- •Тема 21. Правове регулювання торговельної діяльності
- •21.1. Поняття, ознаки та види торговельної діяльності
- •21.2. Суб’єкти торговельної діяльності та вимоги до них
- •21.3. Система торговельних угод. Торговельне посередництво
- •21.4. Відповідальність за незаконну торговельну діяльність
- •Тема 22. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •22.2. Правове регулювання здійснення іноземногоінвестування. Правові форми інвестиційної діяльності
- •22.3. Створення, діяльність та припинення діяльності спеціальних (вільних) економічних зон. Інноваційна діяльність
- •Тема 23. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •23.1. Поняття зовнішньоекономічної діяльностіта її правове забезпечення
- •23.2. Особливості публічно-правового регулюваннята приватно-правового регулювання овнішньоекономічної діяльності
- •23.3. Правове становище суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •23.4. Підстави та порядок проведення ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності
- •23.5. Поняття, види зовнішньоекономічного договору,його зміст, форма та порядок укладання
- •23.6. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •23.7. Вирішення спорів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)
- •Тема 24. Правові основи біржової діяльності в Україні
- •24.1. Поняття та види бірж
- •24.2. Товарна біржа та її правове положення
- •24.3. Поняття та правове положення фондової біржі
- •24.4. Поняття та види біржових угод
- •24.5. Порядок проведення біржових торгів
- •24.6. Порядок вирішення спорів на біржах
- •Тема 25. Правове регулювання ринку фінансових послуг
- •25.1. Поняття, ознаки та види фінансових послуг
- •25.2. Поняття фінансової установи та умови її створення й діяльності
- •25.3. Державне регулювання ринку фінансових послуг
- •25.4. Заходи впливу на учасників ринку фінансових послуг
- •25.5. Штрафні санкції та порядок їх застосування за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг
- •25.6. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг
- •Тема 26. Контроль за здійсненням господарської діяльності
- •26.1. Поняття контролю, його сутність та форми
- •26.2. Види та значення контролю за господарською діяльністю
- •26.3. Повноваження державних органів у процесі здійсненні господарського контролю
- •Тема 27. Відповідальність у господарському праві
- •27.1. Поняття й ознаки господарсько-правової відповідальності. Функції господарсько-правової відповідальності.
- •2.27. Прострочення боржника. Прострочення кредитора
- •27.3. Форми господарсько-правової відповідальності. Відшкодування збитків як вид господарсько-правової відповідальності: поняття, сфера застосування, порядок реалізації
- •27.4. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •27.5. Неустойка як вид господарсько-правової санкції
- •27.6. Види, підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій
- •27.7. Поняття адміністративно-господарських санкцій, їх види. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій
14.3. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання
Згідно із Законом України «Про Антимонопольний комітет України» контроль над концентрацією суб’єктів господарювання здійснює антимонопольний комітет та його структурні підрозділи на місцях. Метою проведення такого контролю є попередження монополізації товарних ринків та зловживання монопольним становищем.
У чинному законодавстві України не визначено, що таке концентрація суб’єктів господарювання, а лише встановлені обставини, за яких вона може виникнути. До таких обставин відносять:
злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого;
набуття безпосередньо або через інших осіб одним або кількома суб'єктами господарювання контролю над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом:
а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується;
б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, за якої більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;
створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання;
безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.
Варто відзначити й те що законодавством України, зокрема ст. 22 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» визначено коло дій які не вважаються концентрацією:
створення суб'єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання.
придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб'єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням неможливості здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку;
дії, які здійснюються між суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;
набуття контролю над суб'єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади.
Надалі для з’ясування питання що до порушення законодавства з концентрації суб’єктів господарювання треба визначитись, хто може брати участь у якості учасників концентрації суб’єктів господарювання. Так, згідно зі ст. 23 Закону України «Про захист економічної конкуренції» учасниками концентрації суб’єктів визнаються:
суб'єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання;
суб'єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб'єктом господарювання, та суб'єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль;
суб'єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі;
суб'єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб'єкта господарювання. У разі коли одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, учасником концентрації вважається також суб'єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного фонду новостворюваного суб'єкта господарювання;
фізичні та юридичні особи, пов'язані з учасниками концентрації, зазначеними в пунктах другому ‑ п'ятому, відносинами контролю, що дає підстави визначити таку групу осіб єдиним суб’єктом господарювання.
Єдиною правовою підставою проведення дій, спрямованих на концентрацію суб’єктів господарювання, є отримання дозволу. Випадками, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання згідно зі ст. 23 вище зазначеного закону, є:
1) випадки, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року. При цьому:
вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного;
вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року.
коли частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, і концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару.
2) розрахунок обсягів реалізації товарів учасників концентрації, коли використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за винятком суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот, за останній фінансовий звітний рік, що передував поданню заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються;
3) випадки в яких учасниками концентрації виступають комерційні банки і для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації використовується десята частина вартості активів комерційного банку. У випадках, коли учасниками концентрації є страховики, для розрахунку вартості активів страховика використовується сума нетто активів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів ‑ сума доходів від страхової діяльності, визначених відповідно до законодавства України про страхову діяльність. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України:
Підставами для надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання є:
1) рішення Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегія Антимонопольного комітету України про концентрацію в разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині;
2) рішення Кабінету Міністрів України на здійснення концентрації, якої Антимонопольний комітет України не надав (бо вона не відповідає умовам пункту 1) якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. Такий дозвіл не може бути наданий, якщо обмеження конкуренції, зумовлені концентрацією:
не є необхідними для досягнення мети концентрації;
становлять загрозу системі ринкової економіки.