Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MSBO.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
3.39 Mб
Скачать

8. Підприємству, яке відрізняє поточні активи від довгостро­кових у фінансових звітах, слід подавати поточні інве­стиції як поточні активи, а довгострокові інвестиції — як довгострокові активи.

9. Підприємствам, які не відрізняють поточні інвестиції від довгострокових у своїх балансах, слід, однак, здійснювати таке розмежування з метою оцінки і визначати балансову вартість інвестицій згідно з параграфами 19 та 23.

МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)

10. Більшість підприємств подає баланси, в яких поточні активи ві­докремлені від довгострокових згідно з вимогами МСБО 13 "Подання поточних активів та поточних зобов'язань". Поточні інвестиції включаються до поточних активів. Той факт, що ринкові інвестиції зберігаються протягом значного періоду, до­зволяє класифікувати їх як поточні.

11. Інвестиції, які утримуються в основному для захисту, сприяння або подальшого існування господарських чи торговельних від­носин, часто називають торговельними інвестиціями, вони не призначені для того, щоб бути в наявності у вигляді додаткових грошових ресурсів, і тому класифікуються як довгострокові. Інші інвестиції, такі як інвестиційна власність, призначаються для утримання протягом кількох років для отримання доходу і приросту капіталу. Тому вони класифікуються як довгострокові активи, навіть якщо вони легко реалізуються.

12. Деякі підприємства за власним бажанням не відокремлюють поточні від довгострокових активів, а від інших підприємств регулювання може вимагати прийняття такого формату балан­су, який не передбачає такого відокремлення. Багато таких під­приємств діють у фінансовій сфері, наприклад банки та стра­хові компанії. Хоч такі підприємства не мають наміру реа­лізовувати свої активи у поточних операціях, вони здебіль­шого розглядають багато своїх інвестицій як наявні в разі по­треби для використання в їх поточних операціях.

13. Проте такі підприємства можуть мати інвестиції, які належ­ним чином визначаються як довгострокові активи, наприклад, банк може володіти акціями лізингової компанії.

14. Отже, багато таких підприємств здійснює аналіз своїх інве­стицій і визначає їх балансову вартість відповідно до того, чи є їх характеристики такими, як у поточних або довго­строкових інвестицій.

Собівартість інвестицій

15. Собівартість інвестиції включає витрати на придбання, напри­клад комісійні винагороди, гонорари, податки та банківські збори.

16. Якщо придбання інвестиції здійснюється, або частково здій­снюється, шляхом випуску акцій чи інших цінних паперів, вартість придбання є справедливою вартістю випущених

432

МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)

цінних паперів, але не їх номінальною вартістю. Якщо придбання інвестиції здійснюється шляхом обміну, або часткового обміну, на інший актив, вартість придбання інвестиції визначається з посиланням на справедливу вартість активу, що обмінювався. Доречним може бути також розгляд справедливої вартості придбаної інвестиції, якщо вона більш очевидна.

17. Відсотки, роялті, дивіденди та рента, що підлягають отриманню у зв'язку з інвестиціями, здебільшого визнаються як дохід, тобто прибутковість інвестиції. Проте за деяких обставин такі над­ходження являють собою відшкодування собівартості і не становлять частину доходу. Наприклад, коли несплачений від­соток нараховується до придбання інвестицій, які приносять процентний дохід, і тому включається до ціни, що сплачена за інвестиції, наступне одержання відсотків розподіляється між періодом до придбання і періодом після придбання; його частина до придбання вираховується з собівартості. Такий же підхід застосовують коли дивіденди за акціями оголошуються з прибутку до придбання інвестиції. Якщо подібний розподіл важко здійснити на іншій основі, ніж довільна, собівартість інвестиції, як правило, зменшують на дивіденди, що підлягають отриманню, тільки якщо вони чітко відображають відшкоду­вання частини собівартості.

18. Різниця між вартістю придбання та викупною вартістю інве­стицій в боргові цінні папери (знижка або премія при придбанні), як правило, амортизується інвестором протягом періоду з моменту придбання до строку їх погашення так, щоб інвестиція приносила постійний дохід. Амортизована знижка або премія кредитуються або дебетуються на рахунок прибутку, нібито вони є відсотком і додаються або вираховуються з ба­лансової вартості цінних паперів. Отримана в результаті ба­лансова вартість визнається потім як собівартість.

Балансова вартість інвестицій

Поточні інвестиції

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]