9. Підприємству слід описувати діяльність кожного галузево­го сегмента і зазначати структуру кожного географіч­ного регіону, щодо якого надається звітність.

10. При наданні інформації про діяльність підприємства за сег­ментами основою, як правило, вважають галузеві та географіч­ні сегменти. Якщо до діяльності підприємства можна застосу­вати обидві основи, то підприємство надає інформацію, під­готовлену і за галузевою, і за географічною основою.

11. Інформація про галузевий сегмент, як правило, надається на основі загальних груп взаємопов'язаних видів продукції і по­слуг або за категоріями замовників. Інформація про географіч-

230

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

ний сегмент іноді надається на основі географічного місцезна­ходження виробництва підприємства, інколи — на основі рин­ків, а іноді - за обома основами. Господарська діяльність під­приємства на внутрішньому ринку, як правило, вважається ок­ремим географічним сегментом. У деяких країнах вимагається окремо розкривати інформацію про обсяги експортного про­дажу стосовно місцевих операцій.

12. Для цілей звітності галузеві і географічні сегменти можна ви­значати кількома способами. Відповідальність за визначення способу, яким діяльність підприємства для підготовки звітності розподіляється за сегментами, покладається на керівництво під­приємства. Приймаючи такі рішення, керівництво підприєм­ства, як правило, бере до уваги багато чинників. Такі чинники можуть включати подібні та відмінні риси продукції та діяль­ності підприємства, рівень рентабельності, ризик та темпи зростання обсягу цих видів продукції і діяльності, а також схо­жість і відмінність регіонів виробництва та реалізації продук­ції і відносну важливість цих регіонів для підприємства в ці­лому. Існування спеціальних регулятивних вимог і конкретних галузевих характеристик, таких як у банківській справі та у страхуванні, можуть бути додатковими чинниками, які необ­хідно розглянути при визначенні сегментів для цілей звітності.

13. Організаційні групи (підрозділи, дочірні підприємства або філії), як правило, створюються згідно з вимогами керівництва. Такі групи часто відповідають певним сегментам підприєм­ства, які підлягають визначенню, і це спрощує складання звіт­ності за сегментами. Там, де організаційних груп немає, для звітності за сегментами, можливо, необхідно провести рекла-сифікацію даних.

14. Доречно розглядати взаємозв'язки між видами діяльності під­приємства. Наприклад, відображення напрямків діяльності під­приємства, які значною мірою інтегровані або взаємозалежні, у вигляді окремих галузевих сегментів може призвести до ви­кривлення реальної картини. Такі ж міркування необов'язково будуть застосовуватися при визначенні географічних сегмен­тів, які слід відобразити в звіті.

15. Дехто вважає за доцільне надавати рекомендації щодо показ­ників для визначення того, наскільки суттєвим має бути сег­мент, перш ніж відображати його в звіті окремо, і як обмежи­ти сегменти до розумної кількості з тим, щоб уникнути зай­вого ускладнення. Такими показниками можуть бути 10 від-

231

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

сотків консолідованого доходу, або операційного прибутку, або всіх активів. Хоча такі кількісні рекомендації не є єди­ними чинниками визначення сегментів для звітності.

Інформація, що включається у звітність