21. Собівартість запасів, за винятком наведених у параграфі 19, слід визначати за формулою —"перше надходжен­ня — перший видаток" (фіфо) або середньозваженої со­бівартості.

22. Формула ФІФО припускає, що одиниці запасів, які були при­дбані першими, продаються першими, і, отже, одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, є тими, що були придбаними або виробленими самими останніми. Згідно з формулою середньозваженої собівартості, собівартість кожної

76

МСБО 2 (переглянутий у 1993 р.)

одиниці визначається з середньозваженої собівартості подіб­них одиниць на початок періоду та собівартості подібних одиниць, що були придбані або вироблені протягом періоду. Середнє значення може бути обчислене на періодичній основі чи з отриманням кожної додаткової партії товару залежно від обставин, що склалися на підприємстві.

Дозволений альтернативний підхід

23. Собівартість запасів, за винятком наведених у параграфі 19, слід визначати за формулою "останнє надходжен­ня — перший видаток" (ліфо).

24. Формула ЛІФО припускає, що одиниці запасів, які були при­дбані або вироблені останніми, продаються першими, і в ре­зультаті одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, є тими, що були придбані або вироблені першими.

Чиста вартість реалізації

25. Собівартість запасів не може бути відшкодована, якщо ці запаси пошкоджені, якщо вони повністю або частково застарі­ли, або ціна їх реалізації знизилася. Собівартість запасів також не може бути відшкодована, якщо зросли очікувані витрати на завершення виробництва або збут. Практика часткового спи­сання запасів нижче собівартості до чистої вартості реалізації збігається з тією точкою зору, що балансова вартість активів не повинна перевищувати суму, яка очікується від їх продажу або використання.

26. Запаси, як правило, списуються до чистої вартості реалізації на індивідуальній основі. Проте за деяких обставин об'єднання подібних або взаємозв'язаних одиниць може бути доціль­ним. Це відбувається, наприклад, з одиницями запасів, що від­носяться до однієї виробничої лінії, мають подібне призначення або кінцеву мету використання, виробляються та продаються в одному географічному регіоні, але практично не можуть бути оцінені окремо від інших одиниць даної виробничої лінії. Не­доцільно частково списувати запаси, базуючись на їх класи­фікації, наприклад, готової продукції або всіх запасів у певній галузі промисловості чи географічному сегменті. Підприєм­ства, що надають послуги, як правило, накопичують витрати по кожному виду послуг, на які визначається окрема ціна продажу. Таким чином, кожний вид послуг розглядається як окрема оди­ниця.

77

МСБО 2 (переглянутий у 1993 р.)

27. Розрахунок чистої вартості реалізації базується на найбільш надійному свідченні, що було на момент здійснення поперед­нього розрахунку очікуваної суми реалізації запасів. При цих розрахунках беруть до уваги коливання ціни або собівартості, безпосередньо пов'язаних з подіями, які відбуваються після за­кінчення періоду, тою мірою, наскільки такі події підтверджу­ють умови, що існували на кінець періоду.

28. Розрахунок чистої вартості реалізації також враховує призна­чення запасів. Наприклад, чиста вартість реалізації певної кількості запасів, які утримуються для виконання контрактних зобов'язань по продажу або наданню послуг, базується на ціні контракту. Якщо контракт на реалізацію укладено на кіль­кість товарів меншу від наявних запасів, чиста вартість реа­лізації надлишку базується на загальних цінах реалізації. Не­передбачені збитки за твердим контрактом на реалізацію, що перевищують кількість утримуваних запасів та непередбачені збитки від твердих контрактних закупівель розглядаються від­повідно з МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбу­ваються після дати балансу".

29. Матеріали та інша сировина, призначені для виробництва за­пасів, не списуються нижче собівартості, якщо очікується, що готова продукція, виготовлена з них, буде реалізована за со­бівартістю або вище собівартості. Проте, коли падіння ціни матеріалів вказує на те, що собівартість готової продукції буде вищою за чисту вартість реалізації, матеріали списуються до чистої вартості реалізації. За таких обставин відновлювана со­бівартість матеріалів буде найкращим наявним мірилом чистої вартості їх реалізації.

30. У кожному наступному періоді робиться нова оцінка чистої вартості реалізації. Якщо ті обставини, що раніше призвели до часткового списання запасів нижче собівартості, більше не іс­нують, сума часткового списання сторнується таким чином, що новою балансовою вартістю є нижча з оцінок — собівартість або переглянута чиста вартість реалізації. Це відбувається, на­приклад, коли одиниця запасів, відображена за чистою варті­стю реалізації через падіння ціни її продажу, продовжує знахо­дитися у розпорядженні підприємства в наступний період, а ціна її продажу зросла.

Визнання як витрата