Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту

270

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 17

(переформатований у 1994 р.)

Облік оренди

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Сфера застосування

1. Цей стандарт застосовується до обліку оренди.

2. Цей стандарт не поширюється на такі спеціальні види орен­ди:

а) орендні угоди, пов'язані з дослідженням та використан­ням природних ресурсів, наприклад нафти, газу, дереви­ни, металів та інших мінеральних ресурсів;

б) ліцензійні угоди щодо таких предметів, як художні філь­ми, відеозаписи, п'єси, рукописи, патенти та авторські права.

Визначення

3. Терміни, що використовуються у цьому стандарті, мають такі значення:

Оренда — це угода, згідно з якою орендодавець передає орендарю за орендну плату право користування активами протягом погодженого терміну.

Фінансова оренда — це оренда, за якою передаються в ос­новному усі ризики та винагороди, пов'язані з правом вла­сності на актив. Право власності може передаватися або не передаватися з часом.

Операційна оренда — це будь-яка інша оренда, крім фінан­сової.

271

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

Невідмовна оренда — це оренда, що анулюється лише за наявності таких умов:

а) при виникненні віддаленої непередбаченої події;

б) з дозволу орендодавцю;

в) якщо орендар укладає нову орендну угоду на той же або еквівалентний актив з тим самим орендодавцем;

г) або після сплати орендарем додаткової суми, яка з само­го початку свідчить про прийнятність подовження стро­ку оренди.

Початком строку оренди вважається дата, яка наступає раніше: або дата підписання орендної угоди, або дата зго­ди сторін виконувати зобов 'язання щодо основних положень угоди.

Строк оренди — це невідмовний період, на який орендар уклав угоду про оренду активів, та будь-які наступні тер­міни, протягом яких орендар має вибір щодо подовження строку оренди активів з подальшою оплатою або без неї, і це право вибору орендаря обумовлене на початку строку оренди.

Мінімальні орендні платежі — це платежі, що здійсню­ються або можуть здійснюватися орендарем протягом строку оренди (за винятком вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцем і поверненню орендо­давцю), а також:

а) з боку орендаря будь-які суми, гарантовані орендарем або стороною, пов 'язаною з орендарем;

або

б) з боку орендодавця будь-яка ліквідаційна вартість, га­рантована орендодавцю або:

і) орендарем;

іі) стороною, пов'язаною з орендарем; або

пі) незалежною третьою стороною, здатною з фінансо­вої точки зору забезпечити цю гарантію.

272

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

Проте, якщо орендар має право вибору придбати актив за ціною, що, як очікується, буде нижчою за справедливу вар­тість на дату, коли вибір може бути здійсненим, і дос­татньою для обгрунтованої впевненості, на початку орен­ди, в тому, що вибір буде здійсненим, тоді мінімальні орендні платежі включають мінімальні суми орендних внесків, які підлягають сплаті протягом строку оренди, та плату, яка необхідна для здійснення такого права вибору напридбання.

Справедлива вартість — це сума, за якою актив може бути обміняний в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Строк корисної експлуатації активу - це:

а) або період часу, протягом якого, як очікується, актив, що амортизується, буде використовуватися підприємст­

вом;

б) або кількість продукції або подібних одиниць, які підпри­ємство очікує отримати від активу.

Негарантована ліквідаційна вартість — це та частина ліквідаційної вартості зданого в оренду активу (оцінена на початку строку оренди), продаж якого орендодавцем не гарантується або гарантується лише стороною, пов 'язаною з орендодавцем.

Валові інвестиції в оренду — це сукупна сума мінімальних орендних платежів за договором про фінансову оренду з точки зору орендодавця та будь-якої негарантованої лікві­даційної вартості, нарахованої орендодавцю.

Позароблений фінансовий дохід — це різниця між валовими інвестиціями орендодавця в оренду та їх теперішньою вар­тістю.

Чисті інвестиції в оренду — це валові інвестиції в оренду, мінус позароблений фінансовий дохід.

Чисті грошові інвестиції — це сальдо грошових надхо­джень та платежів щодо оренди, за винятком грошових потоків, пов'язаних із страхуванням, обслуговуванням та подібними витратами, сплачуваними орендарем. Грошові платежі охоплюють виплати за придбання активів, сплату

273

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

податків, відсотки та основну суму кредиту, наданого третьою стороною. Грошові надходження охоплюють над­ходження орендної плати, надходження від ліквідаційної вартості та субсидії, податкові пільги й інші заощадження за рахунок зменшення податкових платежів або виплат, пов'язаних з орендою.

Припустима ставка відсотка при оренді — це ставка дисконту, що на початку строку оренди визначає сукупну теперішню вартість:

а) мінімальних орендних платежів з точки зору орендода­вця;