Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MSBO.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
3.39 Mб
Скачать

Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту

520

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 31

(переформатований у 1994 р.)

Фінансова звітність про частки

у спільних підприємствах

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Сфера застосування

1. Цей стандарт слід застосовувати до обліку часток в спіль­них підприємствах і звітності про активи, зобов'язання, дохід та витрати спільних підприємств у фінансових зві­тах контролюючих учасників та інвесторів незалежно від структури або форми здійснення основної діяльності спіль­ного підприємства.

Визначення

2. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:

Спільне підприємство - це контрактна угода, за якою дві або декілька сторін здійснюють господарську діяльність, яка підлягає спільному контролю.

Контроль — це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою господарської діяльності з метою отримання вигоди від неї.

Спільний контроль — це погоджений контрактом розподіл контролю за господарською діяльністю.

Суттєвий вплив — це повноваження брати участь у прий­нятті рішень із фінансової та операційної політики госпо­дарської діяльності, але не контроль або не спільний кон­троль такої політики.

521

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

Контролюючий учасник — це сторона, яка є учасником спільного підприємства і здійснює спільний контроль за цим спільним підприємством.

Інвестор у спільне підприємство — це сторона, яка є учас­ником спільного підприємства і не здійснює спільний кон­троль за цим підприємством.

Пропорційна консолідація — це метод обліку і звітності, згідно з яким частка контролюючого учасника в кожному з активів, зобов'язань, доходів і витрат спільно контро­льованого підприємства об'єднується на постатейній основі з подібними статтями у фінансових звітах контро­люючого учасника або відображається як окремі статті у фінансових звітах контролюючих учасника.

Метод участі в капіталі — це метод обліку і звітності, згідно з яким частка участі в капіталі спільно контрольо­ваного підприємства первісна відображається за собівар­тістю, а потім коригується відповідно до зміни вартості частки контролюючого учасника в чистих активах спіль­но контрольованого підприємства після придбання. Звіт про прибутки та збитки відображає частку контролюючого учасника в результатах операцій спільно контрольованої господарської одиниці.

Форми спільних підприємств

3. Форми і структури спільних підприємств можуть бути різни­ми. В даному стандарті визначаються три поширені типи: спі­льно контрольовані операції, спільно контрольовані активи і спільно контрольовані господарські одиниці, які, як правило, на­зиваються спільним підприємством і відповідають такому визна­ченню. Загальними для всіх спільних підприємств є такі ха­рактеристики:

а) два або більше контролюючих учасників, зв'язаних контра­ктною угодою;

б) спільний контроль, який встановлюється контрактною уго­дою.

Контрактна угода

4. Існування контрактної угоди необхідне для того, щоб відрізняти частки участі в капіталі, які пов'язані зі спільним контролем,

522

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

від інвестицій в асоційовані компанії, в яких інвестор має суттєвий вплив (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоці­йовані компанії"). Згідно з даним стандартом діяльність, відно­сно якої контрактна угода, що встановлює спільний контроль, відсутня, не відноситься до спільних підприємств.

5. Контрактну угоду можна засвідчити різними способами, на­приклад контрактом, укладеним між контролюючими учасни­ками, або протоколом переговорів між контролюючими уча­сниками. В деяких випадках контрактна угода вноситься до статуту або до інших статутних документів спільного підпри­ємства. Незалежно від форми контрактна угода, як правило, складається в письмовій формі і визначає:

а) діяльність, тривалість і зобов'язання звітності даного спільно­го підприємства;

б) призначення ради директорів або еквівалентного керівного органу спільного підприємства і визначення права голосу контролюючих учасників;

в) внески коштів контролюючими учасниками;

г) розподіл контролюючими учасниками продукції, доходу, витрат або результатів діяльності спільного підприємства.

6. Контрактна угода встановлює спільний контроль за спільним підприємством. Така вимога забезпечує неможливість одно­стороннього контролю діяльності одним контролюючим уча­сником. Угода визначає такі рішення в сферах, які є суттєвими для цілей спільного підприємства, що вимагають згоди всіх контролюючих учасників, а також такі рішення, які можуть ви­магати згоди встановленої більшості контролюючих учасників.

7. Контрактна угода може визначати одного контролюючого уча­сника як керівника або менеджера спільного підприємства. Ке­рівник не контролює спільне підприємство, але діє в рамках фінансової та операційної політики, яка була узгоджена кон­тролюючими учасниками згідно з контрактною угодою і де­легована керівнику. Якщо керівник має повноваження ке­рувати фінансовою та операційною політикою в галузі госпо­дарської діяльності, він контролює спільне підприємство, і во­но є дочірнім підприємством керівника, а не спільним підпри­ємством.

523

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

Спільно контрольовані операції

8. Діяльність деяких спільних підприємств більш пов'язана з вико­ристанням активів та інших ресурсів контролюючих учасни­ків, ніж зі створенням корпорації, товариства або іншої госпо­дарської одиниці чи фінансової структури, яка є відокрем­леною від самих контролюючих учасників. Кожний контро­люючий учасник використовує свої власні основні засоби і утримує свої власні запаси. Він також несе свої власні ви­трати і зобов'язання, а також залучає свої власні фінансові кошти, які становлять його власні забов'язання. Діяльність спі­льного підприємства може відображатися в обліку працівни­ками спільного підприємства разом з подібною діяльністю контролюючого учасника. Угода про створення спільного під­приємства, як правило, передбачає засоби розподілу виручки від реалізації продукції спільного підприємства та будь-яких спільно понесених витрат між контролюючими учасниками.

9. Прикладом спільно контрольованої операції є, коли два або більше контролюючих учасників об'єднують свої дії, ресурси і досвід з метою спільного виготовлення, випуску на ринок та збуту конкретної продукції, наприклад літака. Різні складові частини виробничого процесу відображаються в обліку кож­ним контролюючим учасником. Кожний контролюючий уча­сник несе свої власні витрати й одержує частку виручки від реалізації літака, причому така частка визначається контракт­ною угодою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]