11. Материнська компанія, яка випускає консолідовані фінан­сові звіти, має консолідувати всі дочірні підприємства, іноземні і місцеві, за винятком тих, про які йдеться у па­раграфі 13.

12. До консолідованих фінансових звітів слід включати всі під­приємства, які контролює материнська компанія, за винятком тих дочірніх підприємств, які вилучаються з причин, зазначе­них у параграфі 13. Контроль вважається існуючим, якщо ма­теринська компанія володіє, прямо чи непрямо через дочірні підприємства, більш ніж половиною голосів підприємства, за винятком окремих випадків, коли можна чітко продемонстру­вати, що таке володіння не встановлює контроль. Контроль також існує, навіть коли материнській компанії належить по­ловина або менше половини голосів підприємства, якщо іс­нує:

466

МСБО 27 (переформатований у 1994 р.)

а) право на більш ніж половину голосів згідно з угодою з іншими інвесторами;

б) право керувати фінансовою та операційною політикою під­приємства згідно зі статутом або угодою;

в) право призначати чи знімати більшість членів ради дирек­торів або еквівалентного керуючого органу

чи

г) право віддавати більшість голосів на зборах ради директо­рів або еквівалентного керуючого органу.

13. Дочірнє підприємство не включається до консолідації, як­що:

а) контроль вважається тимчасовим, оскільки дочірнє під­приємство купується і утримується винятково з метою його наступної реалізації у близькому майбутньому,

або

б) воно функціонує за умов жорстких довгострокових об­межень, які суттєво зменшують його здатність переда­вати кошти материнській компанії.

Такі дочірні підприємства слід обліковувати так, якби во­ни були інвестиціями згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій".

14. Іноді дочірнє підприємство виключається з консолідації, якщо його господарська діяльність відрізняється від діяльності інших підприємств групи. Виключення на цій підставі не є виправ­даним, оскільки при консолідації таких дочірніх підприємств і розкритті додаткової інформації у консолідованих фінансо­вих звітах стосовно різних видів господарської діяльності до­чірніх підприємств надається більш повна інформація. Напри­клад, розкриття, яке вимагає МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами", допомагає пояснити значення різних видів господарської діяльності всередині групи.

Процедури консолідації

15. При підготовці консолідованого фінансового звіту фінансові звіти материнської компанії та дочірніх підприємств об'єд­нуються шляхом додавання відповідних показників за подіб­ними статтями, такими як активи, зобов'язання, капітал, дохід та

467

МСБО 27 (переформатований у 1994 р.)

витрати. Щоб консолідовані фінансові звіти надавали фінан­сову інформацію про групу як інформацію про єдине підпри­ємство, необхідно зробити такі кроки:

а) виключити балансову вартість інвестицій материнської ком­панії в кожне дочірнє підприємство і частку власного капі­талу материнської компанії в кожному дочірньому підпри­ємстві (див. МСБО 22 "Об'єднання компаній", який також описує підхід до будь-якого гудвілу, що виникає в резульаті об'єднань);

б) визначити частку меншості в чистому прибутку консолі­дованих дочірніх підприємств за звітний період і коригу­вати відповідно до прибутку групи для одержання чистого прибутку, який можна віднести до власників материнської компанії;

в) визначити частку меншості в чистих активах консолідова­них дочірніх підприємств і подати в консолідованому ба­лансі окремо від зобов'язань та акціонерного капіталу мате­ринської компанії. Частка меншості в чистих активах скла­дається:

і) з суми на дату первісного об'єднання, розрахованої згідно з МСБО 22 "Об'єднання компаній";

іі) з частки меншості в зміні капіталу з дати об'єднання.

16. Податки, які підлягають сплаті або материнською компанією, або її дочірніми підприємствами після розподілу материнській компанії прибутків, нерозподілених в дочірніх підприємствах, відображаються в обліку згідно з МСБО 12 "Облік податків на прибуток".

17. Внутрішньогрупові сальдо та внутрішньогрупові операції і нереалізований прибуток, який виникає в результаті, слід повністю виключити. Нереалізовані збитки, які вини­кають в результаті внутрішньогрупових операцій, слід також виключати, окрім випадків, коли витрати не мо­жуть бути відшкодовані.

18. Внутрішньогрупові сальдо та внутрішньогрупові операції, в тому числі реалізація, витрати та дивіденди, виключаються повністю. Нереалізовані прибутки, що виникають в результа­ті внутрішньогрупових операцій, включаються до балансової вартості активів, таких як запаси або основні засоби,

468

МСБО 27 (переформатований у 1994 р.)

виключаються повністю. Нереалізовані збитки, які виникають у ре­зультаті внутрішньогрупових операцій, що вилучаються при розрахунку балансової вартості активів, також виключаються, окрім випадків, коли витрати не можуть бути відшкодовані. Різниці в часі, які виникають через виключення нереалізова­ного прибутку або збитків в результаті внутрішньогрупових операцій, розглядаються згідно з МСБО 12 "Облік податків на прибуток".

19. Якщо фінансові звіти, які використовуються для консолі­дації, були складені на різні звітні дати, необхідно вно­сити коригування згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та да­тою фінансових звітів материнської компанії. В будь-яко­му випадку різниця між датами звітів не повинна бути більшою 3 місяців.

20. Фінансові звіти материнської компанії та її дочірніх підпри­ємств, які використовуються при складанні консолідованих фі­нансових звітів, як правило, складаються на одну і ту ж дату. Якщо дати звітів є різними, дочірнє підприємство часто складає звіти з метою консолідації на ту саму дату, що і група. У випадках, коли це неможливо, можна використову­вати фінансові звіти, складені на різні дати, за умови, що різниця не перевищує 3 місяців. Принцип послідовності вима­гає, щоб тривалість звітних періодів та будь-яка різниця у да­тах звітів залишалася однаковою від одного періоду до ін­шого.

21. Консолідовані фінансові звіти слід складати з викори­станням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо неможливо використовувати єдину облікову політику при складанні консолідованих фінансових звітів, цей факт слід розкри­вати разом з часткою статей у консолідованому фінан­совому звіті, до яких застосовувалася різна облікова по­літика.

22. У багатьох випадках, якщо член групи застосовує облікову політику, відмінну від тієї, яка прийнята у консолідованих фі­нансових звітах для подібних операцій та подій за схожих обставин, у його фінансових звітах робиться відповідне кори­гування, коли вона використовується при складанні консолі­дованого фінансового звіту.

469

МСБО 27 (переформатований у 1994 р.)

23. Результати діяльності дочірнього підприємства включаються до консолідованих фінансових звітів з дати придбання, якою є дата, на яку контроль за придбаним підприємством фактично переходить до покупця згідно з МСБО 22 "Об'єднання ком­паній". Результати діяльності проданого дочірнього підприєм­ства включаються в консолідований звіт про прибутки та збитки до дати продажу, якою є дата, на яку материнська ком­панія припиняє свій контроль за дочірнім підприємством. Різ­ниця між надходженнями від продажу дочірнього підприємства і балансовою вартістю його активів за вирахуванням зобо­в'язань на дату продажу визнається в консолідованих звітах як прибуток або збитки від продажу дочірнього підприємства. Для забезпечення зіставності фінансових звітів різних облі­кових періодів часто надається додаткова інформація щодо впливу придбання та продажу дочірніх підприємств на фінан­совий стан на дату звітності і на результати звітного періоду, а також, на відповідні суми попереднього періоду.

24. Інвестиції в підприємство слід обліковувати згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій" з дати, коли воно припиняє відповідати визначенню дочірнього підприємства і не стає асоційованою компанією, як визначено у МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії".

25. Балансова вартість інвестицій на дату, коли підприємство перестає бути дочірнім підприємством, розглядається як ви­трати, починаючи з цієї дати.