11. Витрати на дослідження та розробки мають включати всі витрати, які безпосередньо пов 'язані з дослідженнями та розробками або які можуть бути обґрунтовано віднесені до такої діяльності.

12. Витрати на дослідження та розробки включають, за наявності, такі витрати:

а) заробітну плату та інші виплати працівникам, що займа­ються дослідженнями та розробками;

б) витрати на матеріали та послуги, пов'язані з проведенням досліджень та розробок;

в) амортизацію основних засобів у межах їх використання у до­слідженнях та розробках;

г) накладні витрати, крім адміністративних витрат, пов'язані з дослідженнями та розробками. Ці витрати розподіляються від­повідно до бази, аналогічній тій, що використовується при розподіленні накладних витрат на запаси (див. МСБО 2 "Запаси");

д) інші витрати, такі як амортизація патентів та ліцензій під час виконання досліджень та розробок.

13. Витрати на реалізацію не включаються до витрат на дослі­дження та розробки. Питання щодо того, включати чи не

162

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

включати витрати на позики до витрат на розробки, визначається альтернативним підходом, який може бути застосований згід­но з МСБО 23 "Витрати на позики".

Визнання витрат на дослідження та розробки

14. Віднесення витрат на дослідження та розробки різних періодів визначається співвідношенням витрат та економічних вигід, які підприємство очікує отримати від діяльності під час дослі­джень та розробок. Якщо ймовірно, що витрати призведуть до зростання майбутніх економічних вигід для підприємства і витрати можна достовірно виміряти, то такі витрати квалі­фікуються як актив. Природа досліджень така, що не можна з достатньою певністю твердити про майбутні економічні ви­годи, які будуть з очевидністю результатом витрат на кон­кретні наукові дослідження. Тому витрати на дослідження вва­жаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Природа розробок така, що, — оскільки етап про­ектування ближче до реального процесу виробництва, ніж етап досліджень, — підприємство може у деяких випадках визначити ймовірність отримання майбутніх економічних ви­гід. Тому витрати на розробки вважаються активом, якщо во­ни відповідають певним критеріям, які дають змогу визначити ймовірність того, що витрати призведуть до майбутніх еконо­мічних вигід.

Витрати на дослідження

15. Витрати на дослідження слід визнавати як витрати того періоду, в якому вони були понесені, а не як актив на­ступного періоду.

Витрати на розробки

16. Витрати на розробки слід визнавати як витрати у пері­оді, коли вони були понесені, якщо вони не відповідають критеріям параграфа 17 щодо визнання цих витрат як ак­тиву. Витрати на розробки, які первісна були визнані ви­тратами, не повинні визнаватися як актив у наступному періоді.

17. Витрати на розробки проекту слід визнавати як актив у разі відповідності всім наведеним нижче критеріям:

163

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

а) продукція або технологічний процес чітко визначені і витрати, які відносяться до продукту або процесу, мож­на окремо визначити і достовірно виміряти;

б) можна продемонструвати технічну можливість виго­товлення продукції або здійснення технологічного про­цесу;

в) підприємство має намір виготовляти і постачати на ринок або використовувати продукцію чи технологіч­ний процес;

г) існує ринок для продукту чи технологічного процесу або, в разі його внутрішнього використання, а не продажу, демонстрація його корисності для підприємства;

д) є відповідні ресурси, необхідні для завершення проекту та збуту продукції або для використання продукції чи технологічного процесу, або можна продемонструвати їх наявність.

Витрати на розробки проекту, визнані як актив, не по­винні перевищувати суму, яка, ймовірно, буде відшкодова­на від відповідних майбутніх економічних вигід за вира­хуванням подальших витрат на розробки, відповідних ви­робничих витрат, а також витрат на реалізацію та ад­міністративних витрат, понесених безпосередньо під час збуту продукції,

18. На той час, як витрати на розробку проекту можуть відпові­дати визначенню активу, вони можуть не відповідати крите­ріям визнання активу, оскільки немає достатньої певності у тому, що майбутні економічні вигоди підприємство матиме в результаті витрат на розробки. У такому разі витрати на роз­робки визнаються витратами періоду, коли вони були понесе­ні, і не визнаються активом у наступному періоді.

19. Економічні вигоди, які передбачається отримати в результаті розробок, включають виручку від реалізації продукції або тех­нологічного процесу і економію витрат або інші вигоди вна­слідок використання продукції або технологічного процесу са­мим підприємством. Оцінки доходів та економії витрат базу­ються на майбутніх цінах і витратах, якщо є ймовірність, що майбутні ціни реалізації будуть нижчі, ніж ціни, які домі­нують на кінець періоду, і що нижчі ціни реалізації не бу­дуть повністю компенсовані за рахунок додаткової економії

164

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

У інших випадках оцінки доходів і економії витрат на цінах або умовах, які домінують на кінець періоду

20. Застосування критеріїв визнання активу, викладених у пара­графі 17, включає оцінку невизначеності, яка неминуче супро­воджує розробки. Таку невизначеність враховують, проявляючи особливу обачність при проведенні оцінок, необхідних для ви­значення суми витрат на розробки, яка підлягає визнанню як актив. Таке застосування обачності не допустить навмисного заниження активу.

Амортизація витрат на розробки