Закордонні підприємства

30. При переведенні фінансових звітів закордонного підпри­ємства з метою його включення у фінансові звіти, підпри­ємство, що звітує, повинне застосовувати такі процеду­ри:

а) переведення як монетарних, так і немонетарних активів та зобов'язань закордонного підприємства за курсом при закритті;

б) переведення статті доходів та витрат закордонного підприємства за курсами обміну на дату операцій, ок­рім випадків, коли закордонне підприємство звітує у ва­люті країни з гіперінфляційною економікою; в цьому разі статті доходів та витрат слід перераховувати за ва­лютними курсами при закритті;

364

МСБО 21 (переглянутий у 1993 р.)

в) класифікація усіх курсових різниць як власного капіталу, поки не відбудеться вибуття чистих інвестицій.

31. Для зручності, курс, який наближається до фактичних курсів обміну, наприклад середній курс протягом звітного періоду, часто застосовують для переведення статей доходів та витрат закордонного підприємства.

32. Переведення фінансових звітів закордонного підприємства ве­де до визнання курсових різниць, які виникають внаслідок:

а) переведення статей доходів та витрат за валютними курса­ми на дату операцій, а також активів та зобов'язань за кур­сом при закритті;

б) переведення відкритих чистих інвестицій на початок пері­оду в закордонне підприємство за валютним курсом, який відрізняється від курсу, за яким було складено попередні зві­ти;

в) інших змін у власному капіталі закордонного підприємства.

Такі курсові різниці не визнаються як доходи або витрати за певний період, тому що зміни у курсових різницях мало або зовсім не впливають прямо на теперішній або майбутній рух грошових коштів від операцій або закордонного підприємст­ва, або підприємства, що звітує. Коли закордонне підприємст­во консолідується, проте не є повною власністю, акумульовані курсові різниці, які виникають через переведення і розподіля­ються на частку меншості, відносяться до частки меншості і відображаються як її частина в консолідованому балансі.

33. Будь-який гудвіл, що виникає внаслідок придбання закордон­ного підприємства, та будь-які коригування справедливої вар­тості до балансової вартості активів і зобов'язань, що виника­ють внаслідок придбання такого закордонного підприємства, розглядаються:

а) або як активи і зобов'язання закордонного підприємства та підлягають переведенню згідно з параграфом ЗО;

б) або як активи і зобов'язання підприємства, що звітує, які вже визначені в валюті звітності чи є немонетарними статтями в іноземній валюті, звіт про які складається із застосуванням валютного курсу на дату операції згідно з параграфом 116.

365

МСБО 21 (переглянутий у 1993 р.)

34. Включення фінансових звітів закордонного підприємства у фі­нансові звіти підприємства, що звітує, здійснюється за стан­дартними процедурами консолідації, такими як вилучення внутрішньогрупових сальдо і внутрішньогрупових операцій до­чірнього підприємства (див. МСБО 27 "Консолідовані фінан­сові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства" та МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних під­приємствах"). Проте курсові різниці, які виникають за вну-трішньогруповими монетарними статтями, незалежно від того, є вони коротко- або довгостроковими, не можуть бути вилу­ченими з відповідної суми, яка є наслідком інших внутріш­ньогрупових сальдо, оскільки монетарні статті зобов'язують конвертувати одну валюту в іншу і приносять підприємству, що звітує, прибутки або збитки через коливання курсу валют. Відповідно, в консолідованих фінансових звітах підприєм­ства, що звітує, така курсова різниця продовжує визнаватися як дохід чи витрати або, якщо вона виникає за обставин, які наве­дені у параграфі 16, класифікується як власний капітал, поки не здійсниться вибуття чистих інвестицій.

35. Коли фінансові звіти закордонного підприємства складаються на дату звітності, іншу, ніж дата звітності підприємства, що звітує, закордонне підприємство часто складає звіти на ту ж дату, що й підприємство, яке звітує, для включення до фінан­сових звітів підприємства, що звітує. Коли це неможливо зробити, МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства" дозволяє використання фі­нансових звітів, складених на іншу дату звітності, за умови, що різниця не становить більше трьох місяців. У такому випадку активи і зобов'язання закордонного підприємства пере­водяться за валютним курсом на дату балансу підприємства, що звітує. Якщо зміни у валютному курсі до дати балансу підприємства, що звітує, значні, коригування робляться, коли це потрібно, згідно з МСБО 27 "Консолідовані фінансові зві­ти та облік інвестицій у дочірні підприємства" і МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії".

36. Фінансові звіти закордонного підприємства, яке складає звітність у країні з гіперінфляційною економікою, мають бути складені повторно згідно з МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" до того, як вони будуть перераховані у валюту звітності підприємства, що зві­тує. Коли економіка країни перестає бути гіперінфляцій­ною, а закордонне підприємство припиняє підготовку та подання фінансових звітів, складених згідно з МСБО 29

366

МСБО 21 (переглянутий у 1993 р.)

"Фінансова звітність в умовах гіперінфляції", воно має застосовувати суми, визначені в тій же одиниці виміру, яка діяла на дату припинення, як історичну собівартість для переведення у валюту звітності підприємства, що зві­тує.

Вибуття закордонного підприємства

37. При вибутті закордонного підприємства кумулятивну су­му курсових різниць, які були відстрочені і відносяться до цього закордонного підприємства, слід визнавати як дохід або витрати того ж періоду, в якому визнається прибуток або збиток від реалізації.

38. Підприємство може позбутися своєї частки участі в закордон­ному підприємстві шляхом продажу, ліквідації, вилучення ак­ціонерного капіталу чи відмови від всього або частини цього підприємства. Сплата дивідендів становить частину вибуття тільки якщо вона є складником прибутковості інвестиції. У випадку часткового вибуття лише пропорційна частка відпо­відних акумульованих курсових різниць включається до при­бутку або збитку. Часткове списання балансової вартості за­кордонного підприємства не є складником часткового вибуття. Відповідно, жодна частина відстроченого прибутку або збит­ку від іноземної валюти не визнається на момент часткового списання.

Зміни у класифікації закордонної господарської одиниці