Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MSBO.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
3.39 Mб
Скачать

7. Державні гранти, включаючи негрошові за справедливою вартістю, не підлягають визнанню доти, поки не має об­грунтованої впевненості в тому, що:

а) підприємство виконає умови їх надання;

6) Гранти будуть одержані.

8. Державний грант не підлягає визнанню доти, поки не має обгрунтованої впевненості, що підприємство виконає умови його надання, а також його одержить. Одержання гранту саме собою не надає переконливого запевнення, що умови надання гранту були або будуть виконані.

9. Механізм отримання гранту не впливає на метод обліку, який приймається щодо гранту. Таким чином, облік гранту здій­снюється однаковим методом, незалежно від того, був він от­риманий у вигляді грошових коштів чи у вигляді зменшення зобов'язань перед державою.

10. Безповоротна позика від держави вважається державним гран­том, коли є впевненість, що підприємство виконує умови на­дання безповоротної позики.

11. Як тільки грант визнано, будь-які супутні непередбачені об­ставини розглядаються відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу".

346

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

12. Державні гранти визнаються як дохід протягом певних періодів, що є необхідним для зіставлення цих грантів на систематичній основі з відповідними витратами, які вони мають компенсувати. Їх не слід кредитувати безпосеред­ньо на частку акціонерів.

13. Існує два поширених підходи до обліку державних грантів:

метод капіталу, згідно з яким грант прямо кредитується на частку акціонерів, і метод доходу, згідно з яким грант визна­ється як дохід протягом одного або кількох звітних періодів.

14. Аргументи на підтримку методу капіталу є такими:

а) державні гранти — це фінансовий інструмент, і їх слід роз­глядати як такі, що відображаються у балансі, а не у звіті про прибутки та збитки для згортання статей витрат, які вони фінансують. Оскільки погашення не очікується, їх слід кре­дитувати безпосередньо на частку акціонерів;

б) недоречно визнавати державні гранти у звіті про прибутки та збитки, тому що вони є не заробленими, а являють собою заохочення, надане державою без супутніх витрат.

15. Аргументи у підтримку методу доходу є такими:

а) оскільки державні гранти є надходженнями з джерела, ін­шого, ніж акціонери, їх не слід кредитувати безпосередньо на частку акціонерів, а слід визнавати як дохід у відповід­них періодах;

б) державні гранти рідко є безкоштовними. Підприємство одержує їх через виконання умов їх надання та виконання передбачених зобов'язань. Тому їх слід визнавати як дохід та узгоджувати з відповідними витратами, для компенсування яких вони призначалися.

в) оскільки податки на прибутки та інші податки вирахову­ються з доходу, логічним є відображення державних грантів, які є продовженням фіскальної політики у звіті про при­бутки та збитки.

16. Головним для методу доходу є те, щоб державні гранти ви­знавалися як дохід на систематичній та раціональній основі протягом певних періодів, що необхідно для зіставлення грантів з пов'язаними з ними витратами. Визнання державних грантів як доходу на основі надходжень не відповідає припущенню

347

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

про облік на основі нарахування (див. МСБО 1 "Розкриття облікової політики") і було б прийнятним, якби не існувало основи для віднесення гранту на періоди, інші, ніж ті, протягом яких він був отриманий.

17. У більшості випадків періоди, протягом яких підприємство ви­знає витрати або видатки, пов'язані з державним грантом, лег­ко піддаються визначенню і, таким чином, гранти при визна­ченні конкретних витрат визнаються як дохід того періоду, коли були здійснені відповідні витрати. Також гранти, які є пов'язаними з активами, що амортизуються, здебільшого визна­ються як дохід протягом тих періодів і в тих пропорціях, в яких нараховується амортизація на ці активи.

18. Гранти, які пов'язані з активами, що не амортизуються, також можуть вимагати виконання певних зобов'язань і тоді визна­ватимуться як дохід протягом тих періодів, в які були здійснені витрати з виконання зобов'язань. Наприклад, умовою надання земельного гранту може бути спорудження будинку на цій ділянці і доречним може бути визнання його як доходу про­тягом строку експлуатації будинку.

19. Іноді гранти отримують як частину пакету фінансової або фіскальної допомоги, умови надання яких можуть бути різ­ними. У таких випадках потрібна уважність при визначенні умов, які призведуть до витрат та видатків, що визначають періоди, протягом яких грант буде отримано. Доречним може бути розподіл однієї частини гранту за одною основою, а другої частини — за іншою.

20. Державний грант, який стає дебіторською заборговані­стю як компенсація за витрати або збитки, які вже були понесені, або метою якого є надання негайної фінансової підтримки підприємству без майбутніх пов'язаних із ним витрат, визнається як дохід протягом того періоду, коли він стає дебіторською заборгованістю як екстраординарна стаття в разі доречності (див. МСБО 8 "Чистий прибу­ток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці").

21. За певних обставин державний грант може надаватися з ме­тою надання негайної фінансової підтримки підприємству, а не як стимулювання конкретних видатків. Такі гранти можуть обмежуватися одним окремим підприємством і бути недоступ­ними для класу одержувачів в цілому. Ці обставини можуть

348

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

забезпечувати визнання гранту як доходу протягом того звітного періоду, в якому підприємство відповідає критеріям його от­римання, або як екстраординарної статті, причому розкриття інформації забезпечує чітке розуміння впливу гранту.

22. Державний грант може стати дебіторською заборгованістю під­приємства як компенсація за витрати або збитки, які були зазнані в попередньому обліковому періоді. Такий грант ви­знається як дохід протягом того періоду, коли він став дебі­торською заборгованістю як екстраординарна стаття, якщо це доречно, причому розкриття інформації забезпечує чітке розу­міння його впливу.

Негрошові державні гранти

23. Державний грант може бути у формі передачі негрошового активу, наприклад землі або інших ресурсів, у використання підприємством. За таких обставин здебільшого оцінюють спра­ведливу вартість негрошового активу, і облік як гранту, так і активу здійснюють за такою справедливою вартістю. Альтер­нативний підхід, який інколи застосовується, — це відображення як активу, так і гранту за номінальною сумою.

Подання інформації про гранти, пов'язані з активами

24. Державні гранти, що пов'язані з активами, включаючи не-грошові гранти за справедливою вартістю, відобража­ються в балансі або шляхом визначення гранту як відстро­ченого доходу, або шляхом вирахування гранту з метою отримання балансової вартості активу.

25. Два методи відображення грантів (або відповідних частокгран-тів), які пов'язані з активами, у фінансових звітах вважаються допустимими альтернативами.

26. Згідно з одним методом, грант вважається відстроченим дохо­дом, який визнається як дохід на систематичній і раціональній основі протягом строку корисної експлуатації активу.

27. Згідно з іншим методом, грант вираховується для одержання балансової вартості активу. Грант визнається як дохід протягом строку експлуатації активу, що амортизується, шляхом змен­шення амортизаційних відрахувань.

28. Придбання активів і отримання пов'язаних із ними грантів мо­же призвести до значного руху грошових коштів підприєм-

349

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

ства. З цієї причини і з метою відображення валових інвести­цій в активи, такий рух часто розкривають як окремі статті в звіті про рух грошових коштів, незалежно від того, вира­ховується грант з пов'язаного з ним активу чи ні з метою подання балансу.

Подання інформації про гранти, пов'язані з доходом

29. Гранти, які пов'язані з доходом, іноді відображаються за креди­том у звіті про прибутки та збитки або окремо, або під зага­льним заголовком, наприклад "Інші доходи"; альтернативним підходом є їх вирахування при відображенні пов'язаних з ними витрат.

30. Прихильники першого методу вважають, що визначення ста­тей чистих прибутків та витрат є недоречним і що відокрем­лення гранту від витрат полегшує порівняння з іншими ви­тратами, на які грант не впливає. Щодо другого методу, то відповідно до нього підприємство може зовсім не зазнавати витрат, якщо грант не був у наявності і відображення витрат без згортання щодо гранту може, таким чином, ввести в оману.

31. Обидва методи вважаються прийнятними для відображення грантів, які пов'язані з доходом. Розкриття інформації про грант може бути потрібним для належного розуміння фінансових зві­тів. Розкриття інформації про вплив гранту на будь-яку статтю прибутків або витрат, які згідно з вимогами розкриваються ок­ремо, є, як правило, доречним.

Погашення державних грантів

32. Державний грант, який стає таким, що підлягає погашен­ню, визнається як перегляд облікової оцінки (див. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помил­ки та зміни в облікової політиці"). Погашення гранту, який пов'язаний з доходом, застосовується спочатку до будь-якого неамортизованого відстроченого кредиту, відкритого у зв'язку з грантом. Тою мірою, якою погашення перевищує будь-який подібний відстрочений кредит або якщо не існує відстроченого кредиту, погашення визнається негайно як витрати. Погашення гранту, пов'язаного з активом, відоб­ражається шляхом збільшення балансової вартості акти­ву або шляхом зменшення залишку відстроченого доходу на суму, яка підлягає погашенню. Кумулятивну додаткову

350

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

амортизацію, що була б визнана на дату як витрати при відсутності гранту, слід визнавати негайно як витрати.

33. Обставини, які ведуть до погашення гранту, пов'язаного з акти­вом, можуть вимагати розгляду вірогідного зниження нової балансової вартості активу.

Державна допомога

34. Визначення державних грантів у параграфі 3 не поширюється на деякі форми державної допомоги, вартість яких неможливо прийнятне визначити, а також на операції з державою, які неможливо відрізнити від звичайних господарських операцій підприємства.

35. Прикладами допомоги, вартість якої неможливо визначити до­стовірно, є безплатні технічні або маркетингові консультації і надання гарантій. Прикладом допомоги, яку неможливо від­різнити від звичайних господарських операцій підприємства, є державна практика щодо організації закупівель, яка впливає на частину обсягу реалізації підприємства. Існування вигоди має бути незаперечним, але будь-яка спроба відокремити ко­мерційну діяльність від державної допомоги може бути до­вільною.

36. Значимість вигоди у наведених вище прикладах може бути такою, що розкриття характеру, обсягу та тривалості допомоги є необхідним для того, щоб фінансові звіти не вводили в ома­ну-

37. Безпроцентні позики або позики з низькою ставкою відсот­ків є формою державної допомоги, але вигоди не визначаю­ться кількісно шляхом умовного нарахування відсотків.

38. У даному стандарті державна допомога не поширюється на за­безпечення інфраструктури для поліпшення загальної тран­спортної або комунікаційної мережі та постачання удосконале­ного устаткування, наприклад іригаційного або водоочисного, які є доступними на постійній невизначеній основі на користь всього місцевого населення.

351

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Розкриття інформації

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]