§ 11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань

та створення нових

11.2.1. Підготовчі роботи

Підготовчі роботи проводять з метою встановлення фактичного складу угідь, площ землекористування господарства, яке ухвалило рішення щодо реструктуризації та розподілу земель, визначення

достовірності планово-картографічних матеріалів та інформації про стан ґрунтів, грошове оцінювання сільськогосподарських угідь; уто­чнення складу співвласників земель спільної власності і виконання, за потреби, відповідних розрахунків.

У процесі підготовчих робіт здійснюють аналіз земельно-кадаст­рових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, резуль­татів польових обстежень і вишукувань, а також обґрунтованості встановлення меж населених пунктів, площ і розміщення земель запасу та резервного фонду земель.

Під час підготовчих робіт проводять такі заходи:

• уточнюють розміщення, потужність (нормативну і фактичну) та стан майнових комплексів господарства, в тому числі об'єктів со­ціально-побутового призначення, які підлягають передачі на ба­ланс місцевих органів самоврядування;

• відповідно до санітарних і зооветеринарних норм уточнюють розміщення та потребу у водозабірних і питних спорудах, кладови­щах, смітниках та інших об'єктах для задоволення потреб місцевого поселення;

• встановлюють кількість власників земельних часток (паїв), на­явність земель резервного фонду та запасу з метою оптимального подальшого перерозподілу;

• виявляють наявність худоби у власності населення (по кожно­му селу окремо), тенденції зміни її чисельності, традиційні способи утримання в пасовищний період, забезпеченість природними кор­мовими угіддями;

• визначають кількість і характеристику фермерських госпо­дарств, економічні результати діяльності, бажання селян до розши­рення господарства.

Під час підготовчих робіт також збирають, систематизують і ви­вчають такі картографічні та землевпорядні матеріали:

1. плани землекористувань на території відповідних сільських (селищних) рад у масштабі 1 : 10 000 або 1 : 25 000 та топографічні карти в цих масштабах;

2. матеріали проектів землеустрою, які виконувались з передачі земель у власність і користування в межах здійснення заходів зе­мельної реформи;

3. матеріали проектів установлення меж сільрад і сільських на­селених пунктів;

4. матеріали проектів роздержавлення і приватизації земель;

5. матеріали технічної документації щодо видачі державних ак­тів на право власності на землю та надання в оренду;

6. матеріали передпроектних і проміжних розробок, що стосують­ся територій господарств, у яких здійснюється реструктуризація, а також тих регіональних розробок, зміст заходів яких може вплинути

на проектні рішення щодо організації використання сільськогоспо­дарських угідь новими господарськими формуваннями;

7. матеріали ґрунтових, агрохімічних, геоботанічних обстежень та їх наступних коригувань;

8. матеріали радіологічних зйомок та зйомок техногенного забруднення території;

9. показники фактичного накопичення забруднювальних речо­вин у продукції рослинництва і тваринництва в агроландшафтах господарства та на прилеглих територіях інших категорій земель, які використовуються у виробничих цілях жителями сіл цього гос­подарства;

10. матеріали щодо ефективності сучасного використання земе­льних угідь господарства, які перебувають у його власності, а також тих, якими вони користуються;

11. відомості щодо якісного стану земель, інтенсивності прояву ерозійних процесів;

12. матеріали бонітування ґрунтів і грошового оцінювання угідь;

13. статистичні і звітні матеріали про розміщення сільськогоспо­дарських культур на момент реструктуризації, виконані техноло­гічні заходи під майбутній урожай сільськогосподарських культур та їх вартість.

У процесі польового обстеження території встановлюють достат­ність повноти перелічених матеріалів, визначають фактичний стан тих угідь, які перебувають у критичному екологічному стані. Здійснюють інвентаризацію земель (спрощене коригування угідь), які перебувають у власності та оренді господарства, в тому числі в спільній загальній та спільній частковій власності. У разі розбіж­ностей у фактичному стані та площах земельних угідь з даними відповідних документів, які посвідчують право власності на землю та прав її оренди, в ці документи вносять зміни в установленому порядку.

Склад земельних угідь встановлюють окремо по землях, які пе­ребувають у спільній частковій власності членів господарства та землях, які перебувають у спільній загальній власності.

Виходячи з екологічних міркувань, вивчають необхідність зміни цільового використання і напрямків консервації угідь; шляхи дифе­ренціації ріллі за інтенсивністю використання на основі агроеколо­гічного оцінювання придатності ґрунтів для розміщення сільського­сподарських культур з урахуванням можливості вирощування тех­ногенно незабрудненої та забрудненої без перевищення допустимих рівнів продукції рослинництва.

Дані щодо фактичного розміщення сільськогосподарських куль­тур і понесені затрати під урожай майбутніх років установлюють при обстеженні території на підставі опитування фахівців господар­ства та даних бухгалтерського обліку.

Аналізують стан меліоративних угідь, значущість перезволожених земель як геохімічних резервацій та джерел живлення і регулюван­ня стоку поверхневих та підземних вод, можливості їх подальшої охо­рони. Уточнюють території мережі природно-заповідного фонду, а також території, зарезервовані з метою наступного заповідання.

Вивчають доцільність і можливі обсяги виконання культуртех­нічних робіт, рекультивації порушених земель, землювання мало­продуктивних угідь та інших заходів, спрямованих на подальше поліпшення стану агроландшафтів і забезпечення їх стійкості.

Установлюють стан і ефективність дії лісомеліоративних наса­джень та гідротехнічних протиерозійних споруд. У разі незадовіль­ного їх стану виявляють причини, фіксують порушені споруди, ви­значають орієнтовні обсяги ремонтних робіт, чинники, що сприяють підвищенню надійності експлуатації зазначених насаджень і спо­руд. Особливу увагу звертають на вершини ярів і балок, тальвеги і

вододіли, місця витоків малих річок, джерела ґрунтових вод.

Визначають спрямованість заходів щодо системного розвитку природних територій в агроландшафтах, можливості та засоби конс­труювання культурних ландшафтів, уточнюють режим використан­ня земель у водоохоронних і прибережних смугах, санітарно-захис­них зонах.

Обстежують стан тваринницьких ферм господарства, інших гос­подарських дворів, установлюють необхідність і можливість їх перепрофілювання або консервації через очікувані зміни в господарсь­кій структурі товарного сільськогосподарського виробництва.

Підсумковим картографічним документом підготовчих робіт є креслення вихідної інформації до проекту формування землеволо­дінь і землекористувань господарств.

На кресленні (в тому числі в окремих таблицях) зазначають, зок­рема, таку інформацію: