- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •1. Країна в цілому (загальнодержавний рівень).
- •2. Автономна Республіка Крим, область або група районів (регіональний рівень).
- •3. Міські та сільські поселення, сільські та селищні ради, землеволодіння та землекористування (місцевий рівень).
- •2. Будь-який творчий процес оцінюється через його «розкладання» на прості субпроцеси, які можна вирішити раціональними, формалізованими методами.
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних
- •1) Нагромадження відходів;
- •1. Установлення соціальних та економічних зв'язків.
- •2. Установлення транс'європейських мереж (теNs — Trans Europеаn Nets) у транспорті, телекомунікаціях, енергетиці.
- •3. Охорона довкілля при міському та сільському територіальному плануванні землекористування.
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн єс
- •2.2.3. Система планування землекористування у країнах єс
- •1) Федеральний просторовий порядок (державний рівень);
- •2) Рівень федеральної землі;
- •3) Регіональне планування;
- •4) Місцеве планування (на рівні муніципальних утворень).
- •1. Освоєні землі, тобто землі, які перебувають у вжитку, мають розвинену інфраструктуру, посилено використовуються людиною.
- •2. Придатні для освоєння, тобто землі, які можна використовувати тепер або в майбутньому. Вони можуть бути у двох формах:
- •3. Непридатні для освоєння, тобто землі, на яких не проводиться і не проводитиметься господарська діяльність. Їх поділяють на дві категорії:
- •1) Переконатися, що планування синтезує інтереси суспільства
- •2.2.4. Підходи до планування землекористування
- •2.3. Концептуальні положення теорії
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •1. Хто планує?
- •1) Припинити ті використання, які несумісні з існуючими;
- •2) Досягнути більшої ефективності у використанні земельних ресурсів певної території;
- •3) Зменшити або унеможливити певні ризики;
- •4) Зберегти або захистити цінні елементи довкілля.
- •1. У цілому світ має в своєму розпорядженні достатньо землі для постачання продуктами сучасного і майбутнього населення планети.
- •2.3.3. Об'єкти і напрями проектування землекористування
- •8) Поліпшення якості навколишнього природного середовища для проживання в селах;
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •1) Центр міста:
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •1) Забезпечення дотримання права власності на землю і права користування відповідно до Земельного кодексу та інших законодавчих актів України;
- •2) Забезпечення пріоритету земель природоохоронного та сільськогосподарського призначення, недопущення необґрунтованого від надання земель для несільськогосподарських потреб;
- •3) Детальний облік природних, економічних, соціальних і екологічних вимог об'єктів землеустрою, просторових властивостей землі і зонування при вирішенні землевпорядних завдань;
- •2,6, Предмет землевпорядного проектування
- •2.7.Документація із землеустрою та її зміст
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який одночасно є її держаним замовником і має такі обов'язки:
- •2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію, зокрема:
- •4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.
- •3.4.3. Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне і ерозійне районування земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •4.1. Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4. Методи оцінювання економіко-географічного і природно-господарського використання території
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •1) Відносно елементів суспільного відтворення:
- •2) Відносно центру району, області, країни: центральне, периферійне, ексцентричне тощо;
- •3) Залежно від масштабів (або дистанційності) об'єктів. Сукупність егп областей України характеризується унікальним
- •4.4.2. Метод оцінювання природно-господарського використання земель
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації,
- •4.6. Методи аналітико-розрахункового
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •5) Впровадження норм і нормативів у практику планування та землевпорядного проектування.
- •1. Нормативи ефективності суспільного виробництва (виробництво продукції на одиницю площі, на 1 грн. Витрат, фондовіддача, зростання продуктивності праці).
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •1. Карти, що розкривають значення і місце об'єкта та процесів у
- •6. Карти функціонального зонування території (сучасний стан і перспектива).
- •8. Карти оцінювання земель.
- •4.7 Еколого-ландшафтний метод.
- •2) Епіфітотійних чинників, що характеризують фіто санітарні умови, вплив шкідників і хвороб на формування агроекологічних умов.
- •1. Метод поєднання агроекологічних рядів земель. Цей метод дає змогу поділити землі за:
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •1. Загальнодержавні програми використання і охорони земель погоджує Кабінет Міністрів України.
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •6.1. Зміст робіт, пов'язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •1) У науково-дослідній роботі:
- •2) У сфері проектно-вишукувальної діяльності:
- •4) Особливо охоронних територій і об'єктів;
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •3) Формування раціональної територіальної організації виробництва;
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1) На прогнозний період:
- •7.4. Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •7.5. Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •1) Оцінювання земель за їх придатністю для різного цільового використання;
- •7.6.6. Еколого-ландшафтне районування та агроекологічне оцінювання земель
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.1, Характеристика системи землеволодінь
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •4) Реорганізацією землеволодінь і землекористувань. Пропозиції щодо усунення недоліків у землеволодінні і землекористуванні можна відобразити за формою відповідних таблиць.
- •7.9. Організація території сільськогосподарських підприємств
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •1. Природні умови й ресурси.
- •2. Господарське використання земельних ресурсів.
- •3. Природоохоронне й рекреаційне оцінювання території природного парку.
- •8.2. Методика розроблення техніко-економічного обґрунтування створення національних природних парків
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8,2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.5. Землекористування об'єктів туризму, відпочинку і санаторного лікування
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних
- •1. Аналіз сучасного рівня рекреаційного освоєння, який містить:
- •2. Комплексне оцінювання рекреаційного потенціалу майбутнього парку проводять на основі комплексного оцінювання і функціонального зонування території, яке передбачає:
- •4. Визначення місткості рекреаційної зони на основі ландшафтного зонування передбачає:
- •2. Навантаження на лісонасадження при ухилі рельєфу 3-8, 8 - зо і понад 30° зменшується відповідно на 25, 50 і 100 %.
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.8. Обґрунтування розвитку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів
- •3) Цілеспрямований розвиток таких співвідношень у рівні життя Населення, які забезпечили б оптимальні умови для розв'язання економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей.
- •8.2.9. Інженерно-технічне облаштування території
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •9.1. Основні вимоги до складання проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.1. Правові вимоги до проектування землекористування адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •1) Вивчення та аналіз:
- •2) Визначення режиму території, у тому числі охоронних зобо в'язань та обмежень на використання земельної ділянки.
- •3) Графічних матеріалів:
- •4) Матеріалів погодження та затвердження проекту:
- •10.3. Методика розроблення проекту організації території
- •8) Погодження та затвердження проекту.
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.1. Біолого-відновлювальні заходи лісових ресурсів, фауни та рідкісних рослин
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •1) Розглядають:
- •2) Затверджує вища організація або орган, компетенція якого ви значена законодавством.
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •§ 11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •1) Склад і чисельність власників земельних часток (паїв);
- •2) Розміщення комунальних об'єктів на території землекористування (кладовищ, водозабірних та водоскидних об'єктів, сміттєсховищ, скотомогильників тощо) та потребу в їх розміщенні; 3) межі:
- •10) Характеристика земель, що перебувають у власності:
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •41.1 % Від загальної кількості.
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •1. Оренда землі, га:
- •2. Тимчасове користування землями, га: землі лісового фонду — 829,2;
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських
- •11.2.6. Формування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів
- •111.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •1. Для сільськогосподарського приватного підприємства (спп) м.П. Торбенка
- •2. Для фермерського господарства а.І. Пушняка
- •3. Для фермерського господарства в.М. Нероби
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •1. Площове землекористування підприємств, яке поділяють на:
- •3. Повне врахування впливу несільськогосподарських підприємств на використання землі й охорону навколишнього природного середовища.
- •4. Реорганізація землекористування. Питання організації водойм і обґрунтування проекту розміщення
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів землеустрою
- •2. Географічні чинники:
- •3. Соціальні чинники:
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель,
- •12.5. Методика формування земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
2) Епіфітотійних чинників, що характеризують фіто санітарні умови, вплив шкідників і хвороб на формування агроекологічних умов.
Антропогенні чинники є сукупністю впливів господарської й іншої діяльності людини на стан земель. До них належать: спеціалізація підприємств, структура земельних угідь і посівних площ, застосовувані технології обробітку культур, системи машин, добрив, захисту рослин тощо.
Агроекологічні режими — це показники, що характеризують сукупний вплив різних чинників на хід і спрямованість процесів життєзабезпечення сільськогосподарських рослин.
Агроекологічними режимами є радіаційний, тепловий, харчовий, водний, повітряний та ін. * Найважливіші показники агроекологічних режимів: трофність (запаси елементів мінерального харчування в підстильних породах, ґрунтах і коренедоступних ґрунтових водах); фізико-механічна стійкість; проточність; лужність; засоленість; зволоження. При агроекологічній типізації земель застосовують такі показники: 1. Чинники життєзабезпечення і продуктивності сільськогосподарських рослин, властиві їм екологічні режими. При складанні проекту землеустрою землевпорядник-проектувальник виокремлює однорідні за сукупністю екологічних режимів земельні ділянки, установлює чинники, які обмежують розміщення сільськогосподарських культур, причини, що знижують їх продуктивність і якість продукції, визначає придатність земельної ділянки під культури (види, сорти) і угіддя, а також заходи, потрібні для поліпшення життєзабезпечення рослин.
2. Природні характеристики земельних ділянок у їх генетичній поєднаності, що дає змогу встановлювати і прогнозувати агроекологічний стан земель. Проектувальник установлює можливу зміну природних характеристик територій під впливом господарського використання земель і визначає заходи щодо запобігання процесам деградації або усунення їх негативних наслідків. 3. Екологічні і технологічні умови господарського використання земель. Проектувальник оцінює природні чинники як умови формування санітарно-екологічної обстановки, умови роботи сільськогосподарської техніки (контурність угідь, рельєф, ущільнення ґрунту та ін.), культуртехнічний стан земель (закущеність, горбистість, кам'янистість тощо).
Зміст агроекологічного оцінювання земель у межах сільськогосподарського підприємства виражається у віднесенні території господарства до визначених градацій рельєфу, зволоження, багатства (трофності) ґрунтів, інтенсивності алювіальних або делювіальних процесів та інших умов, відповідно до вимог сільськогосподарських (які культивуються і природних кормових) рослин до умов життєзабезпечення, з урахуванням їх реакції на умови середовища, здатності адаптуватися і відгукуватися на технічні засоби поліпшення конкретних агроекологічних умов.
Метод еколого-ландшафтного землеустрою, основою якого є агроекологічна типізація, призначений для діагностики й оцінювання агроекологічного стану земель, виявлення їхньої придатності під культури й угіддя, а також для розроблення заходів щодо охорони земель і поліпшення режимів життєзабезпечення конкретних груп сільськогосподарських рослин. Він є інструментарієм, що дає змогу проводити територіальну і внутрішньогосподарську організацію території сільськогосподарських підприємств із максимальним урахуванням агроекологічного потенціалу земель і здійснювати їх використання, ґрунтуючись на принципах економічної ефективності, екологічній безпеці і соціальній прийнятності.
При використанні методичного підходу агроекологічної типізації
земель здійснюють:
♦ комплексне багатофакторне агроекологічне оцінювання території;
♦ оцінювання екологічних режимів, що визначають придатність земель під сільськогосподарські культури;
♦ виявлення агроекологічно однорідних ділянок (агроекотипів) як фізичної основи для виділення при землеустрої виробничих ділянок (полів сівозмін, робочих ділянок);
♦ виділеня типів землекористування як агроекологічних комплексів земель, що є базисом для організації виробничих масивів (сівозмін, сіножате- пасовищезмін, угідь);
♦ виявлення агроекологічно однотипних територій (агроекотипів) для формування виробничих підрозділів і обґрунтування системи ведення господарства.
Виділення систематичних одиниць типізації ґрунтується на сукупності таких методів.