4) Матеріалів погодження та затвердження проекту:

• акт польового обстеження і погодження меж;

• висновки про погодження проекту;

• рішення про затвердження проекту землеустрою та встанов­лення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядають та затверджують сільська, селищ­на, міська рада, обласна, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація чи в установленому порядку подають іншим органам, до повноважень яких належить надання у ко­ристування або передача у власність земельних ділянок.

10.3. Методика розроблення проекту організації території

Будь-яка зміна цільового використання земель передбачає ведення на ній господарства у певному напрямку. Пристосування території виражається в тому, що земля як об'єкт господарюванняорганізовується, тобто розбивається на окремі земельні ділянки, кожна з яких має властивості (або їх комплекс), потрібні для вико­ристання їх для найприйнятніших народногосподарських цілей (дод. 10 - 12). Такий комплекс території, тобто земельна площа, ха­рактеризується в цьому разі трьома основними ознаками:

1. розміром;

2. складом господарських угідь, що входять до неї і визначають цільове призначення земель;

3. формою розташування складових частин, які визначають її якість, структуру, ґрунтово-рослинний покрив тощо.

За цими найважливішими ознаками і визначається впорядку­вання будь-якої земельної ділянки. Саме вони і є безпосереднім предметом землевпорядних дій.

Зміст проекту організації території національного природного парку змінюється залежно від природних умов, проте у загальному вигляді в ньому можна виділити такі складові:

1. функціональне зонування території;

2. організація території заповідної зони;

3. організація та облаштування території рекреаційної зони;

4. організація та облаштування території господарської зони;

5. система охорони та відтворення природних ресурсів;

6. еколого-економічне та соціальне оцінювання проекту;

7. механізм реалізації проекту;

8) Погодження та затвердження проекту.

Кожна з перелічених складових має розв'язувати комплекс склад­них питань. Тому, з метою забезпечення певної методичної послідо­вності у вирішенні проектних завдань різного значення, в табл. 10.1 наведено структурний поділ проекту організації території націона­льного природного парку.

Таблиця 10.1. Рекомендована структура проекту організації території національних природних парків

10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань

Підготовчі роботи поділяють на камеральні та польові. Камера­льні роботи передбачають збирання, систематизацію, вивчення, аналіз і оцінювання планово-картографічних, земельно-кадастро­вих, лісовпорядних ландшафтних, ґрунтових та інших матеріалів обстежень, які характеризують стан використання земель. Вивча­ють топографічні карти з перетином горизонталей через 5 м. Тех­нічною основою для складання проекту природного парку є плани землекористувань, які входять у територію парку, в масштабі 1 : 10 000 для гірських районів та лісостепу і 1 : 25 000 для степу. Із них формують основу плану з горизонталями для розроблення про­екту та складання карт і картограм природних ландшафтів, типоло­гії лісів, ґрунтів, еродованості, геоботанічного обстеження тощо.

У результаті вивчення і узагальнення матеріалів, зібраних у процесі камеральних підготовчих робіт, визначають зміст і обсяги польових підготовчих робіт. У процесі таких робіт обстежують міс­цевість, уточнюють і доповнюють дані, одержані при розробленні техніко-економічного обґрунтування.

Унаслідок польового обстеження визначають і уточнюють площі, розміщення і доцільність подальшого цільового використання тих чи інших угідь. З'ясовують і уточнюють межі функціональних зон природного парку, можливі рубежі їх закріплення. Намічають осно­вні протиерозійні, природоохоронні, екологічні та інші заходи. Ре­зультати землевпорядних вишукувань фіксують у технічному звіті і відображають на плані обстеження території. На плані схематично показують масиви функціональних зон, проектне розміщення гос­подарського центру, наближене розміщення об'єктів інженерного облаштування ландшафтів тощо.