1. Аналіз сучасного рівня рекреаційного освоєння, який містить:

• аналіз мережі, яка склалася, закладів відпочинку, туризму, санаторного лікування;

• визначення рівня фактичної забезпеченості населення місця ми в закладах відпочинку;

• порівняння рівня фактичної забезпеченості з нормативними даними;

• складання характеристик основних закладів відпочинку із за­значенням їх профілю, місткості, місцезнаходження, відомчої прина­лежності, відповідності вимогам комфортності і капітальності споруд.

2. Комплексне оцінювання рекреаційного потенціалу майбутньо­го парку проводять на основі комплексного оцінювання і функціонального зонування території, яке передбачає:

• виявлення і конкретизацію функції зон рекреаційного і ви­вчення характеру їх сучасного використання;

• вивчення природно-кліматичних умов (клімат, рельєф, гідро­графічна мережа, рослинність, радіаційна забрудненість) і про­ведення функціонального зонування територій, придатних для орга­нізації масового відпочинку з урахуванням природоохоронних вимог;

• оцінювання можливостей освоєння окремих територій і вилу­чення їх із числа територій, непридатних для рекреаційного будів­ництва;

• оцінювання територій за ступенем унікальності рекреаційних ресурсів і ступенем привабливості земельних ділянок з метою орга­нізації різних видів відпочинку, туризму, екскурсійної діяльності;

• визначення рівнів соціально-культурного та історико-культурного потенціалу центрів туризму і відпочинку, які входять до скла­ду рекреаційних зон;

• вивчення умов транспортної доступності і зручностей руху від місць формування потоку відпочивальників до місць відпочинку.

Визначення потреби населення в земельних ділянках і місцях закладів відпочинку на розрахунковий термін і насамперед освоєння, яка враховує:

♦ запити основних демографічних груп населення в усіх видах лікування, відпочинку, туризму в умовах тривалого і короткого відмінку (табл. 8.8);

♦ специфіку регіональних особливостей (Карпат, Придністров'я та ін.);

• можливості резервування на перспективу земель рекреацій­ного призначення для організації зон масового відпочинку регіо­нального, державного і міждержавного значення;

• ступінь необхідності і доцільності створення на території парку місць відпочинку.

Таблиця 8.8.Визначення потреби в місцях відпочинку, туризму

4. Визначення місткості рекреаційної зони на основі ландшафт­ного зонування передбачає:

♦ порівняння рекреаційних навантажень, які пропонуються, з орієнтовними показниками допустимого навантаження на природ ний ландшафт за біоекологічним (за стійкістю біоти природного комплексу), технологічним (який відповідає фізичним і гігієнічним вимогам до ландшафту) і психологічним (який ґрунтується на вимо гах рекреаційних оздоровлень від психологічного комфорту) крите­ріями (табл. 8.9);

Таблиця 8.9. Нормативи гранично допустимого рекреаційного навантаження на типи природного ландшафту за різними критеріями його визначення

Примітки: 1. Допускається диференціація зазначених нормативних показників V межах наведених вище значень залежно від специфіки місцевих природних умов.