- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •1. Країна в цілому (загальнодержавний рівень).
- •2. Автономна Республіка Крим, область або група районів (регіональний рівень).
- •3. Міські та сільські поселення, сільські та селищні ради, землеволодіння та землекористування (місцевий рівень).
- •2. Будь-який творчий процес оцінюється через його «розкладання» на прості субпроцеси, які можна вирішити раціональними, формалізованими методами.
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних
- •1) Нагромадження відходів;
- •1. Установлення соціальних та економічних зв'язків.
- •2. Установлення транс'європейських мереж (теNs — Trans Europеаn Nets) у транспорті, телекомунікаціях, енергетиці.
- •3. Охорона довкілля при міському та сільському територіальному плануванні землекористування.
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн єс
- •2.2.3. Система планування землекористування у країнах єс
- •1) Федеральний просторовий порядок (державний рівень);
- •2) Рівень федеральної землі;
- •3) Регіональне планування;
- •4) Місцеве планування (на рівні муніципальних утворень).
- •1. Освоєні землі, тобто землі, які перебувають у вжитку, мають розвинену інфраструктуру, посилено використовуються людиною.
- •2. Придатні для освоєння, тобто землі, які можна використовувати тепер або в майбутньому. Вони можуть бути у двох формах:
- •3. Непридатні для освоєння, тобто землі, на яких не проводиться і не проводитиметься господарська діяльність. Їх поділяють на дві категорії:
- •1) Переконатися, що планування синтезує інтереси суспільства
- •2.2.4. Підходи до планування землекористування
- •2.3. Концептуальні положення теорії
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •1. Хто планує?
- •1) Припинити ті використання, які несумісні з існуючими;
- •2) Досягнути більшої ефективності у використанні земельних ресурсів певної території;
- •3) Зменшити або унеможливити певні ризики;
- •4) Зберегти або захистити цінні елементи довкілля.
- •1. У цілому світ має в своєму розпорядженні достатньо землі для постачання продуктами сучасного і майбутнього населення планети.
- •2.3.3. Об'єкти і напрями проектування землекористування
- •8) Поліпшення якості навколишнього природного середовища для проживання в селах;
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •1) Центр міста:
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •1) Забезпечення дотримання права власності на землю і права користування відповідно до Земельного кодексу та інших законодавчих актів України;
- •2) Забезпечення пріоритету земель природоохоронного та сільськогосподарського призначення, недопущення необґрунтованого від надання земель для несільськогосподарських потреб;
- •3) Детальний облік природних, економічних, соціальних і екологічних вимог об'єктів землеустрою, просторових властивостей землі і зонування при вирішенні землевпорядних завдань;
- •2,6, Предмет землевпорядного проектування
- •2.7.Документація із землеустрою та її зміст
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який одночасно є її держаним замовником і має такі обов'язки:
- •2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію, зокрема:
- •4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.
- •3.4.3. Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне і ерозійне районування земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •4.1. Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4. Методи оцінювання економіко-географічного і природно-господарського використання території
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •1) Відносно елементів суспільного відтворення:
- •2) Відносно центру району, області, країни: центральне, периферійне, ексцентричне тощо;
- •3) Залежно від масштабів (або дистанційності) об'єктів. Сукупність егп областей України характеризується унікальним
- •4.4.2. Метод оцінювання природно-господарського використання земель
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації,
- •4.6. Методи аналітико-розрахункового
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •5) Впровадження норм і нормативів у практику планування та землевпорядного проектування.
- •1. Нормативи ефективності суспільного виробництва (виробництво продукції на одиницю площі, на 1 грн. Витрат, фондовіддача, зростання продуктивності праці).
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •1. Карти, що розкривають значення і місце об'єкта та процесів у
- •6. Карти функціонального зонування території (сучасний стан і перспектива).
- •8. Карти оцінювання земель.
- •4.7 Еколого-ландшафтний метод.
- •2) Епіфітотійних чинників, що характеризують фіто санітарні умови, вплив шкідників і хвороб на формування агроекологічних умов.
- •1. Метод поєднання агроекологічних рядів земель. Цей метод дає змогу поділити землі за:
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •1. Загальнодержавні програми використання і охорони земель погоджує Кабінет Міністрів України.
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •6.1. Зміст робіт, пов'язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •1) У науково-дослідній роботі:
- •2) У сфері проектно-вишукувальної діяльності:
- •4) Особливо охоронних територій і об'єктів;
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •3) Формування раціональної територіальної організації виробництва;
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1) На прогнозний період:
- •7.4. Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •7.5. Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •1) Оцінювання земель за їх придатністю для різного цільового використання;
- •7.6.6. Еколого-ландшафтне районування та агроекологічне оцінювання земель
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.1, Характеристика системи землеволодінь
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •4) Реорганізацією землеволодінь і землекористувань. Пропозиції щодо усунення недоліків у землеволодінні і землекористуванні можна відобразити за формою відповідних таблиць.
- •7.9. Організація території сільськогосподарських підприємств
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •1. Природні умови й ресурси.
- •2. Господарське використання земельних ресурсів.
- •3. Природоохоронне й рекреаційне оцінювання території природного парку.
- •8.2. Методика розроблення техніко-економічного обґрунтування створення національних природних парків
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8,2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.5. Землекористування об'єктів туризму, відпочинку і санаторного лікування
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних
- •1. Аналіз сучасного рівня рекреаційного освоєння, який містить:
- •2. Комплексне оцінювання рекреаційного потенціалу майбутнього парку проводять на основі комплексного оцінювання і функціонального зонування території, яке передбачає:
- •4. Визначення місткості рекреаційної зони на основі ландшафтного зонування передбачає:
- •2. Навантаження на лісонасадження при ухилі рельєфу 3-8, 8 - зо і понад 30° зменшується відповідно на 25, 50 і 100 %.
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.8. Обґрунтування розвитку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів
- •3) Цілеспрямований розвиток таких співвідношень у рівні життя Населення, які забезпечили б оптимальні умови для розв'язання економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей.
- •8.2.9. Інженерно-технічне облаштування території
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •9.1. Основні вимоги до складання проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.1. Правові вимоги до проектування землекористування адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •1) Вивчення та аналіз:
- •2) Визначення режиму території, у тому числі охоронних зобо в'язань та обмежень на використання земельної ділянки.
- •3) Графічних матеріалів:
- •4) Матеріалів погодження та затвердження проекту:
- •10.3. Методика розроблення проекту організації території
- •8) Погодження та затвердження проекту.
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.1. Біолого-відновлювальні заходи лісових ресурсів, фауни та рідкісних рослин
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •1) Розглядають:
- •2) Затверджує вища організація або орган, компетенція якого ви значена законодавством.
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •§ 11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •1) Склад і чисельність власників земельних часток (паїв);
- •2) Розміщення комунальних об'єктів на території землекористування (кладовищ, водозабірних та водоскидних об'єктів, сміттєсховищ, скотомогильників тощо) та потребу в їх розміщенні; 3) межі:
- •10) Характеристика земель, що перебувають у власності:
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •41.1 % Від загальної кількості.
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •1. Оренда землі, га:
- •2. Тимчасове користування землями, га: землі лісового фонду — 829,2;
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських
- •11.2.6. Формування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів
- •111.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •1. Для сільськогосподарського приватного підприємства (спп) м.П. Торбенка
- •2. Для фермерського господарства а.І. Пушняка
- •3. Для фермерського господарства в.М. Нероби
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •1. Площове землекористування підприємств, яке поділяють на:
- •3. Повне врахування впливу несільськогосподарських підприємств на використання землі й охорону навколишнього природного середовища.
- •4. Реорганізація землекористування. Питання організації водойм і обґрунтування проекту розміщення
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів землеустрою
- •2. Географічні чинники:
- •3. Соціальні чинники:
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель,
- •12.5. Методика формування земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
Відведення земельної ділянки охоплює поняття надання, вилучення, викупу, зміни цільового призначення земель. Громадяни ті юридичні особи як суб'єкти права згідно із Земельним кодексом України можуть набувати земельні ділянки у приватну власність або у постійне користування чи оренду (строкове користування). У постійне користування земельні ділянки можуть придбати юридич ні особи із земель державної і комунальної власності. У тимчасове користування громадяни і юридичні особи набувають земельні ділянки за договором оренди.
У приватну власність громадяни одержують земельні ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, а також внаслідок передачі їм земель державної і комунальної власності через приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини і виділення в натурі (на місцевості) та передача у власність земельної ділянки у розмірі належної їм земельної частки (паю).
Юридичні особи, засновані громадянами або юридичними особа ми України, можуть набувати земельні ділянки у власність для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.
Земельним кодексом України врегульовано відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених Земельним кодексом України.
На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках — районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадянам і юридичним особам із земель комунальної власності відведенням їх у натурі (на місцевості) та оформленням відповідних право встановлювальних документів.
В окремих випадках виникає гостра потреба у наданні земельних ділянок для суспільних та інших потреб, наприклад для будівництва нових підприємств, створення та облаштування установ і організацій, розвитку й розширення населених пунктів, розміщення посольств і представництв іноземних держав тощо, навіть за відсутності вільних земельних ділянок для цих потреб у певній
місцевості.
Зважаючи на ці потреби, Земельний кодекс України передбачає право органів виконавчої влади і місцевого самоврядування надавати земельні ділянки за рахунок тих, що перебувають у власності або користуванні інших осіб, викуповуючи у землевласників або вилучаючи у землекористувачів за правилами і в порядку, визначеними статтями 149 - 151 Земельного кодексу України.
При відведенні земель загальним положенням є обов'язковість погодження питань, пов'язаних із місцем розташування об'єкта, розміром земельної ділянки та умовами її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці та прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Суб'єктом, який зобов'язаний погоджувати питання вилучення земельної ділянки, є юридична особа, якій буде надано у власність або користування вилучену (викуплену) земельну ділянку.
Суб'єктами, з якими погоджується вилучення земельної ділянки, є: власники землі і землекористувачі; сільські, селищні, міські ради; державні адміністрації; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; Кабінет Міністрів України; Верховна Рада України.
Відповідно до встановленої процедури погодження має відбуватися до початку проектування будь-яких робіт, які плануються на земельній ділянці, що вилучається (викуповується).
Право вибору земельної ділянки для розміщення об'єктів належить юридичним особам, зацікавленим у їх відведенні для відповідних цілей.
Земельним кодексом України визначаються органи державної влади та місцевого самоврядування, яким надано право погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення: сільські, селищні, міські ради, державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, а також Верховна Рада України. Погодження здійснюється відповідно до повноважень цих органів щодо вилучення таких ділянок. Тобто ці органи вправі погоджувати місця розташування об'єктів на тих земельних ділянках, які вони можуть вилучати відповідно до своїх повноважень, визначених статтями 149 і 150 Земельного кодексу України
Передбачено також процедуру погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок. Першою стадією цієї процедури є звернення юридичної особи, зацікавленої у вилученні (викупі) земельної ділянки, з клопотанням про погодження місці розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки, зокрема: копія генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту; копія плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням земельної площі, яка вилучається; склад угідь земельної ділянки, що вилучається, умови її відведення.
Наступною стадією є розгляд клопотання відповідною сільською, селищною, міською радою або місцевою державною адміністрацією та надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта.
На третій стадії юридична особа погоджує з відповідними суб'єктами питання, пов'язані з вилученням (викупом) земельної ділянки. Погодження — це отримання згоди щодо: а) найбільш до цільного місця розташування об'єкта з урахуванням його можливого впливу на стан здоров'я людей, екологічну безпеку, забруднення атмосферного повітря та інших об'єктів природи; б) розмірів намічуваної для вилучення земельної ділянки, якщо вони не визначені безпосередньо у Земельному кодексі України (наприклад, для будівництва промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів, добування корисних копалин); в) умов вилучення (викупу) земельної ділянки (наприклад, відшкодування збитків, розміри таких збитків, відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва).
Матеріали зі згодою зазначених органів на вилучення (викуп) земельних ділянок повертаються до сільської, селищної або міської ради, місцевої державної адміністрації. На цьому етапі процедура погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельної ділянки, переходить до наступної (четвертої) стадії.
На цій стадії органи державної влади або органи місцевого самоврядування, які отримали узгоджені матеріали, повинні: а) погоди ти місце розташування того об'єкта, під який має право самостійно вилучати земельну ділянку; б) підготувати та направити свій висновок до інших державних органів, якщо вилучення земельної ділянки під розташування об'єкта виходить за межі їх компетенції. У першому звертаються процедура погодження питань, із вилученням (викупом) земельної ділянки, а в другому — вона переходить до наступної стадії.
Районна державна адміністрація на відповідній стадії у місячний термін розглядає отримані нею матеріали і після розгляду: а) погоджує місце розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку; б) готує свій висновок та надсилає його до Ради міністрів Автономної Республіки Крим або обласної державної адміністрації. В другому випадку процедура погодження питань, пов'язаних із Вилученням (викупом) земельної ділянки, продовжується.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація на відповідній стадії розглядають отримані ними матеріали. Процесуальний термін такого розгляду в коментованій статті щодо зазначених органів не передбачений, але вважається, що він має бути таким самим, як і для розгляду попередніми органами — один місяць. Після розгляду отриманих матеріалів: а) погоджують місце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельні ділянки; б) готують свій висновок та надсилають його до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Державний комітет земельних ресурсів України розглядає отримані матеріали в місячний термін і подає свої пропозиції до Кабінету Міністрів України, який ухвалює відповідне рішення або подає свої пропозиції до Верховної Ради України, якщо з відповідних питань потрібна її згода.
Якщо власник землі або землекористувач, сільська, селищна чи міська рада, органи державної влади не погоджують питання, пов'язані з відведенням земельної ділянки, справа вирішується у судовому порядку відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України. Якщо судові органи задовольняють позов, який стосується оскарження відмови щодо погодження місця розташування об'єкта, їх рішення є підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки.