7.5. Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою

Нормативно-правовою базою, яку використовують при складанні схем землеустрою, є земельне, природоохоронне та інше законодав­ство України і постанови Кабінету Міністрів України, регіональні цільові програми, відомчі нормативні акти, рішення органів дер­жавної влади й органів місцевого самоврядування, пов'язані з ра­ціональним використанням і охороною земель.

При складанні схеми землеустрою слід керуватися нормативно правовими актами, перелік яких наведено у збірниках законодавчих та нормативно-правових актів із питань земельних відносин, землеустрою, земельного кадастру, охорони земель.

До основних нормативно-правових актів належать:

1. Земельний кодекс України;

2. Закон України «Про землеустрій»;

3. Закон України «Про охорону земель»;

4. Закон України «Про природно-заповідний фонд України»;

5. Закон України «Про екологічну мережу України»;

6. Закон України «Про планування і забудову територій»;

7. Закон України «Про оренду землі».

7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району

7.6.1. Загальні положення

Складання схеми землеустрою адміністративного району перед­бачає:

• проведення підготовчих робіт;

• екологоландшафтне та інше районування, агроекологічне оці­нювання земель і агроекологічне зонування території;

• розроблення пропозицій щодо удосконалення використання земель та їх охорони на перспективу;

• оформлення документації схеми землеустрою;

• узгодження і затвердження схеми землеустрою;

• виготовлення і видачу матеріалів схеми землеустрою замовни­кові.

Склад і зміст схеми землеустрою, ступінь деталізації розгляну­тих питань визначаються технічним завданням, обліком конкрет­них природних, економічних і соціальних умов, характером роз­в'язуваних завдань. При цьому доцільно враховувати певні вимоги до встановлення складу і змісту робіт.

Оскільки схема землеустрою адміністративного-територіального утворення є техніко-економічною основою для розроблення і здійснення системи заходів щодо організації території, меліорації земель, захисту земель від різних негативних впливів, удоско­налення розміщення інфраструктури та інших виробничих і со­ціальних об'єктів на рівні відповідних проектів, першочергового значення набуває комплексність, взаємопов'язаність і обґрунтова­ність рішень, які передбачаються схемою та відповідають цим ви­могам.

Аналіз стану розроблення схем землеустрою адміністративних районів показує, що неповне врахування або ігнорування зазначе­них чинників призводить до необґрунтованої необхідності самостій­ного розроблення на рівні адміністративного району окремих питань (складання схем протиерозійних заходів, розміщення тварин­ницьких комплексів, рекультивації земель, розміщення шляхової мережі, використання кормових угідь тощо).

Склад розв'язуваних завдань і ступінь деталізації їх розроблення можуть бути різними, але їх слід опрацьовувати тим більше, чим вища перспективна насиченість території інженерними елементами виробничої й соціальної інфраструктури і чим більше економічних можливостей для реалізації заходів.

Зважаючи на це, схема землеустрою району має не тільки визна­чити технічно обґрунтоване і взаємопов'язане з організацією тери­торії та виробництва розміщення об'єктів меліорації, ферм, доріг та інших комунікацій, а й обґрунтовувати їх економічну цілеспрямованість і можливість виконання технічних вимог під час здійснення зазначених заходів.

Наприклад, у районах, в яких передбачається виконання знач­них обсягів меліоративних робіт, пов'язаних з осушенням перезво­ложених земель і великою контурністю угідь, розміщення мережі водовідвідних каналів, шляхової мережі має бути взаємопов'язане і узгоджене з розміщенням елементів територіального устрою угідь. Аналогічним чином потрібно розв'язувати питання організації во­докористування і розміщення обслуговуючої іригаційної мережі в районах зрошуваного землеробства, розміщення протиерозійних рубежів у районах розвиненої ерозії ґрунтів тощо.

При цьому правильне і узгоджене вирішення цих завдань можна забезпечити при відповідному розробленні питань з організації угідь у схемі землеустрою району.

Відповідно до сучасних вимог склад і зміст схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення мають забезпечувати складання такої документації, яка передбачає детальний розгляд питань, що є складовими проектів територіального і внутрішньогос­подарського землеустрою. До них належать вдосконалення землеволодінь і землекористувань та їх спеціалізації, встановлення між­господарських зв'язків, розміщення виробничих центрів, шляхової і меліоративної мереж, протиерозійних меж трансформації й органі­зації угідь. З огляду на це значною мірою вирішується й урегульо­вується багато інших складових проекту внутрішньогосподарського землеустрою. Оскільки розроблення проектів землеустрою на основі районних схем має стати нормою, проекти повинні бути логічним продовженням й інструментом реалізації схеми.

Водночас складові проектів, які частково розв'язуються в схемі зем­леустрою району, в проектах мають бути, але вже як результат розро­блення в схемі за необхідних уточнень і відповідної деталізації.

Такий підхід до розроблення схеми повинен відобразитися в тех­нічному завданні, а також враховуватися під час проведення підго­товчих робіт і розроблення проектних пропозицій.