Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТРЕТЯК(1-528).doc
Скачиваний:
178
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
14.87 Mб
Скачать

1. Карти, що розкривають значення і місце об'єкта та процесів у

регіоні вищого рангу.

2. Структурні карти, що характеризують: міжгалузеві і внутріш­ньогалузеві пропорції; рівень економічного і соціального розвитку підрайонів району; структурно-функціональні складові (галузі спе­ціалізації, цикли виробництв та ін.); структурно-територіальні складові (територіальну організацію виробництва, формування і розвиток локальних територіально-господарських комплексів тощо).

  1. Ресурсні карти (земельні та інші ресурси як чинник форму­вання територіально-господарських комплексів і умов життєдіяль­ності людини; населення і трудові ресурси).

  2. Карти стану ґрунтового покриву, рослинності, навколишнього природного середовища, що містять інформацію про заходи щодо запобігання їх забрудненню або охорони.

  3. Карти природних і соціальних умов, які обмежують розвиток і функціонування регіонального господарського комплексу (вичерпування ресурсів, забруднення середовища тощо).

6. Карти функціонального зонування території (сучасний стан і перспектива).

7. Карти, що відображують ефективність використання та охорони земель функціонування регіонального господарського комплексу (раціональне використання земельних ресурсів території; раціональне використання території).

8. Карти оцінювання земель.

Можливості виявлення за допомогою карт причинно-наслідкових зв'язків у поєднанні з масивом інформації карт, одержання нових знань про об'єкт програмного прогнозування або проектування сприяють створенню картографічного забезпечення територіального управління земельними ресурсами та землекористуванням підприємств.

Отже, під картографічним забезпеченням землевпорядного проектування розуміють цілеспрямовану тематичну сукупність карто­графічних моделей, яка дає змогу здійснювати комплексний аналіз для з'ясування причинно-наслідкових зв'язків усіх аспектів прогнозування і проектування.

Під час картографування використовують натуральні і вартісні показники.

На картах натуральні і вартісні показники подають у кількісних і якісних вимірах. За допомогою кількісних вимірів на картах за­значають фізичні обсяги. Якісні виміри характеризують на картах структуру, економічну ефективність виробництва, стан земельних ресурсів і природного середовища тощо. Отже, опрацювання уніфі­кованих показників при складанні прогнозних карт є завжди акту­альним завданням.

Прогнозне соціально-економічне картографування у першому наближенні можна визначити як графічне оцінювання можливих напрямів і результатів розвитку та розміщення продуктивних сил на території, а також ресурсів і заходів, необхідних для реалізації поставлених завдань.

Особливе значення має картографічне прогнозування формування системи регіонального або територіального землекористування. Карти при цьому використовують як засіб: територіального аналізу в процесі прогнозування; екстраполяції, за якої карта стає засобом просторової екстраполяції; експертизи при складанні оціночних і спеціальних карт; моделювання при створенні картографічної моделі для оцінювання територіальної організації використання і охорони земель.

Просторова екстраполяція за допомогою карти означає поширення висновків про частину території на всю територію. Пояснюючи ситуацію, карта в цьому разі допомагає виявити тенденції, відповідно до яких висновки поширюються на іншу територію. Отже, карта відіграє важливу роль на всіх етапах землевпорядного проектування, а картографічний метод є одним із важливих методів вивчення стану та тенденцій у використанні земель на всіх рівнях,