8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей

Із створенням національного природного парку змінюється ці­льове призначення (використання) земель. Тому на території парку лісове і сільське господарства набувають статусу допоміжних галу­зей, господарська діяльність в яких здійснюється з додержанням вимог щодо охорони природних ресурсів. Зокрема, в заповідній зоні забороняється порушувати ґрунтовий покрив і гідрологічний режим, розробляти корисні копалини, руйнувати геологічні відшарування, застосувати хімічні засоби, всі види лісокористування, заготовляти кормові трави, лікарські та інші рослини, квіти, насіння, очерет, випасати худобу, виловлювати і знищувати звірів і птахів тощо. В рекреаційній зоні не дозволяються рубки лісу головного користу­вання, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів

заповідної зони.

У підрозділі обґрунтовується переорієнтація цих галузей і розви­ток інших, які не зумовлюють зниження рекреаційної цінності те­риторії парку.

8.2.11. Природоохоронні заходи

У функціональному відношенні система природоохоронних за­ходів складається з таких заходів:

• гігієнічних, які забезпечують нормативну базу і контроль за довкіллям на рівні гігієнічного моніторингу;

• технологічних, які гарантують локалізацію, очищення тощо від­ходів, запровадження безвідходних технологій;

• біологічних, які виконують компенсувальну роль в екосистемі «Земля» і спрямовані на відтворення біологічних ресурсів та охоп­люють лісобіоагротехнічні та інші заходи;

• інженерних (насамперед інженерної підготовки території), які сприяють стабілізації навколишнього природного середовища (гід­ротехнічні тощо);

• землевпорядних, які забезпечують просторовий базис системи, яка сприяє раціональному перерозподілу антропогенних наванта­жень по території і, отже, є інтегруючою основою системи природо­охоронних заходів у цілому;

• організаційних, які передбачають заходи щодо реалізації про­ектних пропозицій з охорони довкілля, створення управлінських структур, матеріально-технічне забезпечення тощо.

Розроблення системи природоохоронних заходів починається пі­сля виявлення проблемних ситуацій, у межах яких формуються мі-кросистеми цих заходів, оскільки ліквідувати її можна різними спо­собами (із розробленням кількох варіантів). Після оцінювання ефек­тивності кожного варіанта (способу) із них вибирають базовий (основ­ний), який є основою проекту природоохоронних заходів. Після цьо­го здійснюють кінцеве узгодження цілей з ресурсами.

8.2.12. Техніко-економічні показники

Показники, отримані в процесі розроблення техніко-економіч-ного обґрунтування, зведено в табл. 8.12. Вони характеризують про­ектні рішення щодо створення або внесення змін у відповідний об'єкт землеустрою.

онтрольні запитання і завдання

1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань. 2. Ме­тодика розроблення техніко-економічного обґрунтування створення національних (регіональних) природних парків. 3. Показники оцінювання природних умов і ресурсів при роз­робленні техніко-економічного обґрунтування створення наці­ональних (регіональних) природних парків. 4. Методика оці­нювання структури використання земельних ресурсів. 5. Ме­тодика оцінювання використання земель лісового фонду в техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків. 6. Методика оцінювання стану та пропозиції щодо використання земель сільськогоспо­дарського призначення в техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків. 7. Методика оцінювання землекористування об'єктів туризму, відпочинку, санатор­ного лікування в техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регі­ональних) природних парків. 8. Методика природоохоронного і рекреаційного оціню­вання природних ресурсів та розроблення пропозицій щодо їх використання в техні­ко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків. 9. Методика комплексного оцінювання землекористування в техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних пар­ків. 10. Методика оцінювання земель рекреаційного призначення та зміст плану­вання їх використання в техніко-економічному обґрунтуванні створення національ­них (регіональних) природних парків.11.Методика естетичного оцінювання природ­них ландшафтів і проектування заходів щодо підвищення їх привабливості в техні­ко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків. 12. Який порядок обґрунтування основних природоохоронних рішень із зміни цільового призначення земель у техніко-економічному обґрунтуванні створення на­ціональних (регіональних) природних парків? 13. Який порядок обґрунтування роз­витку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів у техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків? 14. Зміст інженерно-технічного об­лаштування території у техніко-економічному обґрунтуванні створення національ­них (регіональних) природних парків. 15. Методика обґрунтування розвитку земле­користування суміжних галузей у техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків. 16. Методика обґрунтування приро­доохоронних заходів щодо створення національних (регіональних) природних парків. 17. Зміст техніко-економічних показників у техніко-економічному обґрунтуванні створення національних (регіональних) природних парків.

Частина III

СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЗЕМЛЕУСТРОЮ

• Складання проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень

• Складання проектів організації

та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природо­охоронного, оздоровчого, рекреаційного та істоко-культурного призначення

• Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

• Складання проектів відведення земельних ділянок

Розділ 9

СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ УСТАНОВЛЕННЯ І ЗМІНИ МЕЖ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ