- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •1. Країна в цілому (загальнодержавний рівень).
- •2. Автономна Республіка Крим, область або група районів (регіональний рівень).
- •3. Міські та сільські поселення, сільські та селищні ради, землеволодіння та землекористування (місцевий рівень).
- •2. Будь-який творчий процес оцінюється через його «розкладання» на прості субпроцеси, які можна вирішити раціональними, формалізованими методами.
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних
- •1) Нагромадження відходів;
- •1. Установлення соціальних та економічних зв'язків.
- •2. Установлення транс'європейських мереж (теNs — Trans Europеаn Nets) у транспорті, телекомунікаціях, енергетиці.
- •3. Охорона довкілля при міському та сільському територіальному плануванні землекористування.
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн єс
- •2.2.3. Система планування землекористування у країнах єс
- •1) Федеральний просторовий порядок (державний рівень);
- •2) Рівень федеральної землі;
- •3) Регіональне планування;
- •4) Місцеве планування (на рівні муніципальних утворень).
- •1. Освоєні землі, тобто землі, які перебувають у вжитку, мають розвинену інфраструктуру, посилено використовуються людиною.
- •2. Придатні для освоєння, тобто землі, які можна використовувати тепер або в майбутньому. Вони можуть бути у двох формах:
- •3. Непридатні для освоєння, тобто землі, на яких не проводиться і не проводитиметься господарська діяльність. Їх поділяють на дві категорії:
- •1) Переконатися, що планування синтезує інтереси суспільства
- •2.2.4. Підходи до планування землекористування
- •2.3. Концептуальні положення теорії
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •1. Хто планує?
- •1) Припинити ті використання, які несумісні з існуючими;
- •2) Досягнути більшої ефективності у використанні земельних ресурсів певної території;
- •3) Зменшити або унеможливити певні ризики;
- •4) Зберегти або захистити цінні елементи довкілля.
- •1. У цілому світ має в своєму розпорядженні достатньо землі для постачання продуктами сучасного і майбутнього населення планети.
- •2.3.3. Об'єкти і напрями проектування землекористування
- •8) Поліпшення якості навколишнього природного середовища для проживання в селах;
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •1) Центр міста:
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •1) Забезпечення дотримання права власності на землю і права користування відповідно до Земельного кодексу та інших законодавчих актів України;
- •2) Забезпечення пріоритету земель природоохоронного та сільськогосподарського призначення, недопущення необґрунтованого від надання земель для несільськогосподарських потреб;
- •3) Детальний облік природних, економічних, соціальних і екологічних вимог об'єктів землеустрою, просторових властивостей землі і зонування при вирішенні землевпорядних завдань;
- •2,6, Предмет землевпорядного проектування
- •2.7.Документація із землеустрою та її зміст
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який одночасно є її держаним замовником і має такі обов'язки:
- •2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію, зокрема:
- •4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.
- •3.4.3. Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне і ерозійне районування земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •4.1. Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4. Методи оцінювання економіко-географічного і природно-господарського використання території
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •1) Відносно елементів суспільного відтворення:
- •2) Відносно центру району, області, країни: центральне, периферійне, ексцентричне тощо;
- •3) Залежно від масштабів (або дистанційності) об'єктів. Сукупність егп областей України характеризується унікальним
- •4.4.2. Метод оцінювання природно-господарського використання земель
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації,
- •4.6. Методи аналітико-розрахункового
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •5) Впровадження норм і нормативів у практику планування та землевпорядного проектування.
- •1. Нормативи ефективності суспільного виробництва (виробництво продукції на одиницю площі, на 1 грн. Витрат, фондовіддача, зростання продуктивності праці).
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •1. Карти, що розкривають значення і місце об'єкта та процесів у
- •6. Карти функціонального зонування території (сучасний стан і перспектива).
- •8. Карти оцінювання земель.
- •4.7 Еколого-ландшафтний метод.
- •2) Епіфітотійних чинників, що характеризують фіто санітарні умови, вплив шкідників і хвороб на формування агроекологічних умов.
- •1. Метод поєднання агроекологічних рядів земель. Цей метод дає змогу поділити землі за:
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •1. Загальнодержавні програми використання і охорони земель погоджує Кабінет Міністрів України.
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •6.1. Зміст робіт, пов'язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •1) У науково-дослідній роботі:
- •2) У сфері проектно-вишукувальної діяльності:
- •4) Особливо охоронних територій і об'єктів;
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •3) Формування раціональної територіальної організації виробництва;
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •1) На прогнозний період:
- •7.4. Організація робіт, пов'язаних із складанням схем землеустрою
- •7.5. Нормативно-правова база, яку використовують при складанні схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •1) Оцінювання земель за їх придатністю для різного цільового використання;
- •7.6.6. Еколого-ландшафтне районування та агроекологічне оцінювання земель
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.1, Характеристика системи землеволодінь
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •4) Реорганізацією землеволодінь і землекористувань. Пропозиції щодо усунення недоліків у землеволодінні і землекористуванні можна відобразити за формою відповідних таблиць.
- •7.9. Організація території сільськогосподарських підприємств
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •1. Природні умови й ресурси.
- •2. Господарське використання земельних ресурсів.
- •3. Природоохоронне й рекреаційне оцінювання території природного парку.
- •8.2. Методика розроблення техніко-економічного обґрунтування створення національних природних парків
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8,2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.5. Землекористування об'єктів туризму, відпочинку і санаторного лікування
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних
- •1. Аналіз сучасного рівня рекреаційного освоєння, який містить:
- •2. Комплексне оцінювання рекреаційного потенціалу майбутнього парку проводять на основі комплексного оцінювання і функціонального зонування території, яке передбачає:
- •4. Визначення місткості рекреаційної зони на основі ландшафтного зонування передбачає:
- •2. Навантаження на лісонасадження при ухилі рельєфу 3-8, 8 - зо і понад 30° зменшується відповідно на 25, 50 і 100 %.
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.8. Обґрунтування розвитку природоохоронних, рекреаційних, науково-дослідних, естетичних та інших природних комплексів і об'єктів
- •3) Цілеспрямований розвиток таких співвідношень у рівні життя Населення, які забезпечили б оптимальні умови для розв'язання економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей.
- •8.2.9. Інженерно-технічне облаштування території
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •9.1. Основні вимоги до складання проектів установлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.1. Правові вимоги до проектування землекористування адміністративно-територіальних утворень
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •1) Вивчення та аналіз:
- •2) Визначення режиму території, у тому числі охоронних зобо в'язань та обмежень на використання земельної ділянки.
- •3) Графічних матеріалів:
- •4) Матеріалів погодження та затвердження проекту:
- •10.3. Методика розроблення проекту організації території
- •8) Погодження та затвердження проекту.
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.1. Біолого-відновлювальні заходи лісових ресурсів, фауни та рідкісних рослин
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •1) Розглядають:
- •2) Затверджує вища організація або орган, компетенція якого ви значена законодавством.
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •§ 11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •1) Склад і чисельність власників земельних часток (паїв);
- •2) Розміщення комунальних об'єктів на території землекористування (кладовищ, водозабірних та водоскидних об'єктів, сміттєсховищ, скотомогильників тощо) та потребу в їх розміщенні; 3) межі:
- •10) Характеристика земель, що перебувають у власності:
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •41.1 % Від загальної кількості.
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •1. Оренда землі, га:
- •2. Тимчасове користування землями, га: землі лісового фонду — 829,2;
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських
- •11.2.6. Формування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів
- •111.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •1. Для сільськогосподарського приватного підприємства (спп) м.П. Торбенка
- •2. Для фермерського господарства а.І. Пушняка
- •3. Для фермерського господарства в.М. Нероби
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •1. Площове землекористування підприємств, яке поділяють на:
- •3. Повне врахування впливу несільськогосподарських підприємств на використання землі й охорону навколишнього природного середовища.
- •4. Реорганізація землекористування. Питання організації водойм і обґрунтування проекту розміщення
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів землеустрою
- •2. Географічні чинники:
- •3. Соціальні чинники:
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель,
- •12.5. Методика формування земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод
9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
Раціональному територіальному розвитку системи сталого землекористування приділяється особлива увага як важливому засобу формування сприятливого середовища проживання людей та ефективного використання природних ресурсів, забезпечення розвитку внутрішніх функціонально-планувальних зв'язків, що сприяють мінімізації середніх витрат часу на відновлення людських ресурсів, пересування населення від місць проживання до місць прикладення праці та максимізації створення валової доданої вартості.
У процесі реконструкції існуючих та формування землекористування нових міст основними завданнями його територіального розвитку є:
♦ вибір територій землекористування нового будівництва;
визначення регіональних напрямів перспективного розвитку територіального землекористування;
визначення земель резервного фонду (земель запасу) для резервування територій.
Земельні ділянки для розвитку міст вибирають на засадах встановлення економічних і господарських зв'язків у відповідних системах розселення та агломераціях у взаємодії з навколишніми поселеннями та господарськими комплексами приміських зон.
Земельні ділянки, які вибирають для будівництва нового або розширення існуючого міста, визначають з урахуванням можливого перспективного розвитку його основних функціональних елементів. Ці ділянки повинні мати:
достатню земельну площу для розміщення і розвитку всіх видів будівництва;
природні дані щодо створення комфортних умов проживання та відпочинку населення, естетичного збагачення ландшафту міста;
сприятливі інженерно-геологічні умови, які дають змогу здійснювати промислово-комунальне, житлове, громадське та зелене будівництво з мінімізацією витрат на інженерні споруди і підготовку території;
близькість до джерел або магістральних комунікацій енерго- та водопостачання (особливо у випадках розвитку водомістких підприємств і виробництв);
умови для компактного формування міського землекористування, доцільного взаєморозміщення основних функцій міста та умови для зручного підключення до мереж зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного, водного).
З метою підвищення компактності міста і обмеження вилучення під забудову цінних сільськогосподарських земель в окремих випадках доцільно використовувати під забудову (якщо немає вільних земель) ділянки, які потребують наднормативних витрат на їх освоєння. При цьому необхідне відповідне економічне обґрунтування заходів щодо інженерної підготовки, інженерного обладнання та оздоровлення територій і навколишнього природного середовища.
У сейсмічних районах враховують також сейсмічне мікрозонування територій.
Не допускається розміщення житлової та громадської забудови:
на земельних ділянках, розташованих у зонах інтенсивного впливу зсувів, а також у зонах впливу селевих потоків та снігових явищ;
у першій зоні санітарної охорони джерел водопостачання і майданчиків водопровідних споруд, якщо об'єкти, які проектуються, не пов'язані з експлуатацією джерел; на територіях живлення підземних водоносних горизонтів;
у зонах можливого катастрофічного затоплення завглибшки 1,5 м і більше;
на земельних ділянках, забруднених органічними і радіоактивними відходами; у санітарних зонах відвалів породи вугільних, сланцевих шахт і збагачувальних фабрик, а також ближче ніж 100 м від контурів породних відвалів, якщо не передбачені спеціальні охоронні заходи (узгоджені з органами санітарного та гірничого нагляду);
на відстані не менш як 100 м від контурів торфовищ, лісових масивів хвойних порід і 50 м — від лісових масивів листяних порід, розташованих за межами міста;
у сейсмічних районах, які безпосередньо прилягають до активних розломів;
у зонах охорони гідрометеостанцій; охоронних зонах магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;
у санітарно-захисних зонах промислових підприємств, джерел електромагнітного, іонізуючого випромінювання, у шумозахисних зонах аеропортів, смугах відчуження залізниць та ін.;
у перших зонах округів санітарної охорони курортів, якщо об'єкти, які проектуються, не пов'язані з експлуатацією природних лікувальних ресурсів курортів; у других зонах округів санітарної охорони курортів, якщо об'єкти забудови спричинюють забруднення атмосфери, ґрунту та вод, є джерелами перевищення нормативних рівнів шуму; у третіх зонах округів санітарної охорони курортів у разі негативного впливу на природні лікувальні засоби і санітарний стан курорту;
на територіях смуг відведення трас зовнішнього транспорту (залізниць, автомобільних доріг І та II категорій);
на землях природних національних парків, дендропарків і водоохоронних зон;
на землях зелених зон міст, у тому числі землях міських лісів та лісопарків, якщо об'єкти, які проектуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства;
на територіях природних заповідників і заказників та їхніх охоронних зон (без дозволу відповідних державних органів охорони пам'яток природи);
на землях археологічних, історико-культурних заповідників та їхніх охоронних зон (без урахування особливих положень, встановлених відповідними органами, щодо певного історико-культурного заповідника, а також в охоронних зонах пам'яток історії, культури та архітектури).
З урахуванням наведених вимог розробляють схему обмежень у використанні земель, яка є вихідним матеріалом для вибору земельних ділянок подальшого розвитку міст.
Раціональні напрямки та масштаби територіального розвитку міст визначають на підставі комплексного аналізу всіх ресурсів (земельних, природних, трудових тощо) і розроблення альтернативних варіантів з визначенням і оцінюванням наслідків від реалізації кожного з них.
Основою для вибору оптимального варіанта розвитку землекористування міста є техніко-економічне, економіко-містобудівне, екологічне та грошове оцінювання території. Перше ґрунтується на порівнянні вартості інженерного облаштування території, всієї інфраструктури міста та інших заходів, пов'язаних з містобудуванням, друге — на порівнянні їх містобудівної якості (соціальний комфорт, функціонально-планувальна, інженерно-технічна, історико-культурна, естетична та екологічна цінність територій) та споживної (балансової) вартості землі з урахуванням наявних міських фондів.
Визначення земель резервного фонду для резервування території всіх видів містобудівної діяльності є важливим заходом забезпечення раціонального територіального землекористування розвитку міст. Воно має забезпечувати маневрування поетапного освоєння різних ділянок залежно від форм власності на землю у межах міста і приміської зони з урахуванням розміщення всіх видів будівництва, зокрема індивідуальної та багатоповерхової житлової забудови.
Територіальний розвиток і резервування земель для розміщення міського землекористування ґрунтуються на матеріалах земельного та містобудівного кадастрів з урахуванням можливостей викупу або відчуження земель у власників і землекористувачів з визначенням режиму їх використання до початку освоєння та черговості здійснення забудови.
Для планомірного територіального розвитку землекористування міст при розробленні землевпорядних рішень доцільне визначення перспективної міської межі, а також меж адміністративно підпорядкованих місту земель з відповідним порядком землекористування, враховуючи дані земельного кадастру, грошового оцінювання земель тощо.