2. Географічні чинники:

♦ земля (наявна земельна площа, топографія, ґрунти, ґрунтова

структура, дренаж, аерозйомка);

♦ клімат (сезонні коливання, швидкість і напрямок вітрів, кіль

кість сонячної радіації, вологість; характер опадів — дощ, сніг, град,

кількість і частота опадів; особливі явища — урагани тощо);

• водні ресурси (кількість, якість, джерела);

• сировина (характер розташування, відстань до споживача);

♦ паливо та енергія (вугілля, нафта, газ, вода, дрова, атомна

"Транспорт (тип мережі - залізничний, автодорожній, водний, .„вітряний; клас аеропорти, трубопроводи; місцевий транспорт)

3. Соціальні чинники:

♦ кількість населення;

♦ забезпеченість житлом;

♦ розпорошеність майна;

♦ медичне обслуговування;

♦ умови для відпочинку;

♦ умови для освіти;

♦ роль жінок;

♦ вплив церкви

♦ преса;

♦ літопис злочинів

• протипожежна служба;

• умови наукових досліджень і робота планової комісії;

• суспільне становище та інші елементи культури;

• суспільні відносини.

Кожен із зазначених чинників тією чи іншою мірою проявляється як на стадії будівництва об'єкта (впливаючи на вартість будівельно-монтажних робіт і вартість обладнання франко-локаційного пункту), так і на стадії експлуатації (впливаючи на витрати на матеріальні, трудові ресурси та утримання обладнання). Очевидно, що роль того чи іншого чинника щодо окремих складових витрат виробництва та загального розміру їх залежить як від виду і технологічного способу випуску продукції, так і від (знову ж таки) специфіки місцевих умов.

Проте констатування впливу певного чинника на ефективність (прибутковість) функціонування підприємства в конкретному пункті можливої локації без кількісного вираження такого впливу не достатньо для розв'язання проблеми правильного вибору місця розташування землекористування підприємств. Однак при спробах кількісного (вартісного) вираження впливу певного чинника на доцільність розташування об'єкта виникають труднощі. Розв'язуючи завдання розташування землекористування, потрібно не тільки відповісти на запитання, де має знаходитися земельна ділянка, а й обґрунтувати сам об'єкт розміщення землекористування, тобто визначити технічні характеристики і структуру: конфігурацію ділянки, розмір, потужність, схему технологічного процесу, спеціалізацію, склад цехів кооперування і комбінування з іншими підприємствами, організацію та економіку виробництва. Розміщення землекористування підприємства і його технічна структура вза­ємопов'язані і взаємозалежні. Наприклад, один і той самий продукт можна отримувати з різної сировини і з використанням різних тех­нологій. Ця обставина доповнює та збільшує перелік проблем щодо правильного вибору місця розташування землекористування конкретного підприємства.

У разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуженні земельних ділянок, відповідно до Закону України «Про земле устрій», розробляються проекти землеустрою щодо відведення зе­мельних ділянок.

Відведення земельних ділянок — це рішення уповноваженого органу виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідне до земельного законодавства про надання землі у власність, користування і оренду підприємствам, організаціям, закладам або окремим громадянам з урахуванням цільового призначення в роз­мірах, які визначаються проектами землеустрою, а в окремих ви­падках нормативними документами.

Перед розробленням проектів землеустрою обов'язково вибира­ють земельні ділянки відповідно до процедури, визначеної Земель ним кодексом України.

Відповідно до Земельного кодексу України та Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 427, для розміщення будь-яких об'єктів юридичними особами, зацікавленими у відведенні земельних ділянок, їх вибирають до початку проектуван­ня об'єктів.

Згідно з Порядком земельні ділянки для розміщення об'єктів на певній території не вибирають, якщо:

• розміщення об'єктів передбачено затвердженим проектом за­будови відповідної території, місцевими правилами забудови насе­леного пункту;

• будівництво об'єктів здійснено, але проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не розроблявся;

• передбачається розширення земельних ділянок без зміни їх цільового призначення та зведення на них будівель і споруд.

Юридична особа, зацікавлена у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної або міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить вирішення питання про вибір земе­льної ділянки.

У клопотанні зазначають:

1. обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки;

2. орієнтовний розмір земельної ділянки;

3. бажане місце розташування об'єктів із зазначенням їх на від повідному планово-картографічному матеріалі (за наявності);

4. умови вилучення (викупу) земельної ділянки.

До клопотання додають копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також, якщо є, — копії матеріалів проектів будівництва об'єктів (типових проектів або проектів повторного застосування), містобудівного обґрунтування розташування об'єкта на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки.

Сільська, селищна або міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний термін після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, утвореній відповідною радою або держадміністрацією. Комісія складається із за ступника голови сільської, селищної чи міської ради або заступника голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представників районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини.

До роботи в комісії залучаються також власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заяв­ника та проектної організації.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови території на площах їх залягання комісія може залучати до роботи в ній представників органів державного геологічного контролю та органів державного гірничого нагляду для отримання додаткової інформації щодо можливості вибору земельної ділянки для розміщення об'єкта.

Протягом двох тижнів після отримання матеріалів комісія:

• обстежує бажане місце розташування об'єктів, погоджує орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни цільового призначення з урахуванням містобудівної документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території;

• вивчає питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь нанесенням родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів тощо;

♦ пропонує інші земельні ділянки для можливого розміщення об'єктів насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення.

Результати роботи комісії оформляють актом, в якому зазначають:

• склад комісії;

• назву об'єкта, для розміщення якого вибирають земельну ділянку, його основні характеристики, орієнтовний розмір земельної ділянки з урахуванням перспективи її розширення тощо;

• умови вилучення (викупу) земельної ділянки;

• основні характеристики земельної ділянки (правовий режим земель, склад угідь та їх продуктивність, якісна характеристика ґрунтового покриву, наявність особливо цінних земель, будівель, споруд, багаторічних та деревно-чагарникових насаджень тощо);

• орієнтовну суму збитків, яка підлягатиме відшкодуванню влас­нику землі чи землекористувачу;

• орієнтовну суму втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням земель;

• можливість поліпшення малопродуктивних земель нанесенням родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо.

У разі неможливості вибору земельної ділянки в акті зазначають мотивоване обґрунтування відмови.

Акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підпису­ють голова і члени комісії, скріплюють печатками і разом з матеріа­лами, що використовувалися під час його складання, передають юридичній особі для подання до сільської, селищної або міської ра­ди, районної, Київської чи Севастопольської міської держадмініст­рації з метою ухвалення відповідного рішення.