11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського

господарства

Межі ділянки фермерського господарства розміщують з урахуванням певних вимог.1. Щоб уникнути появи черезсмужжя, необґрунтованого подрібнення ділянок, дрібноконтурності угідь, межі сполучають із при­родними межами — живими урочищами (річками, струмками, яра­ ми, узліссями тощо) і штучними перешкодами (каналами, дорогами та ін.).

2. У зв'язку з необхідністю підвищення ефективності викорис­тання сільськогосподарської техніки, зниження недоораних площ, клинів, поворотних смуг у відкритій місцевості (особливо на ріллі) межі розміщують прямолінійно без зламів, з кутами поворотів бли­зько 90°.

3. Щоб унеможливити виникнення і розвиток ерозійної небезпеки, розміщення меж погоджують з рельєфом місцевості, проектуючи їх по вододілах, тальвегах, сполучаючи з елементами гідрографічної мережі; на схилах межі проектують по лініях стоку.

4. Для дотримання вимог охорони навколишнього природного середовища межі землеволодінь і землекористувань фермерського господарства поєднують з виділеними межами екологічно однорідних ділянок.

У районах меліорації при розміщенні меж фермерських госпо­дарств потрібно дотримуватися певних рекомендацій.

На землях, які зазнають водної ерозії, при розміщенні меж слід мати на увазі, що розміщення меж під гострим кутом до гори­зонталей іноді призводить не тільки до змиву ґрунту, а й до намиву дрібнозему в нижніх частинах увігнутих схилів, особливо поблизу лісосмуг. Проектування меж уздовж горизонталей може спричинити застій води на полях і затримання термінів сівби. Отже, у кожному конкретному випадку межі розміщують на підставі відповідних розрахунків і проектують їх або під невеликим кутом до горизонталей, або точно впоперек схилу.

Розміщення меж господарств на зрошуваних землях погоджують із розташуванням зрошувальної й осушувальної мереж, каналів, гідроспоруд, способом доставки поливної води до полів сівозмін, з розробленням плану водокористування.

о Землеволодіння окремих фермерських господарств розміщують у межах цілого поля або поливної ділянки. Щоб забезпечити фермерські господарства зрошувальною водою, при поверхневому зрошенні кожне землеволодіння підтягують, як правило, до одного тимчасового зрошувача, і воно перебуває під його управлінням. У цьому разі водо виділом для фермерського господарства є водозабір у тимчасовий зрошувач, Тому потрібно здійснити повну реорганізацію тимчасової зрошувальної мережі всередині поля. Такий тимчасовий зрошувач буде однією зі о сторін межі землеволодіння фермерського господарства, а протилежною стороною межі землеволодіння — тимчасовий зрошувач, що подає воду в інше фермерське господарство. Третя сторона межі проходить по дільничному каналу, а протилежна їй четверта — вздовж дороги, розташованої наприкінці тимчасових зрошувачів.

Оскільки фермерське господарство повинне мати стабільні межі, тимчасовий зрошувач, який подає воду на фермерське господарство, трансформувати в постійний канал.

При зрошенні дощуванням межі, площі і розміщення земельних масивів ділянок фермерських господарств мають узгоджуватися з видами поливної техніки (машини «Кубань», «Фрегат», «Волжанка» ДДН-100 та ін.), їх сезонною продуктивністю, застосовуваними схе­мами зрошення.

При формуванні землеволодінь фермерських господарств а осушуваних землях особливу увагу приділяють забезпеченню формування осушувальної мережі в проектному режимі. Щоб вико пати цю умову, розподіляти землі потрібно з урахуванням будівлі й розміщення осушувальної мережі. Забезпечити утримання осушувальної мережі в робочому стані можна тільки за умови, що за визначену ділянку відповідатиме тільки один власник, господар землі. Тому така ділянка має бути територією, на якій розташована незалежна від інших частина осушувальної мережі, що функціонує самостійно. Вона повинна цілком входити в землеволодіння або її повністю розташовують на кількох таких цілих незалежних ділянках. Це вихідне положення визначає особливість установлення меж фермерських господарств на осушених землях. До такої елементарної ділянки належать колектор останнього порядку і приєднані до нього дрени. Межі елементарних ділянок можна проводити по межах дрен на навколишні землі.

Зона впливу дрен здебільшого збігається з їх водозбірною площею. Межа зони між двома сусідніми дренами, приєднаними до одного колектора, проходитиме посередині між ними. Якщо дрени впадають у сусідні колектори одного порядку, то межа зон впливу буде посередині між їх джерелами. Якщо дрена по сусідству з каналом провідної мережі або колекторами іншого порядку немає, то межа зони в цьому разі проходитиме по каналу або колектору. При розташуванні дрен безпосередньо біля каналів огороджувальної мережі ця межа буде межею зони.