Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТРЕТЯК(1-528).doc
Скачиваний:
178
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
14.87 Mб
Скачать

10.3.2. Функціональне зонування території

Процес досліджень і раціонального розміщення різних за робото-здатністю земельних ділянок, який передбачає оптимальний режим взаємодії їхніх екосистем, здійснюють у такій послідовності:

  • проводять комплексне оцінювання земель;

  • проводять оцінювання земель рекреаційного призначення та класифікацію їх по можливості рекреаційного використання;

  • аналізують особливості взаємного розміщення елементів екоси­стеми «Земля» і основних народногосподарських об'єктів (існуюча структура території);

  • розробляють перспективну модель території;

  • складають схему функціонального зонування території з ура­хуванням результатів попередніх етапів досліджень;

  • розробляють варіанти функціонального зонування території;

  • вибирають оптимальний варіант;

  • складають проект функціонального зонування і перспективної моделі території парку (розв'язують питання розміщення за­повідної, регульованої і стаціонарної рекреаційної та господарської зон, місць масового відпочинку людей тощо).

Основа перспективної моделі території — комплексне природо­охоронне оцінювання та класифікація земель за придатністю їх ре­креаційного використання, а початковий етап моделювання — функціональне зонування і формування структури території.

Функціональне зонування території в складі проекту ство­рення природного парку визначається як особливий спосіб моде­лювання об'єкта, в результаті якого вся його територія поділяєть­ся на окремі ділянки з рекомендованими для них різними переважальними видами і режимами використання. Основна мета функціонального зонування спрямована на забезпечення опти­мального режиму використання земельних ділянок, охорони і відновлення цінних природних ресурсів. Цієї мети досягають у такій послідовності:

  1. визначають кількість і номенклатуру функціональних зон, які підлягають виділенню на території певного об'єкта;

  2. прив'язують ці зони до конкретних ділянок території і склада­ють проект її перспективного функціонального зонування;

  3. розробляють рекомендації щодо оптимізації екосистеми «Зем­ля» в межах кожної із функціональних зон.

На території національних природних парків проектують такі функціональні зони:

  • заповідну, яка призначена для охорони та відновлення най­цінніших природних комплексів. На території цієї зони заборо­няється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти. Для збереження і відтворення ко­рінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у заповідній зоні відповідно до проекту організації її території допускається: виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплекса­ми, а також здійснення заходів щодо запобігання змін природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу, віднов­лення гідрологічного режиму; збереження та відновлення рослин­них угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо; здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують режиму заповідника; спорудження в установле­ному порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань; збирання колекційних та інших матеріалів; виконання робіт, передбачених планами довго­строкових стаціонарних досліджень, проведення екологічної освіт­ньо-виховної роботи;

  • регульованої рекреації, в межах якої проводять короткостро­ковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо ма­льовничих і пам'ятних місць; на території цієї зони дозволяється влаштовувати та відповідно обладнувати туристські маршрути і екологічні стежки; тут забороняються рубки лісу головного користу­вання, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;

  • стаціонарної рекреації, яка призначена для розміщення готе­лів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;

  • господарську, в межах якої проводять господарську діяльність, спрямовану на виконання покладених на парк завдань, у ній роз­міщуються землі інших землевласників і землекористувачів, внесе­ні до складу парку і на яких господарську діяльність здійснюють з

додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього при­родного середовища.

Крім основних зон, за потреби можна виділяти підзони переважального розвитку рекреаційної інфраструктури, зони природних ландшафтів, які підлягають охороні, тощо.

По кожній із зон розробляють експлікацію земельних угідь і ре­жим їх охорони і відтворення природних ресурсів.