4) Особливо охоронних територій і об'єктів;

5. спеціальних земельних фондів і фонду перерозподілу земель у складі земель сільськогосподарського призначення;

5. ділянок сільськогосподарських земель, переданих в оренду;

5. підсобних сільськогосподарських виробництв промислових під­приємств та інших організацій;

6. ділянок, передбачених для розширення особистих селянських господарств, індивідуального житлового і дачного будівництва;

7. територій для ведення колективного садівництва, городництва і тваринництва.

У результаті розроблення схеми землеустрою, наприклад, адмі­ністративного району формується організаційно-територіальна струк­тура його розвитку. Її основою має бути розроблювана в схемі систе­ма землеволодіння і землекористування, яка відрізняється за фор­мами власності, галузевою приналежністю, формами господарю­вання з різним комплексом природних і економічних умов, особли­востями антропогенних впливів, структурою населення і системою розселення, демографічними тенденціями, системою культурно-побутового обслуговування.

7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою

Під час розроблення схеми землеустрою адміністративно-терито­ріальних утворень потрібно враховувати такі основні вимоги:

• поєднання інтересів суспільства і законних інтересів власників земельних ділянок та інших громадян на території адміністратив­но-територіального утворення;

• розмежування земель державної та комунальної власності;

• комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов'язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економі­ки в земельних ресурсах;

• пріоритет екологічних вимог над економічною доцільністю ви­користання земель;

• диференційований підхід до встановлення правового режиму земель з урахуванням природних, економічних, соціальних та ін­ших чинників;

• пріоритет збереження особливо цінних сільськогосподарських угідь і земель особливо охоронних територій;

• збереження єдності частин земельних ділянок і тісно пов'яза­них з ними об'єктів нерухомого майна;

• запобігання негативним (шкідливим) впливам на здоров'я на­селення;

• економія матеріальних і трудових ресурсів;

• створення територіальних умов для впровадження індустріа­льних інтенсивних технологій у сільському господарстві;

• ефективне і повне використання земельного і економічного потенціалу адміністративного району;

• наукове обґрунтування, екологічна, економічна і соціальна ефективність намічуваних заходів.

Находи, які передбачаються схемою землеустрою, мають забезпечувати:

1. найповніше і найраціональніше використання земель відповідно до їх агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

2. зниження рівня негативного впливу на землю;

3) Формування раціональної територіальної організації виробни­цтва;

4. суворий режим економії земель у галузях промислового вироб­ництва, енергетики, зв'язку, транспорту та іншого спеціального призначення;

5. підвищення господарської ролі дрібних і середніх населених пунктів;

6. розвиток інтеграційних зв'язків між землевласниками і зем­лекористувачами всіх форм власності на землю і форм господарювання;

7. комплексна облаштованість сільської місцевості, що припускає розвинену інфраструктуру, ефективну переробку сільськогосподар­ської продукції і сировини, тісний зв'язок виробництва і споживан­ня, ринкове обслуговування, адаптацію виробництва в адміністра­тивному районі до ринкових умов.