3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель

Одним із основних видів землевпорядної документації є загаль­нодержавні й регіональні (республіканські) програми використання і охорони земель. Цей передплановий документ, який використову­ють для підготовки науково обґрунтованих рішень з організації ра­ціонального використання й охорони земель, перерозподілу земель між галузями економіки України та регіонів, формування сталого землекористування та заходів з охорони земель, розробляють як на всю територію України, так і для областей та Автономної Республі­ки Крим.

Зокрема, метою загальнодержавної та регіональної програм ви­користання та охорони земель є проведення державної політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і га­лузей економіки у земельних ресурсах, раціонального використання та охорони земель, захисту їх від виснаження, деградації, забруд­нення, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття та створення екологічно безпечних умов проживання населення і про­вадження господарської діяльності.

Основними стратегічними цілями таких програм є забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки у процесі використання земель, раціональне розміщення та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне поєднання господарської дія­льності з охороною довкілля, захист ґрунтів від ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для зміцнення продовольчої безпеки країни.

Так, основними завданнями Загальнодержавної програми є ор­ганізація ефективнішого та екологічно безпечного використання та охорони земель в цілому. Зокрема, вона охоплює:

1. аналіз стану використання та охорони земель;

1. виявлення резервів земельних ресурсів, придатних для вико­ристання за цільовим призначенням у різних галузях економіки;

2. аналіз намірів і потреб використання земель, визначених у за­гальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, со­ціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших програмах, схемах розвитку галузей економіки;

3. перерозподіл земельного фонду України між галузями еконо­міки, зважаючи на придатність земель для використання за цільо­вим призначенням.

Програма спрямована на забезпечення:

• зменшення розораності земельного фонду;

• збільшення лісистості території техногенно забруднених земель;

• запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву та мінімізації їх наслідків;

• поетапного відновлення екологічно збалансованого співвідно­шення земельних угідь у зональних системах землекористування;

• резервування земель для природно-заповідного та іншого при­родоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання;

• пріоритетності екологічної безпеки та дотримання екологічних вимог охорони земель у процесі землевпорядкування територій;

• обмеження вилучення (викупу) особливо цінних земель, зок­рема сільськогосподарського призначення, для несільськогосподар-ських потреб;

• пріоритетності здійснення превентивних заходів щодо земель, які ще не зазнали деградації чи зазнали її незначною мірою;

• першочергового виділення фінансових ресурсів для здійснення запобіжних заходів на найбільш напружених деградаційних тери­торіях;

• застосування економічних важелів впливу на суб'єкти земле­користування;

• формування складових екомережі України;

• удосконалення системи моніторингу земель;

• удосконалення системи управління використанням та охоро­ною земель.

Основними програмними напрямами з організації поліпшення використання та охорони земель в Україні визначено:

1. Використання та охорона земель сільськогосподарського призначення. Програмою передбачається зниження рівня сільсько­господарської освоєності території на 3047,9 тис. га ріллі та зниження розораності виведенням деградованих, малопродуктивних і техно­генно забруднених земель з інтенсивного сільськогосподарського ви­користання та переведенням їх у природні угіддя через консервацію до 2015 р. Площа сільськогосподарських угідь має зменшитися орієн­товно на 2492 тис. га, або на 6 %, і становитиме 39 296 тис. га, або 65,1 % території країни, площа ріллі — 29 268 тис. га, або 48,5 %.

Землі сільськогосподарського призначення планується викорис­товувати, обмежуючи вирощування певних сільськогосподарських культур, розорювання сіножатей і пасовищ, використання деградо­ваних малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель­них ділянок.

Реконструкцію меліоративних систем та незначне збільшення площ осушених і зрошуваних сільськогосподарських угідь передба­чається здійснювати відповідно до Закону України «Про Загально­державну програму розвитку водного господарства», проведення ґрунтових обстежень сільськогосподарських угідь — відповідно до Національної програми охорони родючості ґрунтів, проведення робіт із захисту земель від підтоплення — відповідно до Державної про­грами запобігання і боротьби з підтопленням земель.

Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечу­ється на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження про­дуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та еконо­мічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з кон­турно-меліоративною організацією територій, адаптованих до міс­цевих умов технологій, а також обмеження вилучення (викупу) особ­ливо цінних ґрунтів. Передбачається введення ґрунтозахисних сіво­змін і технологій вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів і за­безпечення застосування необхідного комплексу протиерозійних агро- та культурно-технічних заходів.

Передбачаються такі види охорони земель сільськогосподарсько­го призначення:

• захист земель від ерозії, заболочення, вторинного засолення, зсувів, переущільнення, забруднення промисловими, радіоактив­ними та хімічними речовинами;

• рекультивація порушених земель;

• поліпшення сільськогосподарських земель;

• створення полезахисних лісосмуг та інших ґрунтозахисних лі­сонасаджень.

Розроблення схем використання та охорони земель по регіонах України забезпечить виконання Програми для адміністративно-територіальних утворень.

Важливим елементом реалізації заходів Програми є також роз­роблення проектів землеустрою, які дають змогу враховувати конк­ретні умови землекористування, його ґрунтово-кліматичні ресурси і на цій основі диференційовано визначати комплекс збалансованих заходів з використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, формування екологічно безпечних агроландшафтів.

На основі схем і проектів землеустрою впроваджуватимуться зба­лансовані еколого-ландшафтні системи землеробства, здійснювати­муться агролісомеліоративні, гідромеліоративні, культурно-технічні та інші заходи, спрямовані на підвищення і збереження родючості ґрунтів.

2. Використання та охорона земель житлової та громадсь­кої забудови. Програмою передбачено збільшення площі земель під житловою та громадською забудовою на 400 тис. га. При цьому територія міст і селищ зросте на 200 тис. га. Збільшення площі зе­мель цієї категорії визначено Генеральною схемою планування те­риторії України. Землі населених пунктів використовуватимуться для розміщення об'єктів забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Землі житлової та громадської забудови освоюватимуться відпо­відно до генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації.

У процесі провадження містобудівної діяльності Програмою передбачається реалізація таких заходів з охорони земель:

• максимальне збереження площі земельних ділянок з родючим шаром ґрунту і рослинним покривом;

• зняття та складання у визначених місцях родючого шару ґрун ту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон;

• запобігання порушенню гідрологічного режиму водних об'єктів;

• дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.

3. Використання та охорона земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Землі під природ­ но-заповідними та іншими природоохоронними об'єктами викорис­ товуватимуться відповідно до їх цільового призначення.

Створюватимуться нові та розширюватиметься мережа існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду як основних при­родних елементів екомережі.

Площа земель природно-заповідного та іншого природоохоронно­го призначення в результаті реалізації заходів цієї Програми збі­льшиться з 2744,3 до 3532,6 тис. га за рахунок зменшення площі земель сільськогосподарського та іншого призначення, які зарезер­вовані та є перспективними для заповідання, і становитиме 6276,9 тис. га, або 10,4 % території країни.

Створюватимуться нові та упорядковуватимуться існуючі об'єкти природно-заповідного фонду за проектами землеустрою, якими пе­редбачаються:

• оптимізація мережі природно-заповідного фонду;

• розширення площ екомережі;

• резервування в процесі земельної реформи цінних для запові­дання природних територій та об'єктів;

• протиерозійні заходи;

• протипаводкові заходи;

• берегоукріплення;

• протизсувні роботи;

• рекультивація порушених земель тощо.

4. Використання та охорона земель оздоровчого призна­ чення. Передбачається розвиток курортів, санаторно-курортних закладів, лікувально-оздоровчих зон, використання особливо цін­ них, унікальних та загальнопоширених природних лікувальних ресурсів.

Площі земель оздоровчого призначення планується збільшити на 3,1 тис. га, або на 13 %, та зарахувати їх до складу екомережі. Площа цих земель становитиме 27 тис. га.

Забезпечуватиметься дотримання режиму курортних територій, округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медично­го зонування, запобігання негативним природним явищам (зсувам, яроутворенню, підтопленню, руйнуванню берегів) та здійснення за­ходів щодо охорони земельних ділянок, на яких добуваються міне­ральні й термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, а також розміщених у кліматичних та інших природних умовах, сприятливих для лікування, медичної реабілітації та про­філактики захворювань.

5. Використання та охорона земель рекреаційного при­ значення. На період до 2015 р. передбачається збільшення земель рекреаційного призначення на 7,4 тис. га, або на 6,9 %. Площа цих земель становитиме 114,3 тис. га.

Використання цих земель за визначеними напрямами забезпе­чить розвиток туристичних, оздоровчих та інших об'єктів рекреації, зелених зон населених пунктів.

Землі рекреаційного призначення передбачено охороняти, зара­ховуючи їх до складу екомережі, обмежуючи вилучення (викуп) для інших потреб, зменшуючи техногенний вплив та створюючи охо­ронні зони і зони санітарної охорони.

6. Використання та охорона земель історико-культурного призначення. Передбачається збільшення кількості і загальної площі ділянок, що належать до земель історико-культурного при­ значення. На період до 2015 р. планується збільшити площу земель історико-культурного призначення на 50 тис. га, або на 124,1 %, тобто вона становитиме 90,3 тис. га.

Використання земель історико-культурного призначення за ви­значеними напрямами має забезпечити збереження пам'яток і вра­хування історичних особливостей прилеглих територій.

Землі історико-культурного призначення охоронятимуться вве­денням їх до складу екомережі, обмеженням вилучення (викупу) для інших потреб і техногенного впливу на них.

Установлюватимуться охоронні зони, зони регулювання забудо­ви, зони ландшафту, що охороняється, зони охорони археологічного культурного шару із забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на дотримання режиму використання цих зе­мель.

7. Використання та охорона земель лісового фонду та лісів на інших категоріях земель. Передбачається формування лісо­ меліоративних систем з поліфункціональними властивостями, які об'єднують лінійні та площинні елементи захисних насаджень. У системі захисних лісонасаджень переважатимуть стокорегулювальні лісосмуги вздовж річок, насадження навколо водойм, прияружні та прибалкові насадження, що забезпечить створення на схилових землях каркаса з вираженими меліоративними функціями.

Крім лінійної системи в агроландшафтах створюватимуться су­цільні протиерозійні і водоохоронні лісові насадження на деградованих, малопродуктивних та забруднених радіонуклідами землях, у ярах та балках, кам'янистих місцях і на пісках, уздовж магістраль­них шляхів, річок та навколо водойм.

На період до 2015 р. передбачається здійснення заходів із ство­рення системи полезахисних лісових смуг та захисних лісових наса­джень на площі 623,7 тис. га, у тому числі 129,7 тис. га згідно з Державною програмою використання та охорони земель, а решта — за Державною програмою «Ліси України» на 2002 - 2015 рр.

У результаті здійснення цих заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, подолання ерозії ґрунтів та виснаження річок, площа земель лісового фонду та лісів на інших категоріях земель збільшиться в 2015 р. з 17,3 до 18,4% і станови­тиме близько 11 075 тис. га, а в окремих областях — ще більше, на­приклад у Київській — на 3,2 %, Луганській — 2, Рівненській — 1,9 %. Істотно поліпшиться захищеність сільськогосподарських угідь від ерозії. Площа захищеної території становитиме понад 30 млн га.

Землі лісового фонду передбачається охороняти:

• внесенням їх до складу екомережі;

• запровадженням ландшафтно-екологічних принципів лісоме­ліорації земель;

• обмеженням вилучення (викупу) їх для інших потреб;

• обмеженням і регулюванням техногенного впливу;

• відновленням та розширенням площ лісів на землях інших ка­тегорій.

8. Використання та охорона земель водного фонду. Програмою не передбачається значне збільшення земель водного фон­ду, за винятком будівництва магістральних каналів для зрошення та створення прибережних захисних смуг. У 2015 р. площа цих зе­мель становитиме близько 3374 тис. га, або 5,6 %.

Діяльність у сфері використання земель водного фонду удоско­налюватиметься наданням їх у постійне користування спеціалізо­ваним державним водогосподарським організаціям та в оренду юри­дичним і фізичним особам для:

• догляду за водними об'єктами;

• використання їх як транспортної мережі;

• використання їх як джерел водозабезпечення галузей промис­ловості, комунального господарства, сільського господарства;

• ведення рибного господарства тощо.

Землі водного фонду передбачається охороняти:

• збереженням унікальних природних комплексів водно-болотних угідь та внесенням їх до складу екомережі;

• створенням та упорядкуванням водоохоронних зон і прибереж­них захисних смуг;

• підтриманням установленого режиму на територіях водоохо­ронних зон та прибережних захисних смуг;

• зменшенням техногенного навантаження;

• реалізацією заходів щодо захисту земель від негативних геоло­гічних процесів при розміщенні водогосподарських об'єктів; очи­щення балок, малих річок та їх долин від продуктів ерозії.

9. Використання та охорона земель промисловості, транс­ порту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. До 2009 р. передбачається скорочення площ земель промисловості, особливо земель під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами, орієнтовно на 7 %, до 2015 р. — на 8 %.

Землі транспорту збільшаться на 17,4 тис. га, зв'язку і енергети­ки — на 2,9 тис. га.

У галузі економіки передаватимуться земельні ділянки Міноборони України, Державна прикордонна служба України та МВС України загальною площею близько 61 тис. га, які не використовуються або ви­користовуються не за цільовим призначенням чи нераціонально.

Ефективність використання земель промисловості підвищувати­меться завдяки:

• розміщенню нових промислових об'єктів на гірших землях;

• зменшенню техногенного навантаження на землі в промисло­вих районах винесенням шкідливих у санітарному відношенні про­мислових підприємств у нові райони;

• обмеженню будівництва промислових об'єктів у великих і се­редніх містах;

• забезпеченню вимог щодо використання земель у санітарнозахисних зонах навколо промислових підприємств.

Ефективність використання земель залізничного та автомобіль­ного транспорту підвищуватиметься за такими напрямами:

• створення в смугах відведення захисних лісових насаджень;

• проведення рекультивації прилеглих до залізниць та автомо­більних доріг порушених земель;

• застосування ґрунтозберігаючих технологій при будівництві нових залізничних та автомобільних доріг, проведенні ремонтних робіт з мінімальним прокладанням під'їздів до залізничного полотна;

• оптимізація під'їзних колій на станціях і в товарних парках з метою виведення з балансу залізниць земель, які знаходяться під коліями, що не використовуються;

• приведення до належного стану земельних ділянок на станці­ях і в товарних парках, які перебувають на балансі Укрзалізниці;

• будівництво за умови еколого-економічної доцільності устано­вок і споруд з утилізації відходів на залізничному транспорті з ви­вільненням значних за обсягом площ зайнятих ними земель;

• будівництво і введення в дію історично сформованих радіаль­них та кільцевих магістралей середніх і великих міст;

• розроблення галузевої довгострокової програми підвищення ефективності землекористування на залізничному транспорті.

Основні напрями підвищення ефективності використання зе­мель трубопровідного транспорту такі:

• раціональний вибір трас трубопроводів з мінімізацією їх про­ходження через орні землі, лісові угіддя та з урахуванням якісних характеристик цих угідь;

• відведення для будівництва смуг мінімальних розмірів;

♦ будівництво трубопроводів переважно підземним способом. Програмою також передбачаються заходи щодо охорони земель

промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення,зокрема:

• рекультивація порушених земель;

• берегоукріплення;

• протизсувні роботи;

• протияружні заходи;

• створення захисних лісових насаджень;

• створення дрібних природоохоронних об'єктів площею 0,5 - 1 га;

♦ установлення санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

10. Використання та охорона земель, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Необхідність прове­дення захисних заходів у межах Волинської, Житомирської, Київсь­кої, Рівненської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської облас­тей, які найбільше постраждали внаслідок аварії на Чорнобильсь­кій АЕС, зберігатиметься до 2050 р. Без цього неможливо забезпе­чити отримання сільськогосподарської продукції, яка відповідає са­нітарним нормам.

Загальна площа земель, що перебувають у зоні радіоактивного забруднення, становить 534,5 тис. га, у тому числі лісів 253,6 тис. га, забруднених сільськогосподарських земель, які не використовують­ся, — 126,7 тис. га. Передбачається консервація радіоактивно за­бруднених сільськогосподарських угідь.

Особливий статус серед територій, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має зона відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення (277,4 тис. га). До зони відчуження нале­жать більше ніж половина території Поліського та Іванківського районів Київської області, а також близько 20 % території Народицького району Житомирської області.

За територіальними ознаками всю площу зони відчуження про­понується занести до складу екомережі України як зону екологічної катастрофи, в якій відбуваються стійкі й незворотні негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що призвели до немож­ливості проживання в ній населення і ведення господарської діяль­ності.

У зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю потрібно заборонити будівництво нових та розширення діючих підприємств, курортно-рекреаційних об'єктів, обмежити сільськогосподарське виробництво.

11. Удосконалення системи моніторингу земель. З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інфор­мації про стан земельних ресурсів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефе­ктивних управлінських рішень передбачаються заходи з удоскона­лення державної системи моніторингу земель.

Першочерговими заходами удосконалення державної системи моніторингу земель є:

• використання матеріалів дистанційного зондування Землі;

• оновлення системи (мережі опорних пунктів) моніторингу зе­мель на принципах її раціонального розміщення та репрезентативної щільності;

• створення мережі дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами;

• внесення до системи моніторингу земель опорних пунктів зе­мельних ділянок наукових установ, навчальних закладів та проектних організацій (ґрунтових, агрохімічних, ерозійних, мелеоративних, геоботанічних, інженерно-геологічних тощо);

• пріоритетне запровадження геоінформаційних технологій та створення відповідних баз даних, у яких використовуються уніфіко­вані процедури і методи збирання, накопичення, поновлення, збері­гання, оброблення, використання і поширення отриманої інформації;

• впровадження систем глобального позиціювання для оперативного визначення точного географічного положення ділянок прояву негативних процесів;

• оцінювання заподіяної шкоди земельним ресурсам та потенційних ризиків унаслідок надзвичайних екологічних ситуацій природного і техногенного характеру;

• спостереження за стабільністю продуктивного функціонування

орних земель;

♦ координація та концентрація кадрових і фінансових ресурсів у процесі вирішення завдань раціонального використання та охорони

земель.

Виконання Загальнодержавної програми визначається за два етапи.

На першому етапі (2006 - 2010) планується здійснити заходи щодо вдосконалення організаційного забезпечення раціонального викори­стання та охорони земельних ресурсів на загальнодержавному рівні, розроблення схеми використання та охорони земель, розроблення та впровадження економічних механізмів землекористування, створен­ня нормативно-правової і нормативно-технічної бази для виконання Програми в цілому, забезпечення припинення деградації ґрунтів на найбільш напружених територіях, започаткування геоботанічного обстеження сільськогосподарських угідь, а також з організації проведення моніторингу стану виконання Програми.

На другому етапі (2011 - 2015) передбачається завершити здійс­нення всіх інших заходів, передбачених Програмою.

У Програмі визначаються механізми її виконання, зокрема: