11.2.2. Оцінювання стану використання земель

На прикладі сільськогосподарських підприємств, землекористу­вання яких розміщені на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, розглянемо методику розроб­лення проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань і створення нових.

Землекористування сільськогосподарських підприємств знахо­диться в північно-східній частині Миронівського району і на півночі межує з Канівським водосховищем, на сході — з Малобукринською, на півдні — з Тулинською, на заході — з Шївською сільськими рада­ми свого району, на південному сході з Чернишівською та Потапців-ською сільськими радами Канівського району, а на північному заході з Балко-Щучинською сільською радою Кагарлицького району.

Клімат території помірно континентальний з досить жарким лі­том і помірно холодною зимою. Середня температура повітря стано­вить 7 °С, найхолоднішого місяця (січня) — мінус 6 °С, найтеплішого місяця (липня) досягає 20 °С.

За рік у середньому випадає 533 мм опадів, з коливанням по ро­ках від 390 до 820 мм. Основна їх кількість припадає на період з квітня по жовтень, що позитивно позначається на розвитку рослин.

У межах об'єкта землеустрою сільської ради виділяються такі елементи рельєфу: вузькохвилясте плато, розчленоване мережею ярів і балок, схили балок та їх днища. У північній, центральній та південно-східній частинах території сільської ради, яружно-балкова місцевість з виключно інтенсивними ерозійними процесами займає значні площі, де амплітуда гіпсометричних рівнів коливається від 210 на плато до 110 м на днищах балок.

Ерозійні процеси зумовили виникнення масивів змитих ґрунтів, розчленованих мережею ярів і балок. У південно-західній частині території балок менше, вододільні плато ширші, більш вирівняні. Палки мають круті схили, на яких розвинені процеси ґрунтової еро-зії. Ґрунти південних і східних експозицій сильно змиті.

Ґрунтоутворювальні породи, на яких сформувалися ґрунти, харак­теризуються лесами, лесоподібними суглинками, делювіальними та сучасними алювіальними відкладами. На процес ґрунтоутворення і

зволоження ґрунтів значною мірою впливає глибина залягання ґрунтових вод. На території об'єкта землеустрою ґрунтові води заля­гають глибоко і на процеси ґрунтоутворення не впливають, тому ос­новним джерелом зволоження ґрунтів є води атмосферних опадів.

Слід зазначити, що розподіл атмосферних опадів значною мірою залежить від рельєфу, а певна територія зі слабохвилястим рельє­фом зволожується атмосферними опадами рівномірніше, більшу частину опадів тут вбирає ґрунт. Найбільш нестійкий режим зволо­ження мають ґрунти схилів, оскільки вода атмосферних опадів сті­кає з них, не встигаючи проникнути в товщу ґрунту. В днищах ба­лок ґрунтові води перебувають на глибині 0,7 - 1,0 м, а місцями ви­ходять на поверхню, що впливає на умови ґрунтоутворення.

Місцевість характеризується лісовою та лучно-степовою рослин­ністю, що має велике значення при формуванні ґрунтового покриву.

Природна лісова рослинність представлена дубом, грабом, кле­ном, березою, сосною тощо. Штучні насадження трапляються у ви­гляді лісосмуг і заліснених схилів.

Природна трав'яниста рослинність є тільки на нерозораних ді­лянках пасовищ і крутосхилів. Це переважно різнотравно-злакова рослинність, зокрема деревій, стоколос, пирій.

У днищах балок, де ґрунтові води залягають близько від поверх­ні, поширена лучна та лучно-болотна рослинність: осока, очерет, подорожник лучний та ін. На польових землях поширені бур'яни, серед яких переважають осот польовий, пирій, свиріпа, лобода, бері­зка польова.

Кліматичні умови, ґрунтоутворювальні породи, рослинність, ре­льєф і господарська діяльність людини зумовили характер ґрунто­вого покриву на території сільської ради.

Залежно від генетичних ознак, ступеня змитості, механічного складу на території об'єкта землеустрою виділено структуру ґрунто­вого покриву сільськогосподарських угідь (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Структура ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь

Характерною ознакою ґрунтового покриву території сільської ра­ди є значне поширення опідзолених ґрунтів (75,5% площі сільсь­когосподарських угідь), які вкривають підвищені ділянки вододіль­них плато та їхні схили. Ці ґрунти сформувалися під лісом та добре розвиненим підліском і густим трав'яним покривом. До цієї групи належать світло-сірі опідзолені, темно-сірі опідзолені і реградовані ґрунти, чорноземи опідзолені і слабодеградовані.

Родючість ґрунтів цієї групи зростає від ясно-сірих опідзолених ґрунтів до чорноземів опідзолених.

Чорноземи типові вкривають вирівняні ділянки плато та його похилих схилів, які утворилися під покривом лучно-степової рос­линності, завдяки чому у верхньому горизонті накопичувалася зна­чна кількість зольних елементів і органічних решток, які розклада­лися в умовах недостатнього зволоження.

Лучно-чорноземні ґрунти залягають на знижених і слабодренованих днищах плато і балок. Вони сформувалися в умовах по­стійного зволоження підґрунтовими водами.

Лучні ґрунти, поширені в днищах балок, сформувалися на алювіально-делювіальних відкладеннях в умовах періодичного зво­ложення під лучною або болотною рослинністю.

Болотні ґрунти сформувалися в умовах постійного надмірного зволоження за участю болотної рослинності.

Розмиті ґрунти ярів розміщені на стрімких схилах ярів і балок.

Специфіка місцевості зумовила основний характер праці лю­дей — сільськогосподарський та лісогосподарський. Сільське госпо­дарство багатогалузеве. У рослинництві основними культурами є зернові та цукровий буряк, але внаслідок економічного становища, нестачі матеріальних ресурсів сільськогосподарські підприємства,

сформовані на території Грушівської сільської ради, вирощують пе­реважно зернові культури. В тваринництві основна товарна продук­ція — молоко і м'ясо.

Для забезпечення внутрішньогосподарських і міжгосподарських зв'язків між товаровиробниками і ринками збуту продукції терито­рія сільської ради має досить розвинену шляхову мережу. Загальна протяжність внутрішньогосподарських шляхів 98,5 км, із них

19.0 — з твердим покриттям. Лісогосподарським виробництвом за­ ймається Ржищівська державна лісомеліоративна станція.

На території Грушівської сільської ради розташовано чотири на­селених пункти (с. Грушів, с. Ведмедівка, с. Ходорів, с. Дударі) з чи­сельністю населення 992 чол., що становить 3,6 % від загальної кількості сільського населення району. Адміністративним центром є с. Грушів, яке розташоване на відстані 40 км від районного центру (м. Миронівка).

На території Грушівської сільської ради розміщено школу, відді­лення зв'язку, ветеринарну лікарню, п'ять магазинів, два клуби, три фельдшерсько-акушерські пункти. Соціально-культурні об'єкти зосереджені в основному в с. Грушів.

Центральні вулиці населених пунктів мають тверде покриття.

Незважаючи на позитивні соціальні умови в населених пунктах, чисельність населення постійно зменшується.

За останні десять років кількість населення Грушівської сільсь­кої ради скоротилося на 142 чол., або на 14,3 %. Темп приросту на­селення від'ємний і становить 1,4 %. Тільки за останній рік кіль­кість населення сільської ради зменшилася на 2,4 %.

Кількісним показником процесу старіння населення може бути співвідношення кількості дітей і загальної кількості населення. По населених пунктах Грушівської сільської ради чисельність дітей на час обстеження була 21,5 %. Це свідчить про наявний потенціал трудових ресурсів. По району цей показник становить 18,7 %.

Із загальної кількості населення більш ніж третина (37,4 %) — це люди пенсійного віку. Населення працездатного віку становить