9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж

Функціональне зонування землекористування територій міст пе­редбачає виокремлення основних функціональних типів землекори­стування та раціональне їх взаєморозміщення.

За призначенням і використанням розрізняють такі основні функціональні типи землекористування: сельбищні (в тому числі багатоповерхової і одно-двоповерхової забудови); виробничі (зокре­ма, комунально-складські зовнішнього транспорту); ландшафтно-рекреаційні; сільськогосподарські тощо.

Склад і призначення територій основних функціональних типів землекористування та вимоги до використання земель наведено у табл. 9.1.

У містах з історико-культурними цінностями виділяють тип зем­лекористування історико-культурного призначення, де сконцентро­вані ділянки цінного історичного середовища, пам'ятки історії, культури та архітектури.

У центральній частині, в якій сконцентровані провідні центроформувальні функції міста, виокремлюють тип землекористування загальноміського (змішаного) землекористування.

Взаєморозміщення основних функціональних типів землекористування визначається комплексом територіальних та екологічних обмежень, умов і вимог: природних, санітарно-гігієнічних, економічних, функціональних, землевпорядних та архітектурно-плану вальних.

Сельбищні зони розмішуються у взаємозв'язку з ландшафтом, з навітряного боку щодо вітрів переважних напрямків, а також вище

• межі земель лісового і водного фондів;

• межі земель сільськогосподарського призначення;

• межі земель природно-заповідного, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

На плані наводять експлікації існуючого використання земель. На проектному плані меж адміністративно-територіального утворення показують:

• існуючі межі адміністративно-територіальних утворень і склад їх земель за функціональним використанням;

• межі земель різного функціонального використання, які пе­редбачається вносити до складу земель утворення;

• межі резервних територій різного призначення;

• проектні межі адміністративно-територіального утворення.

На плані наводять експлікацію земель. Він ілюмінується фар­бами.

У текстовій частині проекту зазначають:

а) загальні дані про адміністративне утворення, експлікації існуючого використання земель у розрізі землекористувань і угідь;

б) перелік населених пунктів, внесених у межі утворення, пере­ лік землеволодінь і землекористувань, чисельність населення;

в) основні напрями територіальних зон, баланс земель, дані про проектні пропозиції, які впливають на територіальний розвиток і раціоналізацію структури землекористування;

г) проектні рішення щодо меж адміністративного утворення у розрізі землекористувань і угідь, експлікації земель, які зарахову­ють до складу території утворення;

ґ) результати місцевого референдуму або сходки громадян за по­треби;

д) економіко-екологічне обґрунтування меж адміністративно-територіального утворення;

ж) опис меж утворення.

Проект з установлення або зміни меж адміністративно-терито­ріального утворення після розгляду в установленому законодавст­вом порядку затверджується і виноситься в натуру (на місцевість).